Дослідження викидів підприємств галузі хлібопродуктів та їх використання в якості добавок до комбікормів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.141013Ключові слова:
галузь хлібопродуктів, обладнання, зерновий пил, фізичні властивості пилу, хімічний склад, утилізація, схема, кормові добавки, кормові гранули, критерії ефективностіАнотація
утворюється в обладнанні підприємств галузі хлібопродуктів залежно від характеру виробництва і місця його утворення.
Встановлено, що концентрація пилу змінюється від 130 до 640 г/м3. Фізичні властивості пилу наступні: насипна щільність – 350–570 кг/м3, мінеральні речовини – 0,6–7,8 %, дисперсія з d=50 мкм від 3,8 до 18, а з d=5 мкм від 1,7 до 6,3. Хімічний склад пилу, у % на суху речовину: крохмаль – (17–75), білок – (0,2–18), пентозани – (2,0–6,2), жир – (0,2–3,6), цукор – (1,7–58), целюлоза – (0,8–48).
Отримані результати свідчать про те, що максимальні значення концентрацій пилу мають місце у відділеннях підготовки зерна до переробки (обладнання для обробки поверхні зерна підготовчого відділення млина – 640 г/м3). Мінімальне значення – у підсилосних ковеєрах елеватора – 130 г/м3.
Зольність змінюється від 0,6 % (борошняний пил у вальцах розмельного відділення млина) до 7,8 % (зерновий пил у підсилосних конвеєрах елеватора).
Насипна щільність змінюється від 350 кг/м3 у змішувачі комбікормового заводу до 570 кг/м3 – у підсилосних конвеєрах елеватора.
Найбільш дисперсні частинки утворюються у вальцах розмельного відділення млина, а найменш дисперсні – у обладнанні елеватора.
Хімічний склад пилу, у % на суху речовину: крохмаль – (17–75), білок –(0,2–18), пентозани – (2,0–6,2), жир – (0,2–3,6), цукор – (1,7–58), целюлоза –(0,8–48).
Хімічний склад представлений вуглеводами, білками, жирами, мінеральними речовинами, що дає підстави вирішувати питання його утилізації.
Отримані данні корисні для вирішення питання утилізації зернового і борошняного пилу.Зерновий і борошняний пил є цінним вторинним ресурсом, легко відновлювальним, дешевим і доступним джерелом сировини для кормових добавок після відповідної обробки.
З урахуванням обсягів, фізичних властивостей і хімічного склад пилу підприємств галузі хлібопродуктів розроблено схему переробки його і рідких відходів мокрого методу підготовки зерна до переробки, у вуглеводно-білкові кормові добавки у вигляді біомаси до комбікормів.
Розроблено схему переробки відходів, висівок і зернового пилу у кормові гранули з метою кращого їх зберігання і використання у комбікормовому виробництві.
Ефективність процесу переробки і використання відходів підприємством галузі хлібопродуктів представили комплексом інтегральних критеріїв, які характеризують кількісну та якісну сторони цього процесу. Комплексний інтегральний критерій ефективності технологічного процесу дозволить виявляти для конкретного підприємства резерви для удосконалення. Інтегральний критерій ефективності технологічного процесу Кеф. повинен наближатися до його максимального значення (Кеф.→1). Чим менше його значення для даного підприємства, тим існують більші резерви для удосконалення процесуПосилання
- Vakhrusheva, K. (2016). Industrial Pollution: World War. How Countries Struggle with Pollution. Ecology and Law, 1 (61), 40–43.
- Zhu, T., Melamed, M. L., Parrish, D., Gllardo Klenner, L., Lawrence, M., Konare, A., Liousse, C. (Eds.) (2012). WMO/IGAC Impacts of Megacities on Air Pollution and Climate. World Meteorological Organization, Geneva, Switzerland, 299.
- Shtokman, E., Shilov, E., Novgorodsky, V., Skoryk, T., Amerhanov, R. A. (2017). Ventilation, air conditioning and air purification at food industry enterprises. Мoscow, 564.
- Puzik, L., Puzik, V. (2013). Tekhnolohiya zberihannia i pererobky zerna. Kharkiv: KhNAU, 312.
- Gogunsky, V., Rudenko, S., Uridnikova, I. (2011). Theory and practice of risk assessment of health from the influence of environmental factors. Safety of life and activity of man – education, science, practice, 170–175.
- Yudaev, N. (2008). Elevators, warehouses, grain dryers. Sankt-Peterburg: GIORD, 128.
- Merko, І. (2010). Technologies of flour and groats production. Odessa: Printing House, 472.
- Klippel, A., Schmidt, M., Krause, U. (2015). Dustiness in workplace safety and explosion protection – Review and outlook. Journal of Loss Prevention in the Process Industries, 34, 22–29. doi: https://doi.org/10.1016/j.jlp.2015.01.011
- Adamov, E. (2010). The results of studies of dust formation and dust collection during the reloading of bulk goods by grab cranes. Exploitation of Maritime Transport, 1 (59), 13–17.
- Rudyka, E., Baturina, E., Semenikhin, O., Kalachev, A. (2009). Investigation of the process of dust trapping at grain processing enterprises. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta, 43–49.
- Kliopova, I., Petraškien, V. (2009). Evaluation of Significant Environmental Aspects in Grain Processing. Environmental Research, Engineering and Management, 49 (3), 44–55.
- Spankie, S., Cherrie, J. W. (2012). Exposure to Grain Dust in Great Britain. The Annals of Occupational Hygiene, 56 (1), 25–36. doi: https://doi.org/10.1093/annhyg/mer084
- Yehorov, B. V. (2011). Tekhnolohiya vyrobnytstva kombikormiv. Odessa: Drukarskyi dim, 448.
- Kirkeleit, J., Hollund, B. E., Riise, T., Eduard, W., Bråtveit, M., Storaas, T. (2016). Bakers' exposure to flour dust. Journal of Occupational and Environmental Hygiene, 14 (2), 81–91. doi: https://doi.org/10.1080/15459624.2016.1225156
- Marchand, G., Gardette, M., Nguyen, K., Amano, V., Neesham-Grenon, E., Debia, M. (2017). Assessment of Workers’ Exposure to Grain Dust and Bioaerosols During the Loading of Vessels’ Hold: An Example at a Port in the Province of Québec. Annals of Work Exposures and Health, 61 (7), 836–843. doi: https://doi.org/10.1093/annweh/wxx045
- Usmanova, R. R., Zaikov, G. E. (2014). Clearing of Industrial Gas Emissions: Theory, Calculation, and Practice. Apple Academic Press, 384. doi: https://doi.org/10.1201/b17729
- Karpova, G. V., Zaynutdinov, R. R. (2008). Processing of aspiration waste of grain-processing enterprises into fodder yeast. Storage and processing of agricultural raw materials, 7, 76–79.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Melentii Zatserkliannyi, Viktor Gogunskii, Yury Semenyuk, Tatyana Stolevich, Yuriy Zheliba
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
