Визначення опору продавлювання циліндрично-трубчастого наконечника обладнання для безтраншейного прокладання підземних комунікацій
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.131838Ключові слова:
аналітична модель, безтраншейна технологія, інженерні комунікації, горизонтальна свердловина, технологія продавлюванняАнотація
В основі визначення сил опору заглибленню в ґрунт кільцевого наконечника було покладено уявлення про зміну пружного стану ґрунту при його ущільненні, який визначається компресійним модулем деформації ґрунту. Цей показник пов’язує усі фізико-механічні властивості кожного з типів ґрунтів, та дає можливість встановити закони нормального тиску опору ґрунту на поверхні конусної та циліндричної частині робочого органу.
Запропоновані теоретичні моделі процесів, що протікають під час заглиблення в ґрунт кільцевого наконечника, дозволили встановити для кожного з випадків виконання робіт вплив його параметрів в залежності від фізико-механічних властивостей ґрунту на сили його опору. Встановлено, що максимальна довжина кільцевого наконечника визначається з умови руху (незабиваємості) ґрунту, яка наприклад при діаметрі циліндру 28 мм складає 0,87 м, 1,04 м та 1,16 м відповідно для твердого супіску, напівтвердого суглинку та тугопластичної глини. Також можна констатувати, що збільшення внутрішнього діаметру в 2 рази призводить до збільшення довжини ґрунтового керну в 1,75 рази.
Визначено, що двоконусний наконечник не сприяє пропусканню ґрунту крізь себе, є причиною його забивання та утворення ґрунтових ядер ущільнення на фронтальних площинах, що призводить до збільшення опору переміщенню. Тому для протискування труб, щоб не було забиваємості ґрунтом, наконечник потрібно виконувати з одним зовнішнім конусом.
Отримані результати роботи можуть бути використані при обґрунтуванні раціональних параметрів робочого обладнання при утворюванні горизонтальної свердловини в різних типах ґрунтівПосилання
- Romakin, N. E., Lebedev, S. V. (2011). Soprotivlenie vnedreniyu konusnogo nakonechnika vintovoy svai v grunt. Stroitel'nye i dorozhnye mashiny, 2, 36–39.
- Zemskov, V. M. (2010). Opredelenie parametrov vibracionnogo instrumenta dlya prohodki gorizontal'nyh skvazhin. Stroitel'nye i dorozhnye mashiny, 9, 31–34.
- Kovanko, V. V., Kovanko, O. V. (2008). Prokladannia liniyno-protiazhnykh obiektiv na noviy tekhnichniy osnovi. Visnyk inzhenernoi akademiyi Ukrainy, 3-4, 158–162.
- Penchuk, V. A., Suponev, V. N., Oleksin, V. I., Balesniy, S. P. (2015). Mekhanika processov prokola i rasshireniya gorizontal'nyh skvazhin. Mekhanizaciya stroitel'stva, 8, 40–42.
- Oleksin, V. I. (2012). Kombinirovannyy metod razrabotki gorizontal'noy skvazhiny pri bestransheynoy prokladke kommunikaciy. Vestnik HNADU, 57, 207–213.
- Kantovich, L. I., Ruzhickiy, V. P., Grigor'ev, S. M., Grigor'ev, A. S. (2008). Rezul'taty issledovaniya prodavlivayushchih ustanovok dlya bestransheynoy tekhnologii stroitel'stva podzemnyh inzhenernyh kommunikaciy. Gornoe oborudovanie i elektromekhanika, 2, 2–5.
- Najafi, M., Ma, B. (Eds.) (2009). Advances and Experiences with Pipelines and Trenchless Technology for Water, Sewer, Gas, and Oil Applications. ICTPP, 2137.
- Najafi, М. (2012). Trenchless Technology: Planning, Equipment, and Methods. McGraw Hill, 608.
- Zhao, J. L. B. (2014). Trenchless technology underground pipes. Machinery Industry Press, 26–31.
- Cohen, A., Ariaratnam, S. T. (2017). Developing a Successful Specification for Horizontal Directional Drilling. Pipelines 2017, 553–563. doi: 10.1061/9780784480878.050
- Allouche, E. N., Ariaratnam, S. T. (2002). State-Of-The-Art-Review Of No-Dig Technologies for New Installations. Pipelines 2002. doi: 10.1061/40641(2002)55
- Chehab, A. G., Moor, I. D. (2007). One-dimensional calculation for axial pullback for axial pullback distributions in pipes during directional drilling installations. OttavaGeo, 1148–1154.
- Huey, D. P., Hair, J. D., McLeod, K. B. (1996). Installation loading and stress analysis involved with pipelines installed by horizontal directional drilling. North American Society for Trenchless Technology, 24.
- Bennett, R. D., Ariratham, S. T. (2008). Horizontal Direcheonal Drilling Good Practices Guidelines. NASTT, 10.
- Kravets, S. V., Suponiev, V. M. (2017). Analitychnyi sposib vyznachennia lobovoho oporu zahlyblenniu v grunt kiltsevoho nakonechnyka. Pidiomna-transportna tekhnika, 1 (53), 70–80.
- Kravets, S. V., Kirikovich, V. D. (2008). Teoriya ruinuvannia robochykh seredovyshch. Rivne: NUVHP, 174.
- Panchenko, A. N., Sarychev, V. I., Prohorov, N. I., Savin, I. I. (2013). Obosnovanie parametrov sovmeshchennoy skhemy prokladki trub pri bestransheynoy tekhnologi. Izvestiya TulGU. Tekhnicheskie nauki, 12, 298–306.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Svyatoslav Kravets, Vladimir Suponyev, Oleksandr Rieznikov, Oleksandr Kosiak, Anatolii Nechydiuk, Dmytro Klets, Olena Chevychelova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
