Дослідження впливу комплексних наномодифікаторів на міцність дрібнозернистого бетону

Автор(и)

  • Alexsandera Shishkina Криворізький національний університет вул. В. Матусевича, 11, м. Кривий Ріг, Україна, 50027, Україна https://orcid.org/0000-0003-3997-7591
  • Alexsander Shishkin Криворізький національний університет вул. В. Матусевича, 11, м. Кривий Ріг, Україна, 50027, Україна https://orcid.org/0000-0001-6820-7604

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127261

Ключові слова:

дрібнозернистий бетон, міцели, поверхнево-активні речовини, нанонаповнювач, наномодифікатор, міцність

Анотація

Досліджено вплив наномодифікаторів на міцність дрібнозернистого бетону. Встановлено вплив найбільш широко розповсюджених нанонаповнювачів, а саме мікрокремнезему, каоліну, вапна та гіпсу на змінення міцності цементного каменю та дрібнозернистого бетону. Виконано порівняння впливу означених нанонаповнювачів на міцність дрібнозернистого бетону. Показано, що найбільш ефективними нанонаповнювачами є речовини, що містять сполуки кальцію

Біографії авторів

Alexsandera Shishkina, Криворізький національний університет вул. В. Матусевича, 11, м. Кривий Ріг, Україна, 50027

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології будівельних виробів, матеріалів і конструкцій

Alexsander Shishkin, Криворізький національний університет вул. В. Матусевича, 11, м. Кривий Ріг, Україна, 50027

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології будівельних виробів, матеріалів і конструкцій

Посилання

  1. Murthy, A., Palani, G., Iyer, N. (2010). Impact Analysis of Concrete Structural Components. Defence Science Journal, 60 (3), 307–319. doi: 10.14429/dsj.60.358
  2. Kaprielov, S. S., Sheynfel'd, A. V., Kardumyan, G. S. (2010). Novye modificirovannye betony. Moscow: Paradiz, 258.
  3. Konsta-Gdoutos, M. S., Metaxa, Z. S., Shah, S. P. (2010). Highly dispersed carbon nanotube reinforced cement based materials. Cement and Concrete Research, 40 (7), 1052–1059. doi: 10.1016/j.cemconres.2010.02.015
  4. Haifeng, L., Jianguo, N. (2009). Mechanical behavior of reinforced concrete subjected to impact loading. Mechanics of Materials, 41 (12), 1298–1308. doi: 10.1016/j.mechmat.2009.05.008
  5. Iqbal, M. A., Rajput, A., Bhargava, P. (2017). Plain and Reinforced Concrete Targets Subjected to Projectile Impact. Procedia Engineering, 173, 138–144. doi: 10.1016/j.proeng.2016.12.050
  6. Frolov, A. V., Chumadova, L. I., Cherkashin, A. V., Akimov, L. I. (2014). Ekonomichnost' ispol'zovaniya i vliyanie nanorazmernyh chastic na svoystva legkih vysokoprochnyh betonov. Stroitel'stvo unikal'nyh zdaniy i sooruzheniy, 4 (19), 51–61.
  7. Ponomarev, A. N. (2009). Vysokokachestvennye betony. Analiz vozmozhnostey i praktika ispol'zovaniya metodov nanotekhnologii. Inzhenerno-stroitel'nyy zhurnal, 6, 25–33.
  8. Tolstoy, A., Lesovik, V., Zagorodnyuk, L., Kovaleva, I. (2015). Powder concretes with technogenic materials. Vestnik MGSU, 11, 101–109. doi: 10.22227/1997-0935.2015.11.101-109
  9. Shyshkina, O. O., Shyshkin, O. O. (2016). Study of the nanocatalysis effect on the strength formation of reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (79)), 55–60. doi: 10.15587/1729-4061.2016.58718
  10. Shyshkina, O. O. (2016). Study of the effect of micelle-forming surfactants on the strength of cellular reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 66–70. doi: 10.15587/1729-4061.2016.63706
  11. Shishkin, A., Shishkina, A., Vatin, N. (2014). Low-Shrinkage Alcohol Cement Concrete. Applied Mechanics and Materials, 633-634, 917–921. doi: 10.4028/www.scientific.net/amm.633-634.917
  12. Batrakov, V. G., Kaprielov, S. S., Ivanov, F. M., Sheynfel'd, A. V. (1990). Ocenka ul'tradispersnyh othodov metallurgicheskih proizvodstv kak dobavok v beton. Beton i zhelezobeton, 12, 15–17.
  13. Bazhenov, Yu. M. (2003). Tekhnologiya betona. Moscow: AVS, 500.
  14. Runova, R. F., Rudenko, I. I., Troyan, V. V., Tovstonis, V. V., Shcherbina, S. P., Pashina, L. D. (2008). Formirovanie struktury vysokoprochnyh betonov. Budivelni materialy, vyroby ta sanitarna tekhnika, 29, 91–97.
  15. Barabash, Y. V., Ksonshkevych, L. M., Krantovska, O. M. (2014). Vysokomitsni betony na mekhanoaktyvovanomu viazhuchomu. Zbirnyk naukovykh prats UkrDAZT, 149, 130–136.
  16. Jo, B.-W., Kim, C.-H., Tae, G., Park, J.-B. (2007). Characteristics of cement mortar with nano-SiO2 particles. Construction and Building Materials, 21 (6), 1351–1355. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2005.12.020
  17. Morozov, N. M., Borovskih, I. V. (2015). Vliyanie metakaolina na svoystva cementnyh sistem. Izvestiya KGASU, 3 (33), 127–132.
  18. Shyshkin, O. O. (2016). Study of the effect of compounds of transition elements on the micellar catalysis of strength formation of reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 60–65. doi: 10.15587/1729-4061.2016.63957
  19. Ivashchenko, Yu. G., Muhambetkaliev, K. K., Timohin, D. K. (2014). Effektivnye glinocementnye kompozicii, modificirovannye organicheskimi dobavkami. Vestnik SGTU, 4 (77), 199–205.
  20. Dudina, S. N. (2010). Sorbciya iz rastvorov ionov Fe3+ i Ni2+ prirodnymi i aktivirovannymi glinami. Nauchnye vedomosti, 9 (80), 131–136.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-03-29

Як цитувати

Shishkina, A., & Shishkin, A. (2018). Дослідження впливу комплексних наномодифікаторів на міцність дрібнозернистого бетону. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6 (92), 29–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127261

Номер

Том 2 № 6 (92) (2018): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Alexsandera Shishkina, Alexsander Shishkin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.