Дослідження впливу міцелярного каталізу на міцність лужного реакційного порошкового бетону
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133445Ключові слова:
доменний гранульований шлак, луги, міцелярний каталіз, міцність бетону, порошковий бетон, міцели, поверхнево-активні речовиниАнотація
За певних умов підвищення швидкості гідратації в’яжучої речовини сприяє підвищенню міцності бетону при стиску. Особливо це стосується реакційних порошкових бетонів.
Вивчений вплив поверхнево-активних речовин, здатних утворювати міцели, на швидкість формування та кінцеву величину міцності при стиску лужних реакційних порошкових бетонів. Особливістю досліджень було вивчення одночасного впливу поверхнево-активних речовин, які утворюють міцели, та реакційного порошку або заповнювача на зміну міцності бетонів. Встановлено, що означені міцелярні розчини та реакційні порошки змінюють характер формування міцності лужних реакційних порошкових бетонів. Збільшується швидкість формування міцності у початкові терміни за рахунок міцелярного каталізу гідратації доменного гранульованого шлаку, та зберігається підвищена їхня міцність при стиску на пізніх стадіях твердіння.
Міцність лужних реакційних порошкових бетонів при застосуванні поверхнево-активних речовин, спроможних утворювати міцели, досягає 260 % від міцності таких бетонів без добавок.
Доведено, що для управління процесами тужавіння в’яжучої речовини, яка складається із доменного гранульованого шлаку та лужного компоненту, й формування міцності отриманого штучного каменя можна використовувати міцелярний каталіз. За рахунок цього зменшується час, для досягнення проектної міцності бетону, та підвищується абсолютна величина міцності при стиску таких бетонів у віці 28 діб
Посилання
- Falikman, V. R. (2011). Novye effektivnye vysokofuncional'nye betony. Beton i zhelezobeton, 2, 78–84.
- Erdem, T. K., Kırca, Ö. (2008). Use of binary and ternary blends in high strength concrete. Construction and Building Materials, 22 (7), 1477–1483. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2007.03.026
- Krivenko, P. V., Petropavlovskiy, O. N., Lakusta, S. O. (2015). Rol' tekhnologicheskih faktorov v formirovanii struktury i svoystv shlakoshchelochnyh betonov. Visnyk Odeskoi derzhavnoi akademiyi budivnytstva ta arkhitektury, 57, 233–242.
- Shishkin, A. A. (2014). Shchelochnye reakcionnye poroshkovye betony. Stroitel'stvo unikal'nyh zdaniy i sooruzheniy, 2 (17), 56–65.
- Shishkin, A. A., Shishkina, A. A. (2016). Study of the nanocatalysis effect on the strength formation of reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (79)), 55–60. doi: 10.15587/1729-4061.2016.58718
- Shishkina, A. A. (2016). Study of the effect of micelle-forming surfactants on the strength of cellular reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 66–70. doi: 10.15587/1729-4061.2016.63706
- Cao, J., Chung, D. D. L. (2004). Use of fly ash as an admixture for electromagnetic interference shielding. Cement and Concrete Research, 34 (10), 1889–1892. doi: 10.1016/j.cemconres.2004.02.003
- Tolstoy, A., Lesovik, V., Zagorodnyuk, L., Kovaleva, I. (2015). Powder concretes with technogenic materials. Vestnik MGSU, 11, 101–109. doi: 10.22227/1997-0935.2015.11.101-109
- Menéndez, G., Bonavetti, V., Irassar, E. F. (2003). Strength development of ternary blended cement with limestone filler and blast-furnace slag. Cement and Concrete Composites, 25 (1), 61–67. doi: 10.1016/s0958-9465(01)00056-7
- Gruber, K. A., Ramlochan, T., Boddy, A., Hooton, R. D., Thomas, M. D. A. (2001). Increasing concrete durability with high-reactivity metakaolin. Cement and Concrete Composites, 23 (6), 479–484. doi: 10.1016/s0958-9465(00)00097-4
- Shishkin, A. (2016). Study of the effect of compounds of transition elements on the micellar catalysis of strength formation of reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 60–65. doi: 10.15587/1729-4061.2016.63957
- Sheynich, L. A. (2002). Special'nye betony i kompozicionnye materialy. Budivelni konstruktsiyi. Mizhvidomchyi naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, 56, 367–377.
- Shishkin, A., Shishkina, A., Vatin, N. (2014). Low-Shrinkage Alcohol Cement Concrete. Applied Mechanics and Materials, 633-634, 917–921. doi: 10.4028/www.scientific.net/amm.633-634.917
- Termkhajornkit, P., Nawa, T., Nakai, M., Saito, T. (2005). Effect of fly ash on autogenous shrinkage. Cement and Concrete Research, 35 (3), 473–482. doi: 10.1016/j.cemconres.2004.07.010
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Alexsander Shishkin, Alexsandera Shishkina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
