Розробка конструкції вариатора зачепленням з використанням теорії графів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.131101Ключові слова:
графова модель, колесо зі змінним кроком, варіатор зачепленням, метод трансформації графівАнотація
Досліджено різноманітні конструкції варіаторів з двох точок зору: аналіз власне конструкції і аналіз методів та прийомів, застосованих на шляху створення варіатору. Для розв'язання завдання пошуку нових конструкцій механізмів розроблений метод трансформації графів. Він включає наступні евристичні прийоми. Зменшення кількості вузлів графу при спрощення конструкції або для відсікання несуттєвих елементів. Зміна розташування ребр графу і зіставлення нового розташування ребр і необхідних змін в конструкції. Пошук всіх можливих варіантів розташування деталей, що відповідають одному і тому ж графу. Введення в граф вузлів відповідних властивості, для реалізації якої в конструкцію може бути додана деталь (вузол) або навпаки, деталь може бути видалена з конструкції, а властивість, яка вона реалізовувала, буде реалізовано іншими деталями. Розроблено оригінальну конструкцію варіатору, в якому навантаження передається зубчатим зачепленням без використання фрикційних дисків і гнучких ланок. Плавне регулювання передатного відношення забезпечується зубчастим колесом зі змінним кроком. Колесо складається з трьох зубчастих секторів два з яких беруть участь в зачепленні. Третій ненавантажений сектор здійснює поворот з кутовою швидкістю більшою, ніж швидкість обертання вихідного валу, поки не займе положення перед входом в зачеплення. Варіатор позбавлений такого недоліку, як коливання передатного відношення. На основі аналізу бондгафів визначено ККД, який в залежності від швидкості вихідного валу коливається в межах 95…97 %. Недоліком розробленої конструкції є недостатньо широкий діапазон регулювання R=1,5…1,6, який обмежений коефіцієнтом перекриття εα
Посилання
- Srivastava, N., Haque, I. (2009). A review on belt and chain continuously variable transmissions (CVT): Dynamics and control. Mechanism and Machine Theory, 44 (1), 19–41. doi: 10.1016/j.mechmachtheory.2008.06.007
- Delkhosh, M., Saadat Foumani, M. (2013). Multi-objective geometrical optimization of full toroidal CVT. International Journal of Automotive Technology, 14 (5), 707–715. doi: 10.1007/s12239-013-0077-0
- Kim, J., Park, F. C., Park, Y., Shizuo, M. (2002). Design and Analysis of a Spherical Continuously Variable Transmission. Journal of Mechanical Design, 124 (1), 21. doi: 10.1115/1.1436487
- Cholis, N., Ariyono, S., Priyandoko, G. (2015). Design of Single Acting Pulley Actuator (SAPA) Continuously Variable Transmission (CVT). Energy Procedia, 68, 389–397. doi: 10.1016/j.egypro.2015.03.270
- Cyders, T., Williams, R. L. (2010). Analysis of a New Form of Intrinsically Automatic Continuously Variable Transmission. Volume 2: 34th Annual Mechanisms and Robotics Conference, Parts A and B. doi: 10.1115/detc2010-28729
- Andersen, B. S., Dalling, R. R., Todd, R. H. (2007). A Survey of Positive Engagement, Continuously Variable Transmissions. Volume 7: 10th International Power Transmission and Gearing Conference. doi: 10.1115/detc2007-34856
- Deur, J., Ivanović, V., Assadian, F., Kuang, M., Tseng, E. H., Hrovat, D. (2012). Bond Graph Modeling of Automotive Transmissions and Drivelines. IFAC Proceedings Volumes, 45 (2), 427–432. doi: 10.3182/20120215-3-at-3016.00075
- Pennestrìa, E., Belfioreb, N. (2015). On Crossley's contribution to the development of graph based algorithms for the analysis of mechanisms and gear trains. Mechanism and Machine Theory, Volume 89, 92–106.
- Ivanov, V., Chumak, N. (2017). Optimization of curriculum of projects of the reverse engineering of the standardized wares. Bulletin of the National Technical University «KhPI» Series: New Solutions in Modern Technologies, 23 (1245), 16–21. doi: 10.20998/2413-4295.2017.23.03
- Ivanov, V., Urum, G., Ivanova, S., Naleva, G. (2017). Analysis of matrix and graph models of transmissions for optimization their design. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (1 (88)), 11–17. doi: 10.15587/1729-4061.2017.107182
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Viktor Ivanov, Galyna Urum, Svitlana Ivanova, Mariia Volkova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
