Дослідження збереженості капусти броколі залежно від обробки препаратами антимікробної дії перед зберіганням
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.140064Ключові слова:
якість капусти броколі, антисептики, строк зберігання, компоненти хімічного скаладу, збереженістьАнотація
Досліджено дію препаратів антимікробної дії – Байкал ЕМ-1, 0,5 %-ний розчин лимонної, 0,2 %-ний бензойної, 0,05 %-ний сорбінової кислот, 0,5:0,5 % розчин вітамінів С та Р (аскорутин) – на збереженість та якість капусти броколі. Встановлено, що препарати антимікробної дії сприяють подовженню строку зберігання капусти броколі на 5–20 діб залежно від гібриду. Обробка препаратами зменшує втрати за добу у 1,2–3,0 рази, забезпечує вихід тварної продукції 76,8–86,2 %.
Обробка капусти броколі препаратами антимікробної дії, особливо аскорутином, забезпечують вміст сухої речовини в 1,1–2,6 рази більше, ніж у контролі, сприяє зниженню інтенсивності витрачання сухих розчинних речовин та вітаміну С. У кінці зберігання вміст загального цукру та дисахаридів на рівні з контрольним варіантом, або перевищує його вміст відповідно в 1,2 та 1,5–2,0 рази. Більше у варіантах з кислотами та аскорутином. Вміст моносахаридів зберігається на початковому рівні. Втрати маси за рахунок випаровування води більше в 1,3–1,8 рази.
Байкал ЕМ-1 та аскорутин краще, ніж інші препарати стримують інтенсивність розвитку хвороботворних мікроорганізмів на 10–15 діб. Аскорутин забезпечує за тривалого зберігання менші на 0,8–2,2 % втрати маси від хвороб та фізіологічних розладів і на 4,1–7,6 % більший вихід товарної продукції. Більш активно пригнічує розвиток хвороботворних мікроорганізмів на капусті броколі аскорутин, лимонна, сорбінова та бензойна кислоти. Проте, від фізіологічних розладів під час зберігання препарати не захищають плоди. Спосіб оброблення капусти броколі препаратами антимікробної дії перед зберіганням дозволяє використання антисептиків – Байкал ЕМ-1, 0,5 %-ний розчин лимонної, 0,2 %-ний бензойної, 0,05 %-ний сорбінової кислот, 0,5:0,5 % розчин вітамінів С та Р (аскорутин) – для післязбиральної обробки овочевої сировини. У розробці нових, низьковитратних, екологічно чистих і доступних технологій це є важливим прийомомПосилання
- Sharma, R. R., Singh, D., Singh, R. (2009). Biological control of postharvest diseases of fruits and vegetables by microbial antagonists: A review. Biological Control, 50 (3), 205–221. doi: https://doi.org/10.1016/j.biocontrol.2009.05.001
- Pusik, L. M. (2006). Vpliv pislyazbiralnoyi obrobki plodiv dini na yih zberezhenist. Ovochivnitstvo i bashtannitstvo, 52, 510–518.
- Murray, M. (2006). Altered CYP Expression and Function in Response to Dietary Factors: Potential Roles in Disease Pathogenesis. Current Drug Metabolism, 7 (1), 67–81. doi: https://doi.org/10.2174/138920006774832569
- Sammi, Sh., Masud, T. (2007). Effect of Different Packaging Systems on Storage Life and Quality of Tomato (Lycopersicon esculentum var. Rio Grande) during Different Ripening Stages. Internet Journal of Food Safety, 9, 37–44.
- Byshko, N. A., Mashanov, A. I., Muchkina, E. Ya. (2009). Effektivnost ispolzovaniya efirnogo masla Abies sibirica dlya hraneniya ovoschey. Vestnik Krasnoyarskogo gosudarstvennogo universiteta, 5, 169–174.
- Rodríguez, A., Batlle, R., Nerín, C. (2007). The use of natural essential oils as antimicrobial solutions in paper packaging. Part II. Progress in Organic Coatings, 60 (1), 33–38. doi: https://doi.org/10.1016/j.porgcoat.2007.06.006
- Daferera, D. J., Ziogas, B. N., Polissiou, M. G. (2003). The effectiveness of plant essential oils on the growth of Botrytis cinerea, Fusarium sp. and Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis. Crop Protection, 22 (1), 39–44. doi: https://doi.org/10.1016/s0261-2194(02)00095-9
- Abdolahi, A., Hassani, A., Ghosta, Y., Bernousi, I., Meshkatalsadat, M. (2010). Study on the Potential Use of Essential Oils for Decay Control and Quality Preservation of Tabarzeh Table Grape. Journal of Plant Protection Research, 50 (1), 45–52. doi: https://doi.org/10.2478/v10045-010-0008-2
- Romanazzi, G., Nigro, F., Ippolito, A., DiVenere, D., Salerno, M. (2002). Effects of Pre- and Postharvest Chitosan Treatments to Control Storage Grey Mold of Table Grapes. Journal of Food Science, 67 (5), 1862–1867. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2621.2002.tb08737.x
- Devlieghere, F., Vermeulen, A., Debevere, J. (2004). Chitosan: antimicrobial activity, interactions with food components and applicability as a coating on fruit and vegetables. Food Microbiology, 21 (6), 703–714. doi: https://doi.org/10.1016/j.fm.2004.02.008
- Sadfi-Zouaoui, N., Essghaier, B., Hajlaoui, M. R., Fardeau, M. L., Cayaol, J. L., Ollivier, B., Boudabous, A. (2007). Ability of Moderately Halophilic Bacteria to Control Grey Mould Disease on Tomato Fruits. Journal of Phytopathology, 156 (1), 42–52. doi: https://doi.org/10.1111/j.1439-0434.2007.01329.x
- Sadfi, N., Cherif, M., Hajlaoui, M. R., Boudabbous, A. (2002). Biological Control of the Potato Tubers Dry Rot Caused by Fusarium roseum var. sambucinum under Greenhouse, Field and Storage Conditions using Bacillus spp. Isolates. Journal of Phytopathology, 150 (11-12), 640–648. doi: https://doi.org/10.1046/j.1439-0434.2002.00811.x
- Zhang, D., Spadaro, D., Garibaldi, A., Gullino, M. L. (2010). Efficacy of the antagonist Aureobasidium pullulans PL5 against postharvest pathogens of peach, apple and plum and its modes of action. Biological Control, 54 (3), 172–180. doi: https://doi.org/10.1016/j.biocontrol.2010.05.003
- Zhang, H., Fu, C., Zheng, X., Xi, Y., Jiang, W., Wang, Y. (2004). Control of postharvest Rhizopus rot of peach by microwave treatment and yeast antagonist. European Food Research and Technology, 218 (6), 568–572. doi: https://doi.org/10.1007/s00217-004-0902-9
- Karabulut, O. A., Baykal, N. (2003). Biological Control of Postharvest Diseases of Peaches and Nectarines by Yeasts. Journal of Phytopathology, 151 (3), 130–134. doi: https://doi.org/10.1046/j.1439-0434.2003.00690.x
- Xu, B., Zhang, H., Chen, K., Xu, Q., Yao, Y., Gao, H. (2013). Biocontrol of Postharvest Rhizopus Decay of Peaches with Pichia caribbica. Current Microbiology, 67 (2), 255–261. doi: https://doi.org/10.1007/s00284-013-0359-9
- Gatto, M. A., Ippolito, A., Linsalata, V., Cascarano, N. A., Nigro, F., Vanadia, S., Di Venere, D. (2011). Activity of extracts from wild edible herbs against postharvest fungal diseases of fruit and vegetables. Postharvest Biology and Technology, 61 (1), 72–82. doi: https://doi.org/10.1016/j.postharvbio.2011.02.005
- Manolopoulou, E., Varzakas, T. (2011). Effect of Storage Conditions on the Sensory Quality, Colour and Texture of Fresh-Cut Minimally Processed Cabbage with the Addition of Ascorbic Acid, Citric Acid and Calcium Chloride. Food and Nutrition Sciences, 02 (09), 956–963. doi: https://doi.org/10.4236/fns.2011.29130
- Liu, W. T., Chu, C. L., Zhou, T. (2002). Thymol and Acetic Acid Vapors Reduce Postharvest Brown Rot of Apricots and Plums. HortScience, 37 (1), 151–156.
- Jin, P., Zheng, Y., Tang, S., Rui, H., Wang, C. Y. (2009). Enhancing disease resistance in peach fruit with methyl jasmonate. Journal of the Science of Food and Agriculture, 89 (5), 802–808. doi: https://doi.org/10.1002/jsfa.3516
- Martı́nez-Téllez, M. A., Ramos-Clamont, M. G., Gardea, A. A., Vargas-Arispuro, I. (2002). Effect of infiltrated polyamines on polygalacturonase activity and chilling injury responses in zucchini squash (Cucurbita pepo L.). Biochemical and Biophysical Research Communications, 295 (1), 98–101. doi: https://doi.org/10.1016/s0006-291x(02)00631-9
- Karabulut, O. A., Arslan, U., Kuruoglu, G., Ozgenc, T. (2004). Control of Postharvest Diseases of Sweet Cherry with Ethanol and Hot Water. Journal of Phytopathology, 152 (5), 298–303. doi: https://doi.org/10.1111/j.1439-0434.2004.00844.x
- Karabulut, O. A., Arslan, U., Kuruoglu, G. (2004). Control of Postharvest Diseases of Organically Grown Strawberry with Preharvest Applications of some Food Additives and Postharvest Hot Water Dips. Journal of Phytopathology, 152 (4), 224–228. doi: https://doi.org/10.1111/j.1439-0434.2004.00834.x
- Jemric, T., Ivic, D., Fruk, G., Matijas, H. S., Cvjetkovic, B., Bupic, M., Pavkovic, B. (2010). Reduction of Postharvest Decay of Peach and Nectarine Caused by Monilinia laxa Using Hot Water Dipping. Food and Bioprocess Technology, 4 (1), 149–154. doi: https://doi.org/10.1007/s11947-010-0355-z
- Zhang, H., Wang, L., Zheng, X., Dong, Y. (2007). Effect of yeast antagonist in combination with heat treatment on postharvest blue mold decay and Rhizopus decay of peaches. International Journal of Food Microbiology, 115 (1), 53–58. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2006.10.002
- Pusik, L., Pusik, V., Lyubymova, N., Bondarenko, V., Gaevaya, L. (2018). Investigation of the influence of antimicrobial preparations on the shelf life of broccoli cabbage. EUREKA: Life Sciences, 4, 13–19. doi: https://doi.org/10.21303/2504-5695.2018.00681
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ludmila Pusik, Vlаdimir Pusik, Nina Lyubymova, Veronika Bondarenko, Ludmila Gaevaya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.