Розробка безредукторного електропривода лифтового підйомного механізму

Автор(и)

  • Andriy Boyko Інститут електромеханіки та енергоменеджменту Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0003-0048-9259
  • Yana Volyanskaya Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025, Україна https://orcid.org/0000-0002-3010-1684

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.139726

Ключові слова:

ліфтова лебідка, безредукторний електропривод, біїндукторний двигун, безколекторний двигун, механізм підйому

Анотація

Розглянуто можливість застосування, вдосконаленого тихохідного електричного двигуна бііндукторного типу з безобмотковим ротором. Подібний двигун виконується з ротором торцевого типу і статором, що не мають загального ярма. Ротор являє собою кілька феромагнітних полюсів, закріплених на немагнітному диску. Сформовано основні проектні дані бііндукторних двигунів для ряду швидкостей руху ліфтової кабіни. Надані рекомендації щодо вибору відповідності швидкостей ліфтових лебідок і діаметрів канатоведучих шківів. Проведено синтез системи управління ліфтового електроприводу.

Пропонується використання мікропроцесорної системи підлеглого управління з використання релейного регулятора струму, ПІ-регулятора швидкості та П-регулятора положення. За результатами дослідження показано, що надається можливість точного відтворення заданої траєкторії руху кабіни і точної зупинки, яка виконується на певному поверсі без додаткових операцій підходу до заданої точки. Рух виконується згідно з розрахованою траєкторією з обмеженням заданої швидкості на рівні номінальної, прискорення – до 1 м/с2 і ривка – до 3 м/с3. Ці параметри повністю відповідають умовам комфортного переміщення пасажирів. Різниця між експериментальними даними та результатами моделювання не перевищують 7 % в статичних і 15 % – в динамічних режимах. Зазначені основні переваги запропонованого безредукторного ліфтового електроприводу. Зокрема, визначено, що запропонований електропривод, за рахунок конструктивних особливостей тихохідного двигуна, має масу, габарити і інерційність, значно менші, ніж у традиційного у базовому варіанті, при подібних інших параметрах

Біографії авторів

Andriy Boyko, Інститут електромеханіки та енергоменеджменту Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Доктор технічних наук, професор, директор

Yana Volyanskaya, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра електричної інженерії суднових та роботизованих комплексів

Посилання

  1. Andrienko, N. N., Semenyuk, V. F. (2011). Konceptual'nye podhody k sozdaniyu liftov otechestvennogo proizvodstva. Pod'emnye sooruzheniya. Special'naya tekhnika, 3, 29–30.
  2. Chernyshev, S. A. (2010). Trebovanie k energoeffektivnosti liftov i energosberegayushchie tekhnologii v mirovom i otechestvennom liftostroenii. Reforma ZhKKh, 6, 37–41.
  3. Hitov, A. I., Hitov, A. A. (2011). Perspektivy primeneniya energosberegayushchih resheniy v elektroprivodah glavnogo dvizheniya lifta. Trudy Pskovskogo politekhnicheskogo instituta, 14, 367–376.
  4. Sorokina, M. N., Samoylova, L. B. (2014). Sravnitel'niy analiz konkurentosposobnosti liftovogo oborudovaniya kak perviy shag k sovershenstvovaniyu mekhanizma upravleniya konkurentosposobnost'yu predpriyatiya. Molodoy ucheniy, 19, 85–88.
  5. Archangel, G. G. (2008). Current trends and prospects of lift business. Stroyprofil, 7, 94–96.
  6. Gaiceanu, M., Epure, S. (2018). Improvements on the electric drive elevator prototype. Part i technical aspects. The Scientific Bulletin of Electrical Engineering Faculty, 18 (1), 44–48. doi: https://doi.org/10.1515/sbeef-2017-0021
  7. Smotrov, E. A., Subbotin, V. V. (2014). Rekuperator elektroprivoda lifta. Elektrotekhnichni ta kompiuterni systemy, 16 (92), 16–25.
  8. Andryushchenko, O. A., Bulgar, V. V., Semenyuk, V. F. (2010). Passazhirskiy lift kak elektromekhanicheskaya sistema. Perspektivy i problemy sovershenstvovaniya energeticheskih pokazateley. Pod'emnye sooruzheniya. Special'naya tekhnika, 2, 23–28.
  9. Anand, R., Mahesh, M. (2016). Analysis of elevator drives energy consumptions with permanent magnet machines. 2016 IEEE Smart Energy Grid Engineering (SEGE). doi: https://doi.org/10.1109/sege.2016.7589523
  10. Antonevich, A. I. (2010). Analiz sovremennyh konstrukciy liftov i tendenciy ih razvitiya. Trudy Belorusskogo nacional'nogo tekhnicheskogo universitetа, 5, 18–21.
  11. Pat. No. 116924 UA. Elektrychna mashyna biinduktornoho typu (varianty) (2016). No. a201606821; declareted: 22.06.2016; published: 25.05.2018, Bul. No. 10.
  12. Arhangel'skiy, G. G., Ovchinnikova, Yu. S. (2009). Komp'yuternoe modelirovanie dinamiki lifta. Materialy Interstroymekh, 12–18.
  13. Bibik, A. V. (2012). Poluprovodnikovyy ShIM–kommutator dlya sistemy bezreduktornogo privoda passazhirskogo lifta na baze beskollektornogo dvigatelya postoyannogo toka s diskovym rotorom. Problemy AEP. Teoriya y praktyka, 3 (19), 103–105.
  14. Kononov, A. A., Ka, M.-H. (2008). Model-Associated Forest Parameter Retrieval Using VHF SAR Data at the Individual Tree Level. IEEE Transactions on Geoscience and Remote Sensing, 46 (1), 69–84. doi: https://doi.org/10.1109/tgrs.2007.907107
  15. Boyko, A., Volyanskaya, Y. (2017). Synthesis of the system for minimizing losses in asynchronous motor with a function for current symmetrization. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (5 (88)), 50–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108545
  16. Maevsky, D., Bojko, A., Maevskaya, E., Vinakov, O., Shapa, L. (2017). Internet of Things: Hierarhy of smart systems. 2017 9th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS). doi: https://doi.org/10.1109/idaacs.2017.8095202
  17. Qin, H. (2018). Elevator Drive Control system based on single Chip Microcomputer. Proceedings of the 2018 8th International Conference on Mechatronics, Computer and Education Informationization (MCEI 2018). doi: https://doi.org/10.2991/mcei-18.2018.27
  18. Drozd, J., Drozd, A., Maevsky, D., Shapa, L. (2014). The levels of target resources development in computer systems. Proceedings of IEEE East-West Design & Test Symposium (EWDTS 2014). doi: https://doi.org/10.1109/ewdts.2014.7027104

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-27

Як цитувати

Boyko, A., & Volyanskaya, Y. (2018). Розробка безредукторного електропривода лифтового підйомного механізму. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(1 (94), 72–80. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.139726

Номер

Том 4 № 1 (94) (2018): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Andriy Boyko, Yana Volyanskaya

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.