Розробка системи контролю кислотності молока у молокопроводі доїльного робота
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133159Ключові слова:
доїльний робот, молокопровід, молоко, напівпровідниковий рН-ПТ-електрод, кислотність, градус ТернераАнотація
Кислотність характеризує придатність молока для первинної переробки і є одним з основних параметрів, що контролюються при прийомі на молокозаводі. Тому є важливим вчасно відокремити молоко зі зниженою кислотністю в процесі доїння роботом. Однак технічних засобів розпізнавання та відокремлення молока із зниженою кислотністю в молокопроводі у роботизованих системах доїння не передбачено.
В результаті експериментальних досліджень встановлена лінійна залежність кислотності молока за традиційним методом Тернера від рН. Розраховані параметри основного та додаткового баків, для молока вищого ґатунку та браку за кислотністю. Визначені лінійні параметри врізки в основний молокопровід робота вимірювального рН електроду та трійника з електромагнітним клапаном для автоматичного скидання нестандартного молока. На основі експериментальних досліджень та розрахунків створено проект технічної системи для роботизованої технології доїння корів. Штатна технологія доповнюється процесом автоматичного вимірювання рН молока в потоці, що реалізується за допомогою швидкодіючого транзисторного рН-ПТ електроду з вимірювальним блоком.
Контроль рН молока в потоці в процесі доїння дозволяє оперативно вирішувати відразу два завдання – підвищення точності оцінки якості вихідної сировини та корекції раціонів годівлі корів з метою нормування кислотності молока, необхідної для приймання молокозаводом. Тим самим виключається трудомістка операція лабораторного визначення кислотності, якщо цей показник вже виміряний в процесі доїння молока роботом. Таким чином, дане удосконалення технології роботизованого доїння дозволить точніше оцінити якість сирого молока за допомогою доїльних роботів, що входять в систему машин точного тваринництва
Посилання
- Paliy, A. (2014). Perspective directions of development of dairy cattle breeding in Ukraine. Izvestiya Velikolukskoy GSKHA, 2, 10–15.
- Naumenko, A. A., Chigrin, A. A., Paliy, A. P. (2014). Robotic systems in dairy cattle breeding. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva imeni Petra Vasylenka, 144, 92–96.
- Marcussen, D., Laursen, A. K. (2007). The Basics of Dairy Cattle Production. 1st ed. Danish Agricultural Advisory Service, National Centre, Aarhus, Denmark, 234.
- Lutsenko, M. M., Ivanyshyn, V. V., Smolyar, V. I. (2006). Perspective technologies of milk production. Kyiv: VC "Academy", 191.
- DSTU 3662-97. ow's milk is not assembled. Requirements for the purchase (1997). Kyiv, 13.
- Meijering, A., Hogeveen, H., Koning, de C. J. A. M. (Eds.) (2004). Automatic Milking, a better understanding. Book Type: Edited Collection, 544. doi: 10.3920/978-90-8686-525-3
- Hupfauer, M., Hecht, H., Ruhmann, N. (1966). Bauarten von Melkanlagen. Landtechnik, 11, 402–407.
- Kitikov, V. O. (2008). Scientific and technological approaches in the development of advanced technologies in dairy cattle breeding on the basis of robotic equipment. Mechanization and electrification of agriculture, 42, 160–165.
- Hillerton, J. E., Ohnstad, I., Baines, J. R., Leach, K. A. (2002). Performance differences and cow responses in new milking parlours. Journal of Dairy Research, 69 (01). doi: 10.1017/s0022029901005283
- Bergveld, P. (2003). ISFET Theory and Practice. IEEE Sensor Conference. Toronto, Canada, 1–26.
- Turner, E. (1992). Biosensors: basic applications. Moscow: Mir, 614.
- Xueji, Z., Huangxain, Ju., Joseph, W. (2008). Electrochemical sensors, biosensors and their biomedical applications. Elsevier, Academic Press, 616. doi: 10.1016/b978-0-12-373738-0.x5001-6
- Borstlap, D. (2006). High-k dielectrics as bioelectronic interface for field-effect transistors. Julich, Institut fur Biound Nanosysteme. Bioelectronik, 143.
- Dzyadevych, S. V., Soldatkin, A. P., El’skaya, A. V., Martelet, C., Jaffrezic-Renault, N. (2006). Enzyme biosensors based on ion-selective field-effect transistors. Analytica Chimica Acta, 568 (1-2), 248–258. doi: 10.1016/j.aca.2005.11.057
- Kukla, O. L., Pavlyuchenko, O. S., Goltvyankiy, Yu. V. (2008). Sensory massifs based on differential ISTT elements for monitoring of toxic substances of natural and artificial origin. Sensor electronics and microsystem technologies, 2, 58–68.
- Arkhipova, V. M., Shelyakina, M. K., Kukla, O. L. (2009). Biosensor analysis of potato glycoalkaloids. Magazine Biotechnology, 3, 64–73.
- Marchenko, S. V., Nazarenko, O. A., Kukla, O. L. (2009). Development of creatinine-sensitive biosensor for medical use. Sensor electronics and microsystem technologies, 4, 55–62.
- Pavlyuchenko, A. S., Kukla, A. L., Goltvyansky, Yu. V. (2010). Application of ion-selective field-effect transistors for enzymatic analysis of toxic impurities in aqueous solutions. Technology and design in electronic equipment, 3, 35–46.
- Shigimaga, V. A., Faizullin, R. A. (1998). Method for measuring the pH of meat. Svinovodstvo, 3, 14–15.
- GOST 3624-92. Milk and dairy products. Titrimetric methods for determining acidity (2009). Moscow, 7.
- GOST 8.135-2004. State system for ensuring the uniformity of measurements (ICG). Standard-titers for preparation of buffer solutions – working standards of pH of the 2nd and 3rd digits. Technical and metrological characteristics. Methods for their determination (2008). Moscow, 9.
- Skoryk, O. P., Polupanov, V. M. (Eds.) (2009). Design of technology and equipment for animal husbandry. Kharkiv: KhNTUAS, 429.
- Paliy, A. P., Paliy, A. P., Naumenko, O. A. (2015). Innovative technologies and technical systems in dairy cattle breeding. Kharkiv: Miskdruk, 324.
- Laurs, A., Priekulis, J., Purins, M. (2009). Studies of operating parameters in milking robots. 8th International Scientific Conference “Engineering for rural development”. Jelgava, 38–42.
- Paliy, A. P. (2016). Innovative foundations for the production of high-quality milk. Kharkiv: Miskdruk, 270.
- Koning, de K., Ouweltjs, W. (2000). Maximising the milking capacity of an automatic milking system. In: Proceedings of the International Symposium “Robotic Milking”. Lelystad, Netherland, 38–46.
- Artmann, R. (2005). Ergebnisse aus langjährigem Praxiseinsatz von Melkrobotern. In: Konferenzmaterialen der 7 Internationalen Tagung “Bau, Technik und Umwelt in der landwirtschaftlichen Nutztierhaltung 2005”. KTBL: Darmstadt, 145–150.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Oleksandr Nanka, Viktor Shigimaga, Andriy Paliy, Vitaliy Sementsov, Anatoliy Paliy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
