Дослідження впливу багатофункціональних перегородок на температурні показники у офісах типу «Open space»

Автор(и)

  • Viacheslav Berezutskyi Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7318-1039
  • Nataliia Berezutska Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0003-2573-9031
  • Olha Ilinska Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-6617-5354
  • Valentyna Raiko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-5527-1874

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.141014

Ключові слова:

офіс типу «Open space», локалізація робочого простору, розподіл температур, будівельні перегородки

Анотація

Розглянуто існуючи перегородки, які використовуються у офісних приміщеннях та на підприємствах, виконано аналіз використання перегородок задля забезпечення комфортних умов праці, систематизовано та внесені доповнення у систему класифікації. Звернуто увагу на те, що існуючи системи класифікації розглядають перегородки, виходячи із зручності їх використання, матеріалу та дизайну, упускаючи при цьому їх вплив на метеорологічні фактори.

Перегородки виготовляють, як правило, з одно- або двох шарів матеріалів, які мають різні властивості та перекривають приміщення або робочий простір на різній відстані від полу. В роботі було показано, що невірно розташовані перегородки, які виготовлено з дорогих будівельних матеріалів, можуть звести нанівець заплановані задачі щодо покращення умов праці. В приміщеннях з високими стелями з високою вірогідністю створюються умови нераціонального обігріву, як приміщення в цілому, так і конкретних робочих зон. Виконані дослідження довели, що це вирішується шляхом встановлення перегородок, які скеровують та зберігають тепло.

В ході досліджень було встановлено, що на температурні показники у приміщеннях, які перегороджуються, тип матеріалу перегородки суттєво не впливає, а першочергове значення має ступень перекриття приміщення перегородкою по висоті.

У результаті досліджень температур у приміщеннях типу «Open space», де були застосовані різні варіанти перегородок (скляні труби у металевому каркасі, керамічні плити, пінополістирол), було встановлено, що перегородки можуть суттєво впливати на температурні показники, але тільки за умов повного перекриття приміщення по висоті. Встановлено, що матеріал перегородок не впливає на температурні показники, якщо ступінь перекриття не повна (менш 100 %).

Дослідження довели перспективність наукового обґрунтування застосування перегородок та визначення зв’язку перекриття приміщення із факторами, які впливають на працівників задля підвищення працездатності

Біографії авторів

Viacheslav Berezutskyi, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра "Охорона праці та навколишнього середовища"

 

Nataliia Berezutska, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Науки, 14, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра «Охорона праці»

Olha Ilinska, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Асистент

Кафедра "Охорона праці та навколишнього середовища"

Valentyna Raiko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра "Охорона праці та навколишнього середовища"

Посилання

  1. Berezutskyi, V. V., Khalil, V. V. (2016). Yevrointehratsiya ta keruvannia bezpekoiu pratsi na pidpryiemstvi u suchasnykh umovakh. Bezpeka zhyttia i diialnosti liudyny – osvita, nauka, praktyka: zb. nauk. prats ХІV Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Kyiv: NAU, 28–32.
  2. Marans, R. W., Spreckelmeyer, K. F. (1982). Evaluating Open and Conventional Office Design. Environment and Behavior, 14 (3), 333–351. doi: https://doi.org/10.1177/0013916582143005
  3. Kaarlela-Tuomaala, A., Helenius, R., Keskinen, E., Hongisto, V. (2009). Effects of acoustic environment on work in private office rooms and open-plan offices – longitudinal study during relocation. Ergonomics, 52 (11), 1423–1444. doi: https://doi.org/10.1080/00140130903154579
  4. Sundstrom, E., Herbert, R. K., Brown, D. W. (1982). Privacy and Communication in an Open-Plan Office. Environment and Behavior, 14 (3), 379–392. doi: https://doi.org/10.1177/0013916582143007
  5. Danielsson, C. B., Bodin, L. (2008). Office Type in Relation to Health, Well-Being, and Job Satisfaction Among Employees. Environment and Behavior, 40 (5), 636–668. doi: https://doi.org/10.1177/0013916507307459
  6. Karvatska, Zh. K., Karvatskyi, D. V. (2008). Budivelni konstruktsiyi. Chernivtsi, 516.
  7. Cherniavskyi, V. H. (2011). Osnovni pryntsypy hnuchkoi planuvalnoi orhanizatsiyi hromadskykh budivel sotsialnoi sfery. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia, 28, 387–394.
  8. Vartapetova, A. E. Principy organizacii sovremennogo ofisnogo prostranstva. ACADEMIA. Arhitektura i stroitel'stvo, 2, 38–42.
  9. Otchet 7-y nauchnoy konferencii «Bezopasnost' truda-okruzhayushchaya sreda-menedzhment». Available at: https://www.wszop.edu.pl/aktualnosci/wydarzenia/vii-konferencja-naukowa-bezpieczenstwo-pracy-srodowisko-zarzadzanie-juz-za-nami,1,1,6085
  10. Mikulski, W. (2017). Open space rooms – using a computational program to determine necessary elements of the acoustic treatment. INTER-NOISE and NOISE-CON Congress and Conference Proceedings. Institute of Noise Control Engineering, 255 (5), 2788–2795. Available at: https://www.ingentaconnect.com/contentone/ince/incecp/2017/00000255/00000005/art00096#expand/collapse
  11. Zakharchenko, P. V., Havrysh, O. M., Kaluhina, O. M. (2011). Doslidzhennia rynku konstruktsiynykh materialiv dlia ulashtuvannia mizhkimnatnykh perehorodok. Stroitel'nye materialy i izdeliya, 1, 21–26.
  12. Mazzotta, M., Besedin, E., Speers, A. (2014). A Meta-Analysis of Hedonic Studies to Assess the Property Value Effects of Low Impact Development. Resources, 3 (1), 31–61. doi: https://doi.org/10.3390/resources3010031
  13. Huang, J., Zhou, C., Zhuo, Y., Xu, L., Jiang, Y. (2016). Outdoor thermal environments and activities in open space: An experiment study in humid subtropical climates. Building and Environment, 103, 238–249. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2016.03.029
  14. Adekunle, T. O., Nikolopoulou, M. (2016). Thermal comfort, summertime temperatures and overheating in prefabricated timber housing. Building and Environment, 103, 21–35. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2016.04.001
  15. Gorni, D., Castilla, M. del M., Visioli, A. (2016). An efficient modelling for temperature control of residential buildings. Building and Environment, 103, 86–98. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2016.03.016
  16. Kim, J., Candido, C., Thomas, L., de Dear, R. (2016). Desk ownership in the workplace: The effect of non-territorial working on employee workplace satisfaction, perceived productivity and health. Building and Environment, 103, 203–214. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2016.04.015
  17. Veselý, M., Molenaar, P., Vos, M., Li, R., Zeiler, W. (2017). Personalized heating – Comparison of heaters and control modes. Building and Environment, 112, 223–232. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2016.11.036
  18. Rengel, R. J. (2012). The Interior Plan: Concepts and Exercises. New York: Fairchild Books.
  19. Guthrie, J. (2010). Architect's Portable Handbook. New York: McGraw-Hill Professional Publishing.
  20. How to Create a Multifunctional Space with AEG Partition Systems. AEG TEACHWALL. Available at: http://www.aegpartitions.com/create-multifunctional-space-aeg-partition-systems/
  21. Tablytsia teploprovidnosti budivelnykh materialiv: koefitsienty. Available at: http://horodom.pp.ua/474-tablicja-teploprovidnosti-budivelnih-aterialiv.html
  22. Rozrakhunok teplovoi enerhiyi na opalennia prymishchen. Available at: http://dovidkam.com/remont/opalennja/rozraxunok-teplovo%D1%97-energi%D1%97-na-opalennya-primishhen.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-27

Як цитувати

Berezutskyi, V., Berezutska, N., Ilinska, O., & Raiko, V. (2018). Дослідження впливу багатофункціональних перегородок на температурні показники у офісах типу «Open space». Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (94), 13–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.141014

Номер

Том 4 № 10 (94) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Viacheslav Berezutskyi, Nataliia Berezutska, Olha Ilinska, Valentyna Raiko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.