Вплив терміну зберігання та щільності хлопка-сирцю на механіку процесу взаємодії живлячих валиків у очищувачах великого сору
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.132493Ключові слова:
бавовна-сирець, бунт бавовни, валик, щільність бунту, зчіплюваність, сміттєві домішки, очищення, волокнаАнотація
Досліджено вплив часу та щільності бавовни-сирцю в бунті на зчіплюваність сору з бавовною. Визначено вплив зберігання бавовни-сирцю, а також волокна в ущільненому стані, що сприяє більш швидкому проникненню бур'янів частинок вглиб матеріалу. У бавовни-сирцю, що зберігався в бунті 1 міс., при щільності 150–200 кг/м3 елементи великого сору взаємодіяли з волокном із зусиллям 63–91 сН/г листків, приквітка і стебла, а дрібного – 714–1000 сН/г. Після очищення, коли залишається лише дрібний сор, це зусилля зросло до 714–1053 сН/г. Ці дані відповідають бавовні-сирцю I сорту. Для III сорту сила зчеплення дещо інша – у великого сору – 76–96 сН/г, дрібного – 714–1267 сН/г, після очищення – 857–947 сН/г.
Після тримісячного зберігання в бунті при щільності 250–300 кг/м3 ступінь взаємодії сміття з волокном для бавовни I сорту становила 109–137 сН/г, а III – 103–175 cH/г для великого сору. Розроблено технологічний режим, який визначає кратність очищення, а також запропонований метод визначення розпірних зусиль, що діють на живлячі валики і є одним з найважливіших факторів енергоємності процесу. Праналізірована механіка процесу взаємодії лопатей живлячого валика з шаром бавовни-сирцю, що транспортується. Результати досліджень дають можливість обрати потрібний режим в процесі очищення бавовни-сирцю від бур'янів домішокПосилання
- Kadyrov, B. G., Tursunov, H. K., Aripdkanov, M. (1982). Issledovanie dvizheniya hlopka-syrca v ochistitelyah ot krupnogo sora. Hlopkovaya promyshlennost', 1, 15–16.
- Tyutin, P. N., Lugachev, L. E. (1977). O vydelenii sornyh primesey cherez yacheyki setchatyh poverhnostey. Mekhanicheskaya tekhnologiya voloknistyh materialov, 19, 51–58.
- Baydyuk, P. V. (1964). Primenenie valkovyh ustroystv pri pressovanii voloknistyh materialov. CINTI, 4, 2–8.
- Sultanov, A. (1980). Issledovanie po izyskaniyu optimal'nyh sposobov ochistki hlopka-syrca ot melkogo sora. Tashkent: TITLP, 169.
- Miroshnichenko, G. I., Burnashev, R. Z., Lugachev, A. E. (1976). Sposob pitaniya mashiny po obrabotke hlopka-syrca. Avtorskoe svidetel'stvo No. 524870. declareted: 15.08.1976, Bul. No. 30.
- Hafizov, I. K., Rasulov, A. (1979). Issledovanie razryhlitel'nogo effekta razdelitelya dolek tonkovoloknistogo hlopka-syrca na letuchki. Hlopkovaya promyshlennost', 3, 9.
- Miroshnichenko, G. I., Burnashev, R. Z. (1973). Vybor parametrov ustroystv dlya izmeneniya napravleniya dvizheniya semyan. Hlopkovaya promyshlennost', 3, 20.
- Birgera, M. I., Panovko, Ya. G. (Eds.) (1968). Prochnost', ustoychivost', kolebaniya. Spravochnik v trekh tomah. Vol. 1. Moscow: Mashinostroenie, 464.
- Bronshteyn, I. P., Semendyaev, K. A. (1981). Spravochnik po matematike. Moscow: "Nauka", 720.
- Birgera, M. I., Panovko, Ya. G. (Eds.) (1968). Prochnost', ustoychivost', kolebaniya. Spravochnik v trekh tomah. Vol. 3. Moscow: Mashinostroenie, 568.
- Sailov R. A., Veliev F. A., Kerimov Q. K. Research into the process of mechanical formation of the upper part of a raw cotton bundle // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 4, Issue 1 (88). P. 56–63. doi: 10.15587/1729-4061.2017.108948
- Sailov R. A., Veliev F. A., Kerimov Q. K. Determination of the heat distribution in the raw cotton packed in the coil // EUREKA: Physics and Engineering. 2017. Issue 3. P. 3–11. doi: 10.21303/2461-4262.2017.00359
- Dzhabarov, G. D., Baltabaev, S. D. et. al. (1978). Pervichnaya obrabotka hlopka. Moscow: Legkaya industriya, 430.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Fazil Veliev, Rahib Sailov, Nurlana Kerimova, Tarana Safarova, Mətanət İsmailzade, Elmar Sultanov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.