Алгоритм спрощення розв’язку в задачах дискретної оптимізаціі
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133405Ключові слова:
лінійне оптимізація, дискретна оптимізація, система обмежень, пошук оптимуму, комбінаторний метод, метод Жордана – Гаусса, декомпозиція, графічний розв'язокАнотація
Зазвичай пошук розв’язку в задачах дискретної оптимізації пов'язаний з принциповими обчислюваними труднощами. Відомі методи точного або наближеного розв’язку таких задач вивчаються з урахуванням належності їх до, так званих, задач з класу P та NP (алгоритми поліноміальної та експоненціальної реалізації розв’язку). Сучасні комбінаторні методи для практичного розв’язку задач дискретної оптимізації потребують розробки алгоритмів, які дозволяють отримувати наближений розв'язок з гарантованою оцінкою відхилення від оптимуму. Алгоритми спрощення є ефективним прийомом пошуку розв’язку оптимізаційної задачі. Якщо виконати проектування багатовимірного процесу на двовимірну площину, то такий прийом дозволить наочно відобразити у графічній формі множини розв’язків задачі. В рамках даного дослідження запропоновано спосіб спрощення комбінаторного розв’язку задачі дискретної оптимізації. Він заснований на тому, що виконується декомпозиція системи, яка відображає систему обмежень п’ятивимірної вихідної задачі на двовимірну координатну площину. Такий спосіб дозволяє отримати просту систему графічних розв’язувань складної задачі лінійної дискретної оптимізації. З практичної точки зору запропонований метод дозволяє спростити обчислювальну складність оптимізаційних задач такого класу. Прикладним аспектом запропонованого підходу є використання отриманого наукового результату для забезпечення можливості вдосконалення типових технологічних процесів, що описуються системами лінійних рівнянь з наявністю системами лінійних обмежень. Це складає передумови для подальшого розвитку та удосконалення подібних систем. В даному дослідженні запропоновано методику декомпозиції дискретної оптимізаційної системи шляхом проекції вихідної задачі на двовимірні координатні площини. За такого прийому вихідна задача трансформується в комбінаторне сімейство підсистем, що дозволяє отримати систему графічних розв’язувань складної задачі лінійної дискретної оптимізації
Посилання
- Drozd, J., Drozd, A. (2013). Models, methods and means as resources for solving challenges in co-design and testing of computer systems and their components. The International Conference on Digital Technologies 2013. doi: 10.1109/dt.2013.6566307
- Buhir, M. K. (1998). Mathematics for economists. Linear algebra, linear models. Kyiv, 272.
- Sigal, I. Kh., Ivanova, A. P. (2003). Introduction to Applied Discrete Programming: Models and Computational Algorithms. Мoscow, 240.
- Titov, S. D., Chernova, L. S. (2017). Higher and Applied Mathematics. Ch. 1. Kharkiv: Fact, 336.
- David, J. P. (2017). Low latency and division free Gauss–Jordan solver in floating point arithmetic. Journal of Parallel and Distributed Computing, 106, 185–193. doi: 10.1016/j.jpdc.2016.12.013
- Lax, P. D. (2007). Linear algebra and application. Wiley, 392. Available at: https://www.wiley.com/en-us/Linear+Algebra+and+Its+Applications%2C+2nd+Edition-p-9780471751564
- Teschl, G., Teschl, S. (2008). Mathematik für Informatiker. Band 1: Diskrete Mathematik und Lineare Algebra. Berlin, Springer, 519. doi: 10.1007/978-3-540-77432-7
- Lau, D. (2011). Lineare Gleichungssysteme, Determinanten und Matrizen. Springer-Lehrbuch, 107–156. doi: 10.1007/978-3-642-19443-6_3
- Biloshchytskyi, A., Myronov, O., Reznik, R., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Paliy, S., Biloshchytska, S. (2017). A method to evaluate the scientific activity quality of HEIs based on a scientometric subjects presentation model. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (90)), 16–22. doi: 10.15587/1729-4061.2017.118377
- Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytska, S., Kuzka, O., Shabala, Y., Lyashchenko, T. (2017). A method for the identification of scientists' research areas based on a cluster analysis of scientific publications. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (2 (89)), 4–11. doi: 10.15587/1729-4061.2017.112323
- Kolesnіkov, O., Gogunskii, V., Kolesnikova, K., Lukianov, D., Olekh, T. (2016). Development of the model of interaction among the project, team of project and project environment in project system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (83)), 20–26. doi: 10.15587/1729-4061.2016.80769
- Verkhivker, G. (2004). The use of chemical recuperation of heat in a power plant. Energy, 29 (3), 379–388. doi: 10.1016/j.energy.2003.10.010
- Wu, C., Nikulshin, V. (2000). Method of thermoeconomical optimization of energy intensive systems with linear structure on graphs. International Journal of Energy Research, 24 (7), 615–623. doi: 10.1002/1099-114x(20000610)24:7<615::aid-er608>3.0.co;2-p
- Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Biloshchytska, S., Dubnytska, A. (2017). Conceptual model of automatic system of near duplicates detection in electronic documents. 2017 14th International Conference The Experience of Designing and Application of CAD Systems in Microelectronics (CADSM). doi: 10.1109/cadsm.2017.7916155
- Gogunskii, V., Bochkovsky, А., Moskaliuk, A., Kolesnikov, O., Babiuk, S. (2017). Developing a system for the initiation of projects using a Markov chain. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (85)), 25–32. doi: 10.15587/1729-4061.2017.90971
- Demin, D. (2017). Improvement of approaches to the construction of the training process of sportsmen, considered within the framework of the realization of informal education processes. ScienceRise: Pedagogical Education, 9 (17), 28–46. doi: 10.15587/2519-4984.2017.111110
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Sergii Chernov, Sergiy Titov, Lyudmila Chernova, Viktor Gogunskii, Liubava Chernova, Kateryna Kolesnikova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.