Алгоритмічне забезпечення оптимізації температурного режиму випарника абсорбційно-холодильних установок виробництва аміаку

Автор(и)

  • Anatoliy Babichenko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-8649-9417
  • Yana Kravchenko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-6311-8060
  • Juliya Babichenko Український державний університет залізничного транспорту пл. Фейєрбаха, 7, м. Харків, Україна, 61050, Україна https://orcid.org/0000-0002-5345-7595
  • Igor Krasnikov Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7663-1816
  • Ihor Lysachenko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3723-8587
  • Vladimir Velma Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3799-5393

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.139633

Ключові слова:

виробництво аміаку, абсорбційно-холодильна установка, випарник, витрата флегми, алгоритм оптимізації температури

Анотація

Проведено аналіз випарників абсорбційно-холодильних установок блоку вторинної конденсації виробництва аміаку як об’єктів керування. Визначені координати векторів стану, керування та зовнішніх збурень. Обґрунтована необхідність розв’язання задачі мінімізації температури охолодження циркуляційного газу у випарниках для підвищення енергоефективності виробництва. За результатами аналізу промислового апаратурно-технологічного оформлення блоків первинної і вторинної конденсації з’ясовані особливості умов роботи випарників, що зумовлюють параметричну невизначеність у функціонуванні об’єктів керування. Основна з таких невизначеностей пов’язана з керуючою дією витрати флегми.

Методом математичного моделювання за розробленим алгоритмом визначені закономірності керуючої дії витрати флегми на ефективність процесів теплообміну у випарниках абсорбційно-холодильних установок. Встановлено екстремальний характер залежності теплового потоку (холодопродуктивності) та температури охолодження циркуляційного газу від витрати флегми. Максимальна холодопродуктивність, а отже і мінімальна температура охолодження циркуляційного газу за певного температурного напору, обумовлені досягненням критичного режиму бульбашкового кипіння холодоагенту. Подальше збільшення температурного напору з підвищенням витрати флегми сприяє встановленню перехідного режиму і зниженню ефективності поверхні теплообміну. Визначені показники енергоефективності виробництва аміаку, а саме витрати природного газу в умовах зміни керуючої дії витрати флегми та значень координат вектора збурень. Розроблене алгоритмічне забезпечення дозволяє здійснити розв’язання задачі мінімізації температури охолодження циркуляційного газу безградієнтним способом крокового типу з використанням методів одномірного пошуку екстремуму. Показано, що за рахунок мінімізації температури охолодження циркуляційного газу річна витрата природного газу може бути знижена в середньому на 500 тис. нм3

Біографії авторів

Anatoliy Babichenko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу

Yana Kravchenko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу

Juliya Babichenko, Український державний університет залізничного транспорту пл. Фейєрбаха, 7, м. Харків, Україна, 61050

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра теплотехніки та теплових двигунів

Igor Krasnikov, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу

Ihor Lysachenko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації технологічних систем та екологічного моніторингу

Vladimir Velma, Національний фармацевтичний університет вул. Пушкінська, 53, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра процесів і апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв

Посилання

  1. White, S. D., O’Neill, B. K. (1995). Analysis of an improved aqua-ammonia absorption refrigeration cycle employing evaporator blowdown to provide rectifier reflux. Applied Energy, 50 (4), 323–337. doi: https://doi.org/10.1016/0306-2619(95)98802-9
  2. Galimova, L. V., Kayl', V. Ya., Vedeneeva, A. I. (2015). Ocenka stepeni termodinamicheskogo sovershenstva na osnove analiza raboty deystvuyushchey absorbcionnoy holodil'noy ustanovki sistemy sinteza ammiaka. Vestnik mezhdunarodnoy akademii holoda, 4, 55–60.
  3. Babichenko, A. K., Toshinskiy, V., Babichenko, Yu. A. (2007). Issledovanie energeticheskoy effektivnosti absorbcionno-holodil'nyh ustanovok krupnotonnazhnyh agregatov sinteza ammiaka. Vestnik «KhPI», 32, 67–74.
  4. Babichenko, A., Velma, V., Babichenko, J., Kravchenko, Y., Krasnikov, I. (2017). System analysis of the secondary condensation unit in the context of improving energy efficiency of ammonia production. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (6 (86)), 18–26. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.96464
  5. Lutska, N. M., Ladaniuk, A. P. (2016). Optymalni ta robastni systemy keruvannia tekhnolohichnymy obiektamy. Kyiv: Lira-K, 288.
  6. Babichenko, A., Babichenko, J., Kravchenko, Y., Velma, S., Krasnikov, I., Lysachenko, I. (2018). Identification of heat exchange process in the evaporators of absorption refrigerating units under conditions of uncertainty. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (2 (91)), 21–29. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.121711
  7. Garimella, S., Mostafa, S., Sheldon, M. (2012). Ammonia-water desorption in flooded columns. Georgia Institute of Technology, Sheldon, 148.
  8. Babichenko, A. K., Eroshchenkov, S. A., Efimov, V. G., Bukarov, A. R., Mazur, A. A., Meriuc, V. I. (1979). A. S. No. 802745 SSSR. Sposob upravleniya rezhimom raboty absorbcionnoy holodil'noy ustanovki. MKI F25 B49/00, F25 B15/02. No. 2721832/23-06; declareted: 07.02.1979; published: 07.02.1981, Bul. No. 5.
  9. Bogart, M. J. P. (1982). Ammonia absorption refrigeration. Plant/Operations Progress, 1 (3), 147–151. doi: https://doi.org/10.1002/prsb.720010306
  10. Shukla, A., Mishra, A., Shukla, D., Chauhan, K. (2015). C.O.P Derivation and thermodynamic calculation of ammonia-water vapor absorption refrigeration system. International journal of mechanical engineering and technology, 6 (5), 72–81.
  11. Yunus, A. Ç. (2009). Introduction to thermodynamics and heat transfer. New York: McGraw-Hill, 960.
  12. Hare, W., Nutini, J., Tesfamariam, S. (2013). A survey of non-gradient optimization methods in structural engineering. Advances in Engineering Software, 59, 19–28. doi: https://doi.org/10.1016/j.advengsoft.2013.03.001
  13. Ravindran, A., Ragsdell, K. M., Reklaitis, G. V. (2007). Engineering optimization: methods and applications. New York: John Wiley & Sons, 667. doi: https://doi.org/10.1002/9780470117811

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-27

Як цитувати

Babichenko, A., Kravchenko, Y., Babichenko, J., Krasnikov, I., Lysachenko, I., & Velma, V. (2018). Алгоритмічне забезпечення оптимізації температурного режиму випарника абсорбційно-холодильних установок виробництва аміаку. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(2 (94), 29–35. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.139633