Оцінка впливу параметрів системи логістики останньої милі на формування доданої вартості товарів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142523Ключові слова:
логістика останньої милі, маршрут перевезення, собівартість транспортування, додана вартість, варіативністьАнотація
В дослідженні запропоновано новий критерій оцінки ефективності системи перевезень, який базується на врахуванні коливань рівня завантаження рухомого складу по маршрутах однієї системи перевезення. Критерій оцінює рівень приросту доданої вартості товару внаслідок процесу доставки товарів по рітейл мережі за умови мінімізації собівартості транспортування однієї тонни. Розроблено екстремальний план повного факторного експерименту з варіюванням параметрів на трьох рівнях. Встановлено, що попит на перевезення в рітейл мережі великого міста має дискретний характер. Статистичний аналіз обсягів замовлення на перевезення дозволив зробити висновок про можливість опису даної величини біноміальним законом розподілу. Проведено експеримент над полігоном обслуговування клієнтів рітейл мережі в великому місті. На основі сформованих 9 альтернативних систем логістики останньої милі досліджено вплив варіативності попиту на перевезення на формування рівнів завантаження транспортних засобів по маршрутах. Отримані статистичні дані слугували основою для розрахунку розмірів собівартості транспортування однієї тонни вантажу та оцінки розміру надлишкової доданої вартості товарів.
Проведена оцінка рівня варіативності розміру сумарної та середньої доданої вартості товару. Встановлено, що процес транспортування по роздрібній мережі може формувати приріст в сумарній доданій вартості по всій мережі в розмірі 444,5 відсотків (12 маршрутів в системі перевезення) та середнє значення для одного колового маршруту – 37,03 відсотки. Дана оцінка ефективної області функціонування логістики останньої милі, яка гарантується при умові незначного коливання рівня завантаження транспортних засобів. Це відповідає значенню коефіцієнта варіації завантаження рухомого складу в діапазоні від 0 до 10 відсотків. Поряд з цим встановлено, що найбільш чутливим до коливань обсягів замовлення є рухомий склад малої та середньої вантажностіПосилання
- Oliveira, F. L., Oliveira Junior, A. da R., Bessa Rebelo, L. M. (2017). Adapting transport modes to supply chains classified by the uncertainty supply chain model: A case study at Manaus Industrial Pole. International Journal of Production Management and Engineering, 5 (1), 39–43. doi: https://doi.org/10.4995/ijpme.2017.5775
- Rossolov, A., Kopytkov, D., Kush, Y., Zadorozhna, V. (2017). Research of effectiveness of unimodal and multimodal transportation involving land kinds of transport. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (89)), 60–69. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112356
- Jourquin, B., Limbourg, S. (2007). Une procédure d'affectation multi-flux et multimodale appliquée aux réseaux transeuropéens de fret. les Cahiers Scientifiques du Transport, 52, 9–25.
- Limbourg, S., Jourquin, B. (2009). Optimal rail-road container terminal locations on the European network. Transportation Research Part E: Logistics and Transportation Review, 45 (4), 551–563. doi: https://doi.org/10.1016/j.tre.2008.12.003
- Naumov, V. (2015). Development of a model for international cargo delivery process. Technology Audit and Production Reserves, 4 (3 (24)), 33–36. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.47954
- Nuzzolo, A., Coppola, P., Comi, A. (2013). Freight transport modeling: Review and future challenges. International Journal of Transport Economics, XL (2), 151–181.
- Nuzzolo, A., Crisalli, U., Comi, A. (2008). A demand model for international freight transport by road. European Transport Research Review, 1 (1), 23–33. doi: https://doi.org/10.1007/s12544-008-0003-0
- Oliveira, F. L. (2014). Uncertainty supply chain model and transport in its deployments. Independent Journal of Management & Production, 5 (2), 480–492. doi: https://doi.org/10.14807/ijmp.v5i2.167
- Crainic, T. G., Montreuil, B. (2016). Physical Internet Enabled Hyperconnected City Logistics. Transportation Research Procedia, 12, 383–398. doi: https://doi.org/10.1016/j.trpro.2016.02.074
- United Nations Report. World Urbanization Prospects: The 2014 Revision. Available at: https://esa.un.org/unpd/wup/publications/files/wup2014-highlights.pdf
- Kin, B., Ambra, T., Verlinde, S., Macharis, C. (2018). Tackling Fragmented Last Mile Deliveries to Nanostores by Utilizing Spare Transportation Capacity – A Simulation Study. Sustainability, 10 (3), 653. doi: https://doi.org/10.3390/su10030653
- Gevaers, R. (2013). Evaluation of innovations in B2C last mile. B2C Reverse & Waste Logistics; University of Antwerp: Antwerp, Belgium, 280.
- Arvidsson, N. (2013). The milk run revisited: A load factor paradox with economic and environmental implications for urban freight transport. Transportation Research Part A: Policy and Practice, 51, 56–62. doi: https://doi.org/10.1016/j.tra.2013.04.001
- Gonzalez-Feliu, J. (2008). Models and methods for the City Logistics: The Two-Echelon Capacitated Vehicle Routing Problem. Politecnico di Torino, 148.
- Ranieri, L., Digiesi, S., Silvestri, B., Roccotelli, M. (2018). A Review of Last Mile Logistics Innovations in an Externalities Cost Reduction Vision. Sustainability, 10 (3), 782. doi: https://doi.org/10.3390/su10030782
- Aized, T., Srai, J. S. (2013). Hierarchical modelling of Last Mile logistic distribution system. The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, 70 (5-8), 1053–1061. doi: https://doi.org/10.1007/s00170-013-5349-3
- Bates, O., Wise, S., Davies, N., Friday, A., Allen, J., Cherrett, T. et. al. (2018). Transforming Last-mile Logistics. Proceedings of the 2018 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems – CHI ’18. doi: https://doi.org/10.1145/3173574.3174100
- Lim, S. F. W. T., Rabinovich, E., Rogers, D. S., Lasester, T. M. (2016). Last-mile Supply Network Distribution in Omnichannel Retailing: A Configuration-Based Typology. Foundations and Trends® in Technology, Information and Operations Management, 10 (1), 1–87. doi: https://doi.org/10.1561/0200000045
- Nefiodov, N. (2017). Modification of Сlark and Wright vehicle routing problem algorithm. Automobile transport, 40, 7–11.
- Cao, B. (2012). Solving Vehicle Routing Problems Using an Enhanced Clarke-Wright Algorithm: A Case Study. Computational Logistics, 190–205. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-33587-7_14
- Srivastava, S. K., Jain, D. (2010). An Industrial application of modified Clarke & Wright algorithm. Udyog Pragati, 34 (1), 8–15.
- Doyuran, T., Çatay, B. (2008). Two enhanced savings functions for the Clark-Wright algorithm. Management in Logistics Networks and Nodes: Concepts, Technology and Applications, Series on Operations and Technology Management (8). Erich Schmidt Verlag, Berlin, 245–258.
- Cheikh, M., Ratli, M., Mkaouar, O., Jarboui, B. (2015). A variable neighborhood search algorithm for the vehicle routing problem with multiple trips. Electronic Notes in Discrete Mathematics, 47, 277–284. doi: https://doi.org/10.1016/j.endm.2014.11.036
- Battarra, M., Golden, B., Vigo, D. (2008). Tuning a parametric Clarke–Wright heuristic via a genetic algorithm. Journal of the Operational Research Society, 59 (11), 1568–1572. doi: https://doi.org/10.1057/palgrave.jors.2602488
- Paessens, H. (1988). The savings algorithm for the vehicle routing problem. European Journal of Operational Research, 34 (3), 336–344. doi: https://doi.org/10.1016/0377-2217(88)90154-3
- Dhake, R. J., Rajhans, N. R., Bhole, N. P. (2017). K-Means + Clarke & Wright algorithm for optimization of vehicle mounted drinking water purification units – A Case Study. Industrial Engineering Journal, 10 (1), 42–46.
- Comi, A., Rosati, L. (2013). CLASS: A City Logistics Analysis and Simulation Support System. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 87, 321–337. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.10.613
- Palacios-Argüello, L., Gonzalez-Feliu, J., Gondran, N., Badeig, F. (2018). Assessing the economic and environmental impacts of urban food systems for public school canteens: case study of Great Lyon region. European Transport Research Review, 10 (2). doi: https://doi.org/10.1186/s12544-018-0306-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Alexander Rossolov, Nadezhda Popova, Denis Kopytkov, Halyna Rossolova, Helen Zaporozhtseva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.