Дослідження нового методу інтенсифікації процесу екстрагування бурякового жому

Автор(и)

  • Grygoriy Deynychenko Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0003-3615-8339
  • Vasyl Guzenko Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0001-8407-2404
  • Dmytro Dmytrevskyi Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0003-1330-7514
  • Vitalii Chervonyi Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0002-9085-2260
  • Tatiana Kolisnichenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010, Україна https://orcid.org/0000-0003-0560-9520
  • Oleksandr Omelchenko Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005, Україна https://orcid.org/0000-0003-0704-5909
  • Olga Melnik Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005, Україна https://orcid.org/0000-0002-7270-4774
  • Olga Simakova Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005, Україна https://orcid.org/0000-0002-4432-8337
  • Radion Nykyforov Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005, Україна https://orcid.org/0000-0001-9823-9551

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.140126

Ключові слова:

пектінвмісна сировина, процес кислотного екстрагування, пектинові речовини, перемішувальний елемент

Анотація

Висвітлено експериментальні дослідження процесу кислотного екстрагування пектинвмісної сировини (бурякового жому) із застосуванням нової моделі перемішувального елементу порівняно зі звичайною решітчастою мішалкою. Розроблено експериментальну установку і методику обробки результатів дослідження процесу екстрагування пектинових речовин із пектинвмісної сировини (бурякового жому) із застосуванням нового комбінованого перемішувального елементу. Побудовані математичні моделі у вигляді нелінійних регресійних рівнянь за методом планування багатофакторного експерименту з вхідними параметрами температури, тривалості та гідромодуля. При цьому встановлено, що основний вплив на зміну вихідних параметрів становлять вхідні змінні температури та тривалості процесу.

Приведені графічні залежності кількісних та якісних характеристик пектинових екстрактів (концентрація пектинових речовин, молекулярна маса, комплексо- та драглеутворювальної здатность) в залежності від вхідних параметрів температури та тривалості процесу екстрагування пектинових речовин. Аналіз цих характеристик дозволив встановити раціональні вхідні параметри процесу екстрагування пектинових речовин. Раціональними робочими параметрами процесу кислотного екстрагування пектинових речовин з бурякового жому із застосуванням нового методу інтенсифікації процесу є температура 60…70 ºС, тривалість – 1…1,1 години та гідромодуль 8…10.

Дане дослідження проведене з метою інтенсифікації вилучення пектинових речовин з пектинвмісної сировини, підвищення технічного рівня процесу екстрагування та реалізації розробленого методу в промислових умовах. За результатами досліджень було встановлено доцільність застосування нового методу інтенсифікації. Подальше впровадження цих результатів у харчову та переробну промисловість дає змогу налагодження виробництва широкого асортименту пектинопродуктів (екстракти, рідкі та сухі пектинові концентрати)

Біографії авторів

Grygoriy Deynychenko, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра устаткування харчової і готельної індустрії ім. М. І. Бєляєва

Vasyl Guzenko, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник

Кафедра устаткування харчової і готельної індустрії ім. М. І. Бєляєва

Dmytro Dmytrevskyi, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра устаткування харчової і готельної індустрії ім. М. І. Бєляєва

Vitalii Chervonyi, Харківський державний університет харчування та торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра устаткування харчової і готельної індустрії ім. М. І. Бєляєва

Tatiana Kolisnichenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010

Кандидат технічних наук

Кафедра харчових технологій

Oleksandr Omelchenko, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005

Кандидат технічних наук

Кафедра загальноінженерних дисциплін та обладнання

Olga Melnik, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра загальноінженерних дисциплін та обладнання

Olga Simakova, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи

Radion Nykyforov, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського вул. Трамвайна, 16, м. Кривий Ріг, Україна, 50005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології в ресторанному господарстві та готельної і ресторанної справи

Посилання

  1. Caldwell, E. M., Miller Kobayashi, M., DuBow, W., Wytinck, S. (2008). Perceived access to fruits and vegetables associated with increased consumption. Public Health Nutrition, 12 (10), 1743. doi: https://doi.org/10.1017/s1368980008004308
  2. Berk, Z. (2009). Food process Engineering and Technology. Elsevier, 624. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-373660-4.x0001-4
  3. Marry, M., McCann, M. C., Kolpak, F., White, A. R., Stacey, N. J., Roberts, K. (2000). Extraction of pectic polysaccharides from sugar‐beet cell walls. Journal of the Science of Food and Agriculture, 80 (1), 17–28. doi: https://doi.org/10.1002/(sici)1097-0010(20000101)80:1<17::aid-jsfa491>3.3.co;2-w
  4. Pertsevoy, F., Savgira, Yu., Foschchan, A., Ukrainets, A., Tishenko, L., Garncarek, B., Miskiewicz, T.; Pertsevoy, F. (Ed.) (2005). Modifying additives in jelly products. Kyiv: NUFT, 260.
  5. Niture (2013). Plant pectin: a potential source for cancer suppression. American Journal of Pharmacology and Toxicology, 8 (1), 9–19. doi: https://doi.org/10.3844/ajptsp.2013.9.19
  6. Liu (2012). Utilization of Pectin Extracted Sugar Beet Pulp for Composite Application. Journal of Biobased Materials and Bioenergy, 6 (2). doi: https://doi.org/10.1166/jbmb.2012.1206
  7. Yanez, R. et. al. (2009). Pectin-Derived Oligosaccharides from Sugar Beet Pulp by Hydrothermal Processing. Journal of Pharmacognosy & Natural Products, 2, 7–12.
  8. Concha, J., Weinstein, C., Zúñiga, M. E. (2013). Production of pectic extracts from sugar beet pulp with antiproliferative activity on a breast cancer cell line. Frontiers of Chemical Science and Engineering, 7 (4), 482–489. doi: https://doi.org/10.1007/s11705-013-1342-5
  9. Yapo, B. M. (2011). Pectic substances: From simple pectic polysaccharides to complex pectins – A new hypothetical model. Carbohydrate Polymers, 86 (2), 373–385. doi: https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2011.05.065
  10. Panchami, P. S., Gunasekaran, S. (2017). Extraction and Characterization of Pectin from Fruit Waste. International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences, 6 (8), 943–948. doi: https://doi.org/10.20546/ijcmas.2017.608.116
  11. Golybin, V. A., Matvienko, N. A., Fedoruk, V. A., Murach, D. S. (2015). Sposob polucheniya pektina i pishchevyh volokon s ispol'zovaniem elektrohimicheski aktivirovannoy vody. Vestnik VGUIT, 3, 161–165.
  12. Round, A. N., Rigby, N. M., MacDougall, A. J., Morris, V. J. (2010). A new view of pectin structure revealed by acid hydrolysis and atomic force microscopy. Carbohydrate Research, 345 (4), 487–497. doi: https://doi.org/10.1016/j.carres.2009.12.019
  13. Liew, S. Q., Chin, N. L., Yusof, Y. A. (2014). Extraction and Characterization of Pectin from Passion Fruit Peels. Agriculture and Agricultural Science Procedia, 2, 231–236. doi: https://doi.org/10.1016/j.aaspro.2014.11.033
  14. Zouambia, Y., Youcef Ettoumi, K., Krea, M., Moulai-Mostefa, N. (2017). A new approach for pectin extraction: Electromagnetic induction heating. Arabian Journal of Chemistry, 10 (4), 480–487. doi: https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2014.11.011
  15. Deynichenko, G. V., Afukova, N. A., Maznyak, Z. A., Guzenko, V. V. (2014). Development of equipment for the research quantitative and qualitative characteristics of pectin concentrates. Technology audit and production reserves, 3 (5 (17)), 11–14. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2014.25353
  16. Harholt, J., Suttangkakul, A., Vibe Scheller, H. (2010). Biosynthesis of Pectin. Plant Physiology, 153 (2), 384–395. doi: https://doi.org/10.1104/pp.110.156588
  17. Kyselov, D. O., Hrynyk, I. V. (2017). Adaptatsiya parametriv ekstraktsiyi pektynu z yabluchnoi syrovyny z vykorystanniam burshtynovoi kysloty. Naukovyi visnyk NUBIP Ukrainy. Seriya: Biolohiya, biotekhnolohiya, ekolohiya, 269, 208–214.
  18. Kaya, M., Sousa, A. G., Crépeau, M.-J., Sørensen, S. O., Ralet, M.-C. (2014). Characterization of citrus pectin samples extracted under different conditions: influence of acid type and pH of extraction. Annals of Botany, 114 (6), 1319–1326. doi: https://doi.org/10.1093/aob/mcu150
  19. Chen, H., Fu, X., Luo, Z. (2015). Properties and extraction of pectin-enriched materials from sugar beet pulp by ultrasonic-assisted treatment combined with subcritical water. Food Chemistry, 168, 302–310. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.07.078
  20. Deynichenko, G., Guzenko, V., Dmytrevskyi, D., Chervonyi, V., Kolisnichenko, T., Omelchenko, A. et. al. (2018). Investigation of the application of a new method of extraction intensification of pectin substances from a beet pulp. EUREKA: Physics and Engineering, 4, 21–28. doi: http://dx.doi.org/10.21303/2461-4262.2018.00685
  21. Ostapchuk, M. V., Stankevych, H. M. (2006). Matematychne modeliuvannia na EOM. Odessa: Druk, 313.
  22. Miglio, C., Chiavaro, E., Visconti, A., Fogliano, V., Pellegrini, N. (2008). Effects of Different Cooking Methods on Nutritional and Physicochemical Characteristics of Selected Vegetables. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 56 (1), 139–147. doi: https://doi.org/10.1021/jf072304b
  23. Phillips, G. O., Williams, P. A. (Eds.) (2009). Handbook of hydrocolloids. New York: Woodhead Publishing Limited, 948.
  24. Fishman, M. L., Chau, H. K., Cooke, P. H., Hotchkiss, Jr. A. T. (2008). Global Structure of Microwave-Assisted Flash-Extracted Sugar Beet Pectin. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 56 (4), 1471–1478. doi: https://doi.org/10.1021/jf072600o
  25. Voragen, A. G. J., Coenen, G.-J., Verhoef, R. P., Schols, H. A. (2009). Pectin, a versatile polysaccharide present in plant cell walls. Structural Chemistry, 20 (2), 263–275. doi: https://doi.org/10.1007/s11224-009-9442-z
  26. Kurita, O., Fujiwara, T., Yamazaki, E. (2008). Characterization of the pectin extracted from citrus peel in the presence of citric acid. Carbohydrate Polymers, 74 (3), 725–730. doi: https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2008.04.033
  27. Minjares-Fuentes, R., Femenia, A., Garau, M. C., Meza-Velázquez, J. A., Simal, S., Rosselló, C. (2014). Ultrasound-assisted extraction of pectins from grape pomace using citric acid: A response surface methodology approach. Carbohydrate Polymers, 106, 179–189. doi: https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2014.02.013

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-08

Як цитувати

Deynychenko, G., Guzenko, V., Dmytrevskyi, D., Chervonyi, V., Kolisnichenko, T., Omelchenko, O., Melnik, O., Simakova, O., & Nykyforov, R. (2018). Дослідження нового методу інтенсифікації процесу екстрагування бурякового жому. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(11 (94), 15–20. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.140126

Номер

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв