Визначення мікроелементного складу насіння маку з використанням методу твердофазної спектрофотометрії
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127419Ключові слова:
спектрофотометричне визначення елементів, харчові добавки, насіння маку, гібридні методи аналізуАнотація
Запропоновано схему твердофазного спектрофотометричного та фотометричного визначення мікроелементного складу насіння маку, що використовується як харчова добавка для створення хлібобулочних і кондитерських виробів. Встановлено, що у зразку міститься, мг/кг: Cu(ІІ) − 5,0; Pb(ІІ) – 0,3, Zn(ІІ) – 50, P(V) – 1600, K − 550, Na – 20, Ca – 1500, Mg(II) – 450; Fe(ІІІ) −10; Cd(ІІ) та Hg(ІІ) – відсутні. Використані методики аналізу характеризуються простотою експерименту, екологічною безпечністю, не потребують спеціального коштовного обладнання, висококваліфікованого персоналу та стаціонарної лабораторії
Посилання
- Andreeva, I. I., Rodman, L. S. (2005). Botanika. Moscow: Kolos, 528.
- Kostenko, Ye. Ye. (2011). Khimiko-analitychni vlastyvosti sulfoftaleinovykh barvnykiv, immobilizovanykh na anioniti AV-17×8 ta yikh vykorystannia v analizi kharchovykh obiektiv. Metody ta obiekty khim. analizu, 6 (1-2), 56–61.
- Kostenko, Ye. Ye. (2011). Khimiko-analitychni vlastyvosti azobarvnykiv, immobilizovanykh na anioniti AV-17×8, ta vykorystannia yikh v analizi kharchovykh obiektiv. Ukraynskyi khymycheskyi zhurnal, 77 (8), 107–115.
- Shtokalo, M. Y., Kostenko, E. E. (2002). Zastosuvannia metodu tverdofaznoi spektrofotometriyi v analizi kharchovykh materialiv. Visti Akademiyi inzhenernykh nauk Ukrainy, 1 (14), 36–41.
- Kostenko, E. E., Shtokalo, M. Y. (2004). Tverdofaznaya spektrofotometriya–effektivnyy metod opredeleniya tyazhelyh metallov v pishchevyh ob'ektah. Zhurnal analiticheskoy himii, 59 (12), 1276–1281.
- Brykina, G. D., Krysina, L. S., Ivanov, V. M. (1988). Tverdofaznaya spektrofotometriya. Zhurnal analiticheskoy himii, 43 (9), 1547–1552.
- Brykina, G. D., Marchenko, D. Yu., Shpigun, O. A. (1995). Tverdofaznaya spektrofotometriya. Zhurnal analiticheskoy himii, 50 (5), 484–491.
- Zaporozhets, O. A., Ishchenko, M. V., Suchova, K. O., Meshcheriakova, V. V. (2005). Hibrydni metody vyznachennia kadmiu(II) ta sumy vazhkykh metaliv immobilizovanym na sylikaheli brombenztiazo. Tezy dop. VI Vseukr. Konf. «Suchasni problemy khimiyi». Kyiv, 173.
- Zaporozhec, O. A., Cyukalo, L. E. (2004). Test-opredelenie svinca i cinka v vode s ispol'zovaniem immobilizovannogo na kremnezeme ksilenolovogo oranzhevogo. Zhurnal analiticheskoy himii, 59 (4), 434–439.
- Zaporozhets, O. A., Ivanko, L. S., Kachan, I. A. (2005). Tverdofaznyi reahent na osnovi molibdofosfornoi heteropolikysloty dlia sorbtsiyno-spektroskopichnoho vyznachennia askorbinovoi kysloty. Voprosy himii i him.tekhnologii, 1, 9–13.
- Kołodyńska, D. (2009). Polyacrylate anion exchangers in sorption of heavy metal ions with the biodegradable complexing agent. Chemical Engineering Journal, 150 (2-3), 280–288. doi: 10.1016/j.cej.2008.12.027
- Mahmoud, M. E., Yakout, A. A., Osman, M. M. (2009). Dowex anion exchanger-loaded-baker’s yeast as bi-functionalized biosorbents for selective extraction of anionic and cationic mercury(II) species. Journal of Hazardous Materials, 164 (2-3), 1036–1044. doi: 10.1016/j.jhazmat.2008.09.017
- Gao, B.-Y., Xu, X., Wang, Y., Yue, Q.-Y., Xu, X.-M. (2009). Preparation and characteristics of quaternary amino anion exchanger from wheat residue. Journal of Hazardous Materials, 165 (1-3), 461–468. doi: 10.1016/j.jhazmat.2008.10.014
- Kołodyńska, D., Hubicka, H., Hubicki, Z. (2009). Studies of application of monodisperse anion exchangers in sorption of heavy metal complexes with IDS. Desalination, 239 (1-3), 216–228. doi: 10.1016/j.desal.2008.02.024
- Anirudhan, T. S., Jalajamony, S., Suchithra, P. S. (2009). Improved performance of a cellulose-based anion exchanger with tertiary amine functionality for the adsorption of chromium(VI) from aqueous solutions. Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects, 335 (1-3), 107–113. doi: 10.1016/j.colsurfa.2008.10.035
- Wawrzkiewicz, M., Hubicki, Z. (2009). Removal of tartrazine from aqueous solutions by strongly basic polystyrene anion exchange resins. Journal of Hazardous Materials, 164 (2-3), 502–509. doi: 10.1016/j.jhazmat.2008.08.021
- Wawrzkiewicz, M., Hubicki, Z. (2009). Equilibrium and kinetic studies on the adsorption of acidic dye by the gel anion exchanger. Journal of Hazardous Materials, 172 (2-3), 868–874. doi: 10.1016/j.jhazmat.2009.07.069
- Predstavlenie rezul'tatov himicheskogo analiza (rekomendacii IUPAC 1994 g.) (1998). Zhurn. analit. him., 53 (9), 999–1008.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Elizaveta Kostenko, Elena Butenko, Maria Golubeva, Larisa Arseneva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
