Дослідження умов освітлення стічних вод підприємства з переробки м’яса птиці

Автор(и)

  • Konstantyn Makhlay Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8279-9685
  • Musii Tseitlin Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-2452-7814
  • Valentina Raiko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-5527-1874

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.131122

Ключові слова:

стічні води, коагулянт, флокулянт, доза реагента, фізико-хімічна очистка, зважені речовини

Анотація

Для локальної очистки стічних вод підприємств харчової промисловості широко застосовуються фізико-хімічні методи очистки, які при правильно підібраних реагентах та їх дозах дозволяють досягти високої ефективності очистки. При цьому дози реагентів та умови їх застосування можуть різко відрізнятися між підприємствами, тому закономірності перебігу очистки повинні бути вивчені на конкретному стоці.

У даній роботі розглянуті закономірності перебігу процесу коагуляції стічних вод коагулянтами і флокулянтами різного хімічного складу на прикладі стічних вод підприємства по переробці м'яса індички. Досліджено закономірності перебігу процесу коагуляції стічних вод в широкому діапазоні значень pH середовища. Експериментально визначено, що найбільш сприятливий pH середовища для застосування поліоксихлориду алюмінію знаходиться в діапазоні 5,9÷6,4, хлориду заліза 6,2÷6,7, сульфату заліза 5,1÷5,7. Встановлено закономірності впливу дози коагулянту на ефективність очищення стічних вод від зважених речовин і кольоровості. На підставі отриманих даних визначені раціональні дози коагулянтів. Так для поліоксихлориду алюмінію це 140 мг/л, сульфату заліза – 110 мг/л і хлориду заліза – 80 мг/л. Досліджено закономірності перебігу процесу флокуляції стічних вод із застосуванням флокулянтів різних зарядів і молекулярних мас. Визначено найбільш ефективні типи флокулянтів, встановлені раціональні дози реагенту. Визначено найліпші умови проведення фізико-хімічної очистки стічних вод із застосуванням коагулянтів і флокулянтів. Отримані дані дозволяють оптимізувати роботу локальних очисних споруд підприємства по переробці м'яса птиці: підвищити ефективність їх роботи, а так само зменшити експлуатаційні витрати. Підібрані бінарні комбінації реагентів дозволяють досягти ефективності очищення за зваженими речовинами 99,4 % і 82,4 % по кольоровості

Біографії авторів

Konstantyn Makhlay, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра хімічної техніки та промислової екології

Musii Tseitlin, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра хімічної техніки і промислової екології

Valentina Raiko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук

Кафедра хімічної техніки і промислової екології

Посилання

  1. Promyslovist Ukrainy u 2011–2015 rokakh (2016). Kyiv: B.v., 381.
  2. Valta, K., Kosanovic, T., Malamis, D., Moustakas, K., Loizidou, M. Water consumption and wastewater generation and treatment in the Food and Beverage Industry. Available at: http://uest.gr/win4life/images/papers/valta_et_al.pdf
  3. Shtepa, V. M. (2014). Obgruntuvannia alhorytmu eksperymentalno-analitychnykh rezhymiv elektrotekhnichnoi ochystky stichnykh vod ahropromyslovykh ob’iektiv z metoiu pobudovy enerhoefektyvnykh system upravlinnia. Enerhetyka i avtomatyka, 2, 61–71.
  4. Mekonnen, M. M., Hoekstra, A. Y. (2012). A Global Assessment of the Water Footprint of Farm Animal Products. Ecosystems, 15 (3), 401–415. doi: 10.1007/s10021-011-9517-8
  5. Gerbens-Leenes, P. W., Mekonnen, M. M., Hoekstra, A. Y. (2013). The water footprint of poultry, pork and beef: A comparative study in different countries and production systems. Water Resources and Industry, 1-2, 25–36. doi: 10.1016/j.wri.2013.03.001
  6. Menshutin, Yu. A., Potanina, V. A., Kerin, A. S., Bogateev, I. A., Fomicheva, E. V., Sahno, A. P., Kerin, K. A. (2011). Modernizaciya tekhnologii ochistki zhirosoderzhashchih stochnyh vod i obrazuyushchegosya osadka predpriyatiya po pererabotke myasa ptic. Materialy 11-go Mezhdunarodnogo kongressa «Voda: ekologiya i tekhnologiya» EKVATEK-2011. Moscow: ZAO «Firma SIBIKO Interneshnl». 1 el. opt. disk (CD- ROM).
  7. Nacheva, P. M., Pantoja, M. R., Serrano, E. A. L. (2011). Treatment of slaughterhouse wastewater in upflow anaerobic sludge blanket reactor. Water Science & Technology, 63 (5), 878. doi: 10.2166/wst.2011.265
  8. Bustillo-Lecompte, C. F., Mehrvar, M., Quiñones-Bolaños, E. (2013). Combined anaerobic-aerobic and UV/H2O2processes for the treatment of synthetic slaughterhouse wastewater. Journal of Environmental Science and Health, Part A, 48 (9), 1122–1135. doi: 10.1080/10934529.2013.774662
  9. Sugito, Binawati, D. K., Al Kholif, M. (2016). The effect of BOD remove influent to remove pollutant load in waste waterof chicken slaughterhose. ARPN Journal of Engineering and Applied Sciences, 11 (5), 3519–3524.
  10. Dabhi, M. (2013). Physicochemical treatment of dairy plant wastewater using ferrous sulfate and ferric chloride coagulants. International Journal of Basic and Applied Chemical Sciences, 3 (4), 9–14.
  11. Khouni, I., Marrot, B., Moulin, P., Ben Amar, R. (2011). Decolourization of the reconstituted textile effluent by different process treatments: Enzymatic catalysis, coagulation/flocculation and nanofiltration processes. Desalination, 268 (1-3), 27–37. doi: 10.1016/j.desal.2010.09.046
  12. Garzanov, A. L., Lisicyn, A. B., Gorbunova, N. A., Sitnikova, O. I., Giro, T. M. (2016). Effektivnye tekhnologii ochistki stochnyh vod pri uboe skota i pticy. Myasnaya industriya, 11, 28–30.
  13. Dalvand, A., Ehrampoush, M., Ghaneian, M. et. al. (2017). Application of chemical coagulation process for direct dye removal from textile wastewater. J. Environ Health Sustain Dev, 2 (3), 333–339.
  14. Boughou, N., Majdy, I., Cherkaoui, E., Khamar, M., Nounah, A. (2018). Effect of pH and time on the treatment by coagulation from slaughterhouse of the city of Rabat. MATEC Web of Conferences, 149, 02091. doi: 10.1051/matecconf/201714902091
  15. Loloei, M., Nekonam, G., Alidadi, H., Kor, Y. (2014). Study of the coagulation process in wastewater treatment of dairy industries. International Journal of Environmental Health Engineering, 3 (1), 12. doi: 10.4103/2277-9183.132684
  16. Manh, B., Thi, G. D. (2017). Coagulation in treatment of swine slaughterhouse wastewater. DE Gruyter, 1, 15–21.
  17. Spiridonova, L. G. (2013). Otrabotka rezhimov ochistki stochnyh vod pticefabriki po pererabotke myasa indeek. Vestnik SGASU. Gradostroitel'stvo i arhitektura, 4, 70–74.
  18. Mahtab, A., Tariq, M., Shafiq, T., Nasir, A. (2009). Coagulation/adsorption combined treatment of slaughterhouse wastewater. Desalination and Water Treatment, 12 (1-3), 270–275. doi: 10.5004/dwt.2009.952

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-15

Як цитувати

Makhlay, K., Tseitlin, M., & Raiko, V. (2018). Дослідження умов освітлення стічних вод підприємства з переробки м’яса птиці. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10 (93), 15–20. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.131122

Номер

Том 3 № 10 (93) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Konstantyn Makhlay, Musii Tseitlin, Valentina Raiko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.