Дослідження структуроутворення та властивостей фіброармованого газобетону неавтоклавного тверднення
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133594Ключові слова:
неавтоклавний газобетон, кінетика спучування, середня густина, міцність, поліпропіленова фібраАнотація
Досліджено вплив співвідношення цемент:зола винесення та температури води замішування на властивості газобетонних сумішей та газобетонів. Встановлено, що раціональним цементнозольним співвідношенням є 1:1, а температура води замішування 40 оС. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що за рахунок введення відходів переробки солі і метакаоліну, до складу в'яжучих композицій відбувається утворення замість метастабільних гексагональних гідроалюмінатів кальцію стійких сполук у структурі міжпорових перегородок типу гідрокалюміту і гідрокарбоалюмінату. Завдяки цьому стало можливим направлене структуроутворення міжпорових перегородок неавтоклавного газобетону, що приводить до підвищення щільності перегородок та міцності газобетону. Показано, що введення поліпропіленової фібри в склад газобетону не впливає на кінетику спучування газобетонного масиву. Однак при введенні поліпропіленової фібри міцність газобетону на основі модифікованої в’яжучої композиції, що містить метакаолін, зростає на 47 %, модифікованої в’яжучої композиції, що містить карбонатвмісні відходи – на 32 %. Для класу газобетонів В1,5–В2 при середній густині в межах 615–625 кг/м3 розрахунковий коефіцієнт теплопровідності становить 0,16 Вт/(м.К), що дозволяє зменшити теплові втрати через зовнішні огороджувальні конструкції.
Таким чином, є підстави стверджувати про можливість направленого регулювання процесів формування міцної структури міжпорових перегородок шляхом використання модифікованих в’яжучих композицій, що містять додаткові цементуючі матеріали. Використання поліпропіленової фібри забезпечує армування ніздрюватобетонного масиву, створюючи міцний структурний каркас міжпорових перегородок, що забезпечує зростання міцності неавтоклавного газобетонуПосилання
- Poroshenko zatverdyv ratyfikatsiyu Paryzkoi klimatychnoi uhody (2016). Dzerkalo tyzhnia. Ukraina. 2016. Available at: https://dt.ua/UKRAINE/poroshenko-zatverdiv-ratifikaciyu-parizkoyi-klimatichnoyi-ugodi-215094_.html
- Sanytskyi, M. A., Pozniak, O. R., Marushchak, U. D. (2013). Enerhozberihaiuchi tekhnolohiyi v budivnytstvi. Lviv, 236.
- Kearsley, E. P., Wainwright, P. J. (2001). Porosity and permeability of foamed concrete. Cement and Concrete Research, 31 (5), 805–812. doi: 10.1016/s0008-8846(01)00490-2
- Sanytsky, M., Pozniak, O., Roussyn, B., Szymanek, A., Szymanska, J. (2011). Concrete based on modified cementitious system with fine ground mineral additives. Non- traditional cement & concrete, Proceedings of the 4th International Conference, 85–92.
- Shishkina, A. (2016). Study of the effect of micelle-forming surfactants on the strength of cellular reactive powder concrete. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (80)), 66–78. doi: 10.15587/1729-4061.2016.63706
- Prabha, P., Bhuvaneshwari, B., Palani, G. (2015). Nano Modified Foam Concrete. The Masterbuilder, 168–174.
- Marushchak, U., Sanytsky, M., Mazurak, T., Olevych, Y. (2016). Research of nanomodified portland cement compositions with high early age strength. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (6 (84)), 50–57. doi: 10.15587/1729-4061.2016.84175
- Karakurt, C., Kurama, H., Topçu, İ. B. (2010). Utilization of natural zeolite in aerated concrete production. Cement and Concrete Composites, 32 (1), 1–8. doi: 10.1016/j.cemconcomp.2009.10.002
- Wang, C., Lin, X., Wang, D., He, M., Zhang, S. (2018). Utilization of oil-based drilling cuttings pyrolysis residues of shale gas for the preparation of non-autoclaved aerated concrete. Construction and Building Materials, 162, 359–368. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2017.11.151
- Namsone, E., Šahmenko, G., Korjakins, A. (2017). Durability Properties of High Performance Foamed Concrete. Procedia Engineering, 172, 760–767. doi: 10.1016/j.proeng.2017.02.120
- Belov,V., Rushdi, A. (2015). Razrabotka optimalnykh sostavov neavtoklavnogo gazobetona. Сement i yego primeneniye, 6, 92–97.
- Aliabdo, A. A., Abd-Elmoaty, A.-E. M., Hassan, H. H. (2014). Utilization of crushed clay brick in cellular concrete production. Alexandria Engineering Journal, 53 (1), 119–130. doi: 10.1016/j.aej.2013.11.005
- Mirza, W. H., Al-Noury, S. I. (1986). Utilisation of Saudi sands for aerated concrete production. International Journal of Cement Composites and Lightweight Concrete, 8 (2), 81–85. doi: 10.1016/0262-5075(86)90002-3
- Esmaily, H., Nuranian, H. (2012). Non-autoclaved high strength cellular concrete from alkali activated slag. Construction and Building Materials, 26 (1), 200–206. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2011.06.010
- Drochytka, R., Helanová, E. (2015). Development of Microstructure of the Fly Ash Aerated Concrete in time. Procedia Engineering, 108, 624–631. doi: 10.1016/j.proeng.2015.06.189
- Kuryatnikov, Yu. Yu., Ali, R. A., Vinogradova, V. A., Saharova, O. V. Optimizaciya struktury svyazuyushchey matricy gazobetona s ispol'zovaniem karbonatnogo napolnitelya. Stroitel'stvo i stroitel'nye tekhnologii. Available at: http://eprints.tstu.tver.ru/135/1/2.pdf
- Yang, L., Yan, Y., Hu, Z. (2013). Utilization of phosphogypsum for the preparation of non-autoclaved aerated concrete. Construction and Building Materials, 44, 600–606. doi: 10.1016/j.conbuildmat.2013.03.070
- Hezhev, T. A., Puharenko, Yu. V., Hashukaev, M. N. (2003). Yacheistye fibrobetony na osnove vulkanicheskih gornyh porod. Izvestiya vysshih uchebnyh zavedeniy. Severo-Kavkazskiy region. Tekhnicheskie nauki, 3, 37–39.
- Sokolova, S. N., Mitina, N. (2009). A Untersuchungen zum Einfluss von Dispersfuellern auf die bautechnischen Eigenschaften von Porenbeton. Ibausil, 1193–1198.
- Abdul Rahim, N. H., Mohamad, N., Abdul Samad, A. A., Goh, W. I., Jamaluddin, N. (2017). Flexural Behaviour of Precast Aerated Concrete Panel (PACP) with Added Fibrous Material: An Overview. MATEC Web of Conferences, 103, 02005. doi: 10.1051/matecconf/201710302005
- Fomicheva, G. N. (2005). Matematicheskoe opisanie processa polucheniya gazobetona na al'bitofirovom napolnitele. Novye stroitel'nye tekhnologii, 196–199.
- Martynov, V. I., Vyrovoy, V. N., Orlov, D. A., Vetoh, A. M. (2006). Strukturoobrazovanie i svoystva yacheistyh betonov. Resursoekonomni materialy, konstruktsiyi, budivli ta sporudy, 14, 90–96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Oksana Poznyak, Myroslav Sanytsky, Igor Zavadsky, Serhii Braichenko, Andriy Melnyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
