Оцінка впливу параметрів системи логістики останньої милі на формування доданої вартості товарів

Автор(и)

  • Alexander Rossolov Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-1495-0173
  • Nadezhda Popova Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету пров. Отакара Яроша, 8, м. Харків, Україна, 61045, Україна https://orcid.org/0000-0003-2797-6989
  • Denis Kopytkov Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7861-4836
  • Halyna Rossolova ПАТ «Харьковский плиточный завод» пр. Московський, 297, м. Харків, Україна, 61106, Україна https://orcid.org/0000-0002-5817-1422
  • Helen Zaporozhtseva Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-4975-8643

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142523

Ключові слова:

логістика останньої милі, маршрут перевезення, собівартість транспортування, додана вартість, варіативність

Анотація

В дослідженні запропоновано новий критерій оцінки ефективності системи перевезень, який базується на врахуванні коливань рівня завантаження рухомого складу по маршрутах однієї системи перевезення. Критерій оцінює рівень приросту доданої вартості товару внаслідок процесу доставки товарів по рітейл мережі за умови мінімізації собівартості транспортування однієї тонни. Розроблено екстремальний план повного факторного експерименту з варіюванням параметрів на трьох рівнях. Встановлено, що попит на перевезення в рітейл мережі великого міста має дискретний характер. Статистичний аналіз обсягів замовлення на перевезення дозволив зробити висновок про можливість опису даної величини біноміальним законом розподілу. Проведено експеримент над полігоном обслуговування клієнтів рітейл мережі в великому місті. На основі сформованих 9 альтернативних систем логістики останньої милі досліджено вплив варіативності попиту на перевезення на формування рівнів завантаження транспортних засобів по маршрутах. Отримані статистичні дані слугували основою для розрахунку розмірів собівартості транспортування однієї тонни вантажу та оцінки розміру надлишкової доданої вартості товарів.

Проведена оцінка рівня варіативності розміру сумарної та середньої доданої вартості товару. Встановлено, що процес транспортування по роздрібній мережі може формувати приріст в сумарній доданій вартості по всій мережі в розмірі 444,5 відсотків (12 маршрутів в системі перевезення) та середнє значення для одного колового маршруту – 37,03 відсотки. Дана оцінка ефективної області функціонування логістики останньої милі, яка гарантується при умові незначного коливання рівня завантаження транспортних засобів. Це відповідає значенню коефіцієнта варіації завантаження рухомого складу в діапазоні від 0 до 10 відсотків. Поряд з цим встановлено, що найбільш чутливим до коливань обсягів замовлення є рухомий склад малої та середньої вантажності

Біографії авторів

Alexander Rossolov, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра транспортних систем і логістики

Nadezhda Popova, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету пров. Отакара Яроша, 8, м. Харків, Україна, 61045

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра маркетингу

Denis Kopytkov, Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра транспортних технологій

Halyna Rossolova, ПАТ «Харьковский плиточный завод» пр. Московський, 297, м. Харків, Україна, 61106

Начальник

Відділ планування та контролю

Helen Zaporozhtseva, Харківський національний автомобільно-дорожній університет вул. Ярослава Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра організації і безпеки дорожнього руху

Посилання

  1. Oliveira, F. L., Oliveira Junior, A. da R., Bessa Rebelo, L. M. (2017). Adapting transport modes to supply chains classified by the uncertainty supply chain model: A case study at Manaus Industrial Pole. International Journal of Production Management and Engineering, 5 (1), 39–43. doi: https://doi.org/10.4995/ijpme.2017.5775
  2. Rossolov, A., Kopytkov, D., Kush, Y., Zadorozhna, V. (2017). Research of effectiveness of unimodal and multimodal transportation involving land kinds of transport. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (89)), 60–69. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112356
  3. Jourquin, B., Limbourg, S. (2007). Une procédure d'affectation multi-flux et multimodale appliquée aux réseaux transeuropéens de fret. les Cahiers Scientifiques du Transport, 52, 9–25.
  4. Limbourg, S., Jourquin, B. (2009). Optimal rail-road container terminal locations on the European network. Transportation Research Part E: Logistics and Transportation Review, 45 (4), 551–563. doi: https://doi.org/10.1016/j.tre.2008.12.003
  5. Naumov, V. (2015). Development of a model for international cargo delivery process. Technology Audit and Production Reserves, 4 (3 (24)), 33–36. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.47954
  6. Nuzzolo, A., Coppola, P., Comi, A. (2013). Freight transport modeling: Review and future challenges. International Journal of Transport Economics, XL (2), 151–181.
  7. Nuzzolo, A., Crisalli, U., Comi, A. (2008). A demand model for international freight transport by road. European Transport Research Review, 1 (1), 23–33. doi: https://doi.org/10.1007/s12544-008-0003-0
  8. Oliveira, F. L. (2014). Uncertainty supply chain model and transport in its deployments. Independent Journal of Management & Production, 5 (2), 480–492. doi: https://doi.org/10.14807/ijmp.v5i2.167
  9. Crainic, T. G., Montreuil, B. (2016). Physical Internet Enabled Hyperconnected City Logistics. Transportation Research Procedia, 12, 383–398. doi: https://doi.org/10.1016/j.trpro.2016.02.074
  10. United Nations Report. World Urbanization Prospects: The 2014 Revision. Available at: https://esa.un.org/unpd/wup/publications/files/wup2014-highlights.pdf
  11. Kin, B., Ambra, T., Verlinde, S., Macharis, C. (2018). Tackling Fragmented Last Mile Deliveries to Nanostores by Utilizing Spare Transportation Capacity – A Simulation Study. Sustainability, 10 (3), 653. doi: https://doi.org/10.3390/su10030653
  12. Gevaers, R. (2013). Evaluation of innovations in B2C last mile. B2C Reverse & Waste Logistics; University of Antwerp: Antwerp, Belgium, 280.
  13. Arvidsson, N. (2013). The milk run revisited: A load factor paradox with economic and environmental implications for urban freight transport. Transportation Research Part A: Policy and Practice, 51, 56–62. doi: https://doi.org/10.1016/j.tra.2013.04.001
  14. Gonzalez-Feliu, J. (2008). Models and methods for the City Logistics: The Two-Echelon Capacitated Vehicle Routing Problem. Politecnico di Torino, 148.
  15. Ranieri, L., Digiesi, S., Silvestri, B., Roccotelli, M. (2018). A Review of Last Mile Logistics Innovations in an Externalities Cost Reduction Vision. Sustainability, 10 (3), 782. doi: https://doi.org/10.3390/su10030782
  16. Aized, T., Srai, J. S. (2013). Hierarchical modelling of Last Mile logistic distribution system. The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, 70 (5-8), 1053–1061. doi: https://doi.org/10.1007/s00170-013-5349-3
  17. Bates, O., Wise, S., Davies, N., Friday, A., Allen, J., Cherrett, T. et. al. (2018). Transforming Last-mile Logistics. Proceedings of the 2018 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems – CHI ’18. doi: https://doi.org/10.1145/3173574.3174100
  18. Lim, S. F. W. T., Rabinovich, E., Rogers, D. S., Lasester, T. M. (2016). Last-mile Supply Network Distribution in Omnichannel Retailing: A Configuration-Based Typology. Foundations and Trends® in Technology, Information and Operations Management, 10 (1), 1–87. doi: https://doi.org/10.1561/0200000045
  19. Nefiodov, N. (2017). Modification of Сlark and Wright vehicle routing problem algorithm. Automobile transport, 40, 7–11.
  20. Cao, B. (2012). Solving Vehicle Routing Problems Using an Enhanced Clarke-Wright Algorithm: A Case Study. Computational Logistics, 190–205. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-33587-7_14
  21. Srivastava, S. K., Jain, D. (2010). An Industrial application of modified Clarke & Wright algorithm. Udyog Pragati, 34 (1), 8–15.
  22. Doyuran, T., Çatay, B. (2008). Two enhanced savings functions for the Clark-Wright algorithm. Management in Logistics Networks and Nodes: Concepts, Technology and Applications, Series on Operations and Technology Management (8). Erich Schmidt Verlag, Berlin, 245–258.
  23. Cheikh, M., Ratli, M., Mkaouar, O., Jarboui, B. (2015). A variable neighborhood search algorithm for the vehicle routing problem with multiple trips. Electronic Notes in Discrete Mathematics, 47, 277–284. doi: https://doi.org/10.1016/j.endm.2014.11.036
  24. Battarra, M., Golden, B., Vigo, D. (2008). Tuning a parametric Clarke–Wright heuristic via a genetic algorithm. Journal of the Operational Research Society, 59 (11), 1568–1572. doi: https://doi.org/10.1057/palgrave.jors.2602488
  25. Paessens, H. (1988). The savings algorithm for the vehicle routing problem. European Journal of Operational Research, 34 (3), 336–344. doi: https://doi.org/10.1016/0377-2217(88)90154-3
  26. Dhake, R. J., Rajhans, N. R., Bhole, N. P. (2017). K-Means + Clarke & Wright algorithm for optimization of vehicle mounted drinking water purification units – A Case Study. Industrial Engineering Journal, 10 (1), 42–46.
  27. Comi, A., Rosati, L. (2013). CLASS: A City Logistics Analysis and Simulation Support System. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 87, 321–337. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.10.613
  28. Palacios-Argüello, L., Gonzalez-Feliu, J., Gondran, N., Badeig, F. (2018). Assessing the economic and environmental impacts of urban food systems for public school canteens: case study of Great Lyon region. European Transport Research Review, 10 (2). doi: https://doi.org/10.1186/s12544-018-0306-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-18

Як цитувати

Rossolov, A., Popova, N., Kopytkov, D., Rossolova, H., & Zaporozhtseva, H. (2018). Оцінка впливу параметрів системи логістики останньої милі на формування доданої вартості товарів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (95), 70–79. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142523

Номер

Том 5 № 3 (95) (2018): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Alexander Rossolov, Nadezhda Popova, Denis Kopytkov, Halyna Rossolova, Helen Zaporozhtseva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.