Дослідження впливу природних антиоксидантів на якість арахісово-лляних купажів впродовж зберігання
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133433Ключові слова:
арахісово-лляний купаж, природні антиоксиданти, КЧ і ПЧ жиру, зберігання олійАнотація
Досліджено вплив різних природних антиоксидантів (олійні екстракти листя шавлії, листя чорної смородини, часнику та плодів шипшини) на якість олій впродовж зберігання. Досліджено динаміку кислотного та перекисного числел жиру досліджених зразків олії. Встановлено вплив природних антиоксидантів на збереженість поліненасичених жирних кислот (олеїнової, лінолевої, ліноленової) у арахісово-лляних купажах.
Під час розробки купажованих олій із оптимальним жирнокислотним складом доцільно використовувати лляну олію, яка відрізняється високим вмістом ω-3 жирної кислоти. Оскільки поліненасичені жирні кислоти мають високу ступінь окиснення й деградації та є нестабільними, це створює певні труднощі як в умовах виробництва і зберігання рослинних олій, так і вирішенні проблеми підвищення якості продуктів.
Установлено, що застосування природних антиоксидантів впливає на збереження якості арахісово-лляних купажів, а саме на органолептичні властивості, кислотне та перекисне числа жиру. Доведено, що введення дослідних олійних екстрактів в кількості 5 % підвищує окисну стабільність арахісово-лляного купажу в 1,2–1,7 рази.
Показано, що для оцінки впливу рослинних екстрактів на якість розроблених купажів як головний критерій доцільно використовувати вміст поліненасичених жирних кислот. Встановлено, що природні антиоксиданти сприють збереженню лінолевої кислоти – на 69,0–73,0 %, олеїнової кислоти на 73,5–78,9 %, а ліноленової кислоти – до 82 % від початкового вмісту в арахісов-лляних купажах. При цьому співвідношення поліненасичених жирних кислот ω-6:ω-3 в усіх зразках залишилися на рівні співвідношення цих кислот у свіжих купажах, а саме: 4:1.
Застосування рослинних екстрактів у рецептурі арахісово-лляних купажів суттєво уповільнює процеси гідролізу та самоокиснення, що забезпечує збереженість споживних властивостей нових олій з оптимізованим жирнокислотним складом впродовж зберігання
Посилання
- Subbotina, M. A. (2009). Fiziologicheskie aspekty ispol'zovaniya zhirov v pitanii. Tekhnika i tekhnologiya pishchevyh proizvodstv, 4.
- Smoliar, V. I. (2006). Kontseptsiya idealnoho zhyrovoho kharchuvannia. Problemy kharchuvannia, 4, 14–24.
- Tabakaeva, O. V., Kalenik, T. K. (2007). Rastitel'nye masla s optimizirovannym zhirnokislotnym sostavom. Maslozhirovaya promyshlennost', 1, 21–22.
- Zemlyak, K. G., Kalenik, T. K., Okara, A. I. (2009). Upravlenie zhirnokislotnym sostavom i potrebitel'skimi svoystvami rastitel'nyh masel-smesey putem optimizacii receptur. Maslozhirovaya promyshlennost', 2, 8–10.
- Cheng, Y., Liu, Р. (2005). Preparation of nutritional blend oil based on double-low rapeseed oil. Zhongguo youzhi. China Oils and Fats, 9, 17–18.
- Máriássyová, M. (2006). Antioxidant activity of some herbal extracts in rapeseed and sunflower oils. Journal of Food and Nutrition Research, 3, 104–109.
- Drahoniuk, O. A., Drahoniuk, M. A., Marushko, L. P. (2012). Antyoksydantna diya ekstraktiv likarskykh roslyn rodyny Lamiaceae na stabilnist oliyi soniashnykovoi v protsesi zberihannia. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, 17, 127–132.
- Kamkar, A., Javan, A. J., Asadi, F., Kamalinejad, M. (2010). The antioxidative effect of Iranian Mentha pulegium extracts and essential oil in sunflower oil. Food and Chemical Toxicology, 48 (7), 1796–1800. doi: 10.1016/j.fct.2010.04.003
- Özcan, M. M., Arslan, D. (2011). Antioxidant effect of essential oils of rosemary, clove and cinnamon on hazelnut and poppy oils. Food Chemistry, 129 (1), 171–174. doi: 10.1016/j.foodchem.2011.01.055
- Iqbal, S., Haleem, S., Akhtar, M., Zia-ul-Haq, M., Akbar, J. (2008). Efficiency of pomegranate peel extracts in stabilization of sunflower oil under accelerated conditions. Food Research International, 41 (2), 194–200. doi: 10.1016/j.foodres.2007.11.005
- Mei, W., Ismail, A., Esa, N., Akowuah, G., Wai, H., Seng, Y. (2014). The Effectiveness of Rambutan (Nephelium lappaceum L.) Extract in Stabilization of Sunflower Oil under Accelerated Conditions. Antioxidants, 3 (2), 371–386. doi: 10.3390/antiox3020371
- Deinychenko, H., Kramarenko, D., Haliapa, I. (2013). Vplyv maslianoho ekstraktu biomasy H. Pluvialis na okysnennia roslynnykh oliyi. Tovary i rynky, 1, 102–110.
- Gong, G., Zhao, X., Wu, S. (2018). Effect of natural antioxidants on inhibition of parent and oxygenated polycyclic aromatic hydrocarbons in Chinese fried bread youtiao. Food Control, 87, 117–125. doi: 10.1016/j.foodcont.2017.12.012
- Bodoira, R. M., Penci, M. C., Ribotta, P. D., Martínez, M. L. (2017). Chia (Salvia hispanica L.) oil stability: Study of the effect of natural antioxidants. LWT – Food Science and Technology, 75, 107–113. doi: 10.1016/j.lwt.2016.08.031
- Mezza, G. N., Borgarello, A. V., Grosso, N. R., Fernandez, H., Pramparo, M. C., Gayol, M. F. (2018). Antioxidant activity of rosemary essential oil fractions obtained by molecular distillation and their effect on oxidative stability of sunflower oil. Food Chemistry, 242, 9–15. doi: 10.1016/j.foodchem.2017.09.042
- Celano, R., Piccinelli, A. L., Pagano, I., Roscigno, G., Campone, L., De Falco, E. et. al. (2017). Oil distillation wastewaters from aromatic herbs as new natural source of antioxidant compounds. Food Research International, 99, 298–307. doi: 10.1016/j.foodres.2017.05.036
- Wang, Y.-Z., Fu, S.-G., Wang, S.-Y., Yang, D.-J., Wu, Y.-H. S., Chen, Y.-C. (2018). Effects of a natural antioxidant, polyphenol-rich rosemary (Rosmarinus officinalis L.) extract, on lipid stability of plant-derived omega-3 fatty-acid rich oil. LWT, 89, 210–216. doi: 10.1016/j.lwt.2017.10.055
- Baştürk, A., Ceylan, M. M., Çavuş, M., Boran, G., Javidipour, I. (2018). Effects of some herbal extracts on oxidative stability of corn oil under accelerated oxidation conditions in comparison with some commonly used antioxidants. LWT, 89, 358–364. doi: 10.1016/j.lwt.2017.11.005
- Celus, M., Salvia-Trujillo, L., Kyomugasho, C., Maes, I., Van Loey, A. M., Grauwet, T., Hendrickx, M. E. (2018). Structurally modified pectin for targeted lipid antioxidant capacity in linseed/sunflower oil-in-water emulsions. Food Chemistry, 241, 86–96. doi: 10.1016/j.foodchem.2017.08.056
- Franco, D., Rodríguez-Amado, I., Agregán, R., Munekata, P. E. S., Vázquez, J. A., Barba, F. J., Lorenzo, J. M. (2018). Optimization of antioxidants extraction from peanut skin to prevent oxidative processes during soybean oil storage. LWT, 88, 1–8. doi: 10.1016/j.lwt.2017.09.027
- Alekseeva, L. I., Bolotnik, E. V. (2013). Rozmarinovaya kislota i antioksidantnaya aktivnost' Prunella Grandiflora i Prunella Vulgaris (Lamiaceae). Rastitel'nyy mir Aziatskoy Rossii, 1 (11), 121–125.
- Vaidya, V., Ingold, K. U., Pratt, D. A. (2008). Garlic: Source of the Ultimate Antioxidants-Sulfenic Acids. Angewandte Chemie International Edition, 48 (1), 157–160. doi: 10.1002/anie.200804560
- Dubinina, A. A., Lenert, S. O., Khomenko, O. O. (2014). Oxidation stabilization of peanut-linen blend lipids. Technology audit and production reserves, 4 (2 (18)), 10–14. doi: 10.15587/2312-8372.2014.26401
- Chung, S.-Y., Reed, S. (2012). Removing peanut allergens by tannic acid. Food Chemistry, 134 (3), 1468–1473. doi: 10.1016/j.foodchem.2012.03.057
- Chung, S.-Y., Champagne, E. T. (2009). Reducing the allergenic capacity of peanut extracts and liquid peanut butter by phenolic compounds. Food Chemistry, 115 (4), 1345–1349. doi: 10.1016/j.foodchem.2009.01.052
- Lenert, S., Dubinina, A., Deynichenko, G., Khomenko, O., Haponceva, O., Antonyuk, I. et. al. (2018). Comparative quality assessment of peanut and peanut-flaxseed oil. EUREKA: Life Sciences, 3, 48–56. doi: 10.21303/2504-5695.2018.00661
- DSTU 4536:2006. Oliyi kupazhovani. Tekhnichni umovy (2006). Kyiv, 30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Svitlana Lehnert, Antonina Dubinina, Gregoriy Deynichenko, Olga Khomenko, Oksana Haponceva, Irina Antonyuk, Anzhelika Medvedieva, Miroslava Demichkovska, Olena Vasylieva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.