Розробка нових технологічних рішень по вилученню важких кольорових металів із техногенних відходів гальванічних виробництв та осаду систем водоочистки

Автор(и)

  • Mikhail Barkan Санкт-Петербурзький гірничий університет 21-я лінія В. О., 2, м. Санкт-Петербург, Росія, 199106, Російська Федерація https://orcid.org/0000-0001-7480-1220
  • Anton Kornev Санкт-Петербурзький гірничий університет 21-я лінія В. О., 2, м. Санкт-Петербург, Росія, 199106, Російська Федерація https://orcid.org/0000-0001-6371-9969

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.128532

Ключові слова:

техногенні відходи, важкі кольорові метали, очищення стічних вод, відходи гальваноцехів

Анотація

Проведено аналіз основних принципів і методів утилізації токсичних промислових відходів, що містять важкі кольорові метали. Наведено результати експериментів по обробці донних опадів хвостосховищ в сірчанокислому середовищі. Запропоновано схеми їх переробки, що дозволяє досягти максимальних показників вилучення основних цінних компонентів. Запропоновані технологічні рішення дозволять підвищити ефективність переробки зазначених видів техногенних відходів

Біографії авторів

Mikhail Barkan, Санкт-Петербурзький гірничий університет 21-я лінія В. О., 2, м. Санкт-Петербург, Росія, 199106

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра геоекології

Anton Kornev, Санкт-Петербурзький гірничий університет 21-я лінія В. О., 2, м. Санкт-Петербург, Росія, 199106

Кандидат технічних наук, завідувач лабораторією

Кафедра безпеки виробництв

Посилання

  1. Kofman, D. I., Vostrikov, M. M. (2009). Ekologicheskie problemy pererabotki othodov. Tverdye bytovye othody, 1, 31–32.
  2. Pashkevich, M. A., Anciferova, T. A. (2013). Ocenka riska tekhnogennogo vozdeystviya predpriyatiy toplivno-energeticheskogo kompleksa. Problemy racional'nogo prirodopol'zovaniya. Zapiski Gornogo institute, 203, 225–228.
  3. Rubanov, Yu. K., Tokach, Yu. E., Ognev, M. N. (2009). Pererabotka shlamov i stochnyh vod gal'vanicheskih proizvodstv s izvlecheniem ionov tyazhelyh metallov. Sovremennye naukoemkie tekhnologii, 3, 82–83.
  4. Zalygina, O. S., Marcul', V. N., Lihacheva, A. V. (2012). Osadki stochnyh vod gal'vanicheskogo proizvodstva kak vtorichnoe syr'e. Noveyshie dostizheniya v oblasti importozameshcheniya v himicheskoy promyshlennosti i proizvodstve stroitel'nyh materialov: materialy Mezhdu-nar. nauch.-tekhn. konf. Ch. 2. Minsk, 97–102.
  5. Kapashin, V. P., Mandych, V. G., Voronin, V. A. (2017). Sposoby likvidacii opasnyh i toksichnyh promyshlennyh othodov. Teoreticheskaya i prikladnaya ekologiya, 4, 49–53.
  6. Fechete, I., Wang, Y., Védrine, J. C. (2012). The past, present and future of heterogeneous catalysis. Catalysis Today, 189 (1), 2–27. doi: 10.1016/j.cattod.2012.04.003
  7. Czajczyńska, D., Anguilano, L., Ghazal, H., Krzyżyńska, R., Reynolds, A. J., Spencer, N., Jouhara, H. (2017). Potential of pyrolysis processes in the waste management sector. Thermal Science and Engineering Progress, 3, 171–197. doi: 10.1016/j.tsep.2017.06.003
  8. Zerlottin, M., Refosco, D., Della Zassa, M., Biasin, A., Canu, P. (2013). Self-heating of dried wastewater sludge. Waste Management, 33 (1), 129–137. doi: 10.1016/j.wasman.2012.08.014
  9. Barakat, M. A. (2011). New trends in removing heavy metals from industrial wastewater. Arabian Journal of Chemistry, 4 (4), 361–377. doi: 10.1016/j.arabjc.2010.07.019
  10. Wang, Q., Wei, W., Gong, Y., Yu, Q., Li, Q., Sun, J., Yuan, Z. (2017). Technologies for reducing sludge production in wastewater treatment plants: State of the art. Science of The Total Environment, 587-588, 510–521. doi: 10.1016/j.scitotenv.2017.02.203
  11. Pashkevich, M. A., Petrova, T. A. (2013). Utilizaciya obezvozhennyh tekhnogennyh donnyh otlozheniy vodnyh ob'ektov gornopromyshlennyh regionov. Zapiski Gornogo instituta, 206, 160–162.
  12. Appels, L., Baeyens, J., Degrève, J., Dewil, R. (2008). Principles and potential of the anaerobic digestion of waste-activated sludge. Progress in Energy and Combustion Science, 34 (6), 755–781. doi: 10.1016/j.pecs.2008.06.002
  13. Naumov, V. I., Naumov, Yu. I., Galkin, A. L., Sazont'eva, T. V. (2009). Utilizaciya shlama gal'vanicheskih proizvodstv. Gal'vanotekhnika i obrabotka poverhnosti, 17 (3), 41–47.
  14. Gulyaeva, I. S., D'yakov, M. S., Glushankova, I. S. (2015). Termicheskiy sposob obrabotki osadkov gorodskih stochnyh vod, soderzhashchih tyazhelye metally. Vodosnabzhenie i sanitarnaya tekhnika, 3, 43–48.
  15. Roy, M. M., Dutta, A., Corscadden, K., Havard, P., Dickie, L. (2011). Review of biosolids management options and co-incineration of a biosolid-derived fuel. Waste Management, 31 (11), 2228–2235. doi: 10.1016/j.wasman.2011.06.008
  16. Krasotkin, I. S., Dubrovinskiy, R. L. (1973). Gazohromatograficheskoe opredelenie udel'noy poverhnosti produktov metallurgicheskogo i obogatitel'nogo proizvodstv. Zapiski LGI, 54 (3), 161–167.
  17. Kireev, V. A. (1970). Metody prakticheskih raschetov v termodinamike himicheskih reakciy. Moscow: Himiya, 519.
  18. Krestovnikov, A. N., Vigdorovich, V. N. (1973). Himicheskaya termodinamika. Moscow: Metallurgiya, 256.
  19. Vigdorchik, E. M., Sheynin, A. B. (1971). Matematicheskoe modelirovanie nepreryvnyh processov rastvoreniya. Leningrad: Himiya, 248.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-12

Як цитувати

Barkan, M., & Kornev, A. (2018). Розробка нових технологічних рішень по вилученню важких кольорових металів із техногенних відходів гальванічних виробництв та осаду систем водоочистки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (92), 17–24. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.128532

Номер

Том 2 № 10 (92) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Mikhail Barkan, Anton Kornev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.