Розробка способів прогнозування і попередження впливу, міграції ксенбіотиків у продукцію свинарства

Автор(и)

  • Oleksandr Nanka Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка пр. Московський, 45, м. Харків, Україна, 61050, Україна https://orcid.org/0000-0003-4079-8822
  • Olga Chalaya Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка пр. Московський, 45, м. Харків, Україна, 61050, Україна https://orcid.org/0000-0003-0189-6657
  • Sergiu Nagornij Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка пр. Московський, 45, м. Харків, Україна, 61050, Україна https://orcid.org/0000-0001-7870-2342
  • Oleksandr Chalyi Харківська державна зооветеринарна академія вул. Академічна, 1, смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область, Україна, 62341, Україна https://orcid.org/0000-0001-6159-9908

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142535

Ключові слова:

екоцидний вплив, міграція ксенобіотиків, антитоксична добавка, безпечна продукція свинарства

Анотація

Проведено дослідження впливу важких металів, а саме Кадмію і Плюмбуму на організм молодняка свиней та ефективності засобу з попередження інтоксикації важкими металами. Важкі метали згодовувались окремо і сумісно, у дозах, що перевищують гранично допустимі концентрації у кормах у 10 та 20 разів. Тим самим, змодельовано процес інтоксикації біологічного об’єкту (свині) важкими металами, що може статись внаслідок забруднення довкілля. Дослідження проводилися з метою визначення напряму і ступеню впливу важких металів на живу масу, масу внутрішніх органів тварин, ступінь накопичення у продукції свинарства, а також визначення ефективності антитоксичної добавки в якості детоксиканту важких металів. Статистична обробка отриманих даних дозволила побудувати математичні моделі і встановити кореляційний зв'язок між вивчаємими факторами.

Встановлено, що важкі метали мають суттєвий негативний вплив на інтенсивність росту тварин і сила впливу зростає із дозою. Це підтверджує і високий кореляційний зв’язок між цими ознаками (коефіцієнт кореляції (r) дорівнює 0,854. Так, жива маса свиней наприкінці досліду як в І-ій так і у ІІ-ій серії за дії хемотоксикантів зменшувалася на 5,5–14,8 % порівняно з контролем. Сила впливу залежала і від самого токсину. Так, найбільший негативний ефект спостерігався за дії самого Кадмію та Кадмію і Плюмбуму разом. Тварини, які на фоні інтоксикації Плюмбумом і Кадмієм отримували антитоксичну кормову добавку зберігали інтенсивність росту на рівні контролю, а за результатами І-ої серії перевищували його показники. Важкі метали в більшій мірі накопичувалися в печінці і нирках, найменше - в легенях, серці і м'язах. Побудовані рівняння регресії показали, що головний вплив на збільшення вмісту Кадмію і Плюмбуму у органах і м’ясі відіграє зростання дози відповідного елементу у кормах. Вміст Плюмбуму у кормах впливав на вміст Кадмію у м’ясі – із збільшенням його концентрації, вміст Кадмію у м’ясі зменшувався.

Отримані в результаті досліджень дані дають уяву про напрям і ступінь дії важких металів на біологічні об’єкти. Математичні моделі можуть використовуватись для прогнозування вмісту токсинів у продукції свинарства

Біографії авторів

Oleksandr Nanka, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка пр. Московський, 45, м. Харків, Україна, 61050

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технічних систем та технологій тваринництва

Olga Chalaya, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка пр. Московський, 45, м. Харків, Україна, 61050

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра агротехнологій та екології

Sergiu Nagornij, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка пр. Московський, 45, м. Харків, Україна, 61050

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технічних систем і технологій тваринництва ім. Б. П. Шабельника

Oleksandr Chalyi, Харківська державна зооветеринарна академія вул. Академічна, 1, смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область, Україна, 62341

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технологій тваринництва та птахівництва

Посилання

  1. Savchenko, Yu. I., Savchuk, I. M., Savchenko, M. H. (2016). Kontsentratsiya Pb i Cd u svynyni za vykorystannia v ratsionakh riznykh zernosumishei. Visnyk ahrarnoi nauky, 5, 21–24.
  2. Ashok Kumar, G. (2015). Effects of Heavy Metals and Preventive Measures. RRJEES, 3 (1), 10–20.
  3. Titov, A. F., Kaznina, N. M., Talanova, V. V. (2014). Tyazhelye metally i rasteniya. Petrozavodsk: Karel'skiy nauchniy centr RAN, 194.
  4. Basiladze, G. V., Kalandiya, E. G. (2017). Vliyanie zagryaznennogo tyazhelymi metallami moloka na bezopasnost' molochnyh produktov. Innovacionnye tekhnologii v APK: teoriya i praktika: sbornik statey V Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferencii. Penza: RIO PGAU, 10–13.
  5. Rybkin, V. S., Bogdanov, A. N., Chuykov, Yu. S., Teplaya, G. A. (2014). Tyazhelye metally kak faktor vozmozhnyh ekologicheski obuslovlennyh zabolevaniy v Astrahanskom regione. Gigiena i sanitariya, 2, 27–30.
  6. Panagos, P., Van Liedekerke, M., Yigini, Y., Montanarella, L. (2013). Contaminated Sites in Europe: Review of the Current Situation Based on Data Collected through a European Network. Journal of Environmental and Public Health, 2013, 1–11. doi: https://doi.org/10.1155/2013/158764
  7. Kroik, H. A. (2011). Toksykolohichni aspekty nakopychennia ta rozpodilu vazhkykh metaliv u gruntakh promyslovykh ahlomeratsiy. Bioriznomanittia ta rol tvaryn v ekosystemakh: Materialy VI Mizhnarodnoi naukovoi konferentsiyi. Dnipropetrovsk: Vyd-vo DNU, 15–18.
  8. Kuranova, A. P., Ivanova, E. B. (2010). Tyazhelye metally kak ekotoksikanty. Prikladnaya toksikologiya, 1 (2), 14–17.
  9. Burlaka, V. A., Hrabar, I. H., Mykytiuk, V. M. et. al.; Burlaka, V. A. (Ed.) (2012). Deterhenty suchasnosti. Zhytomyr: Vyd-vo «Zhytomyrskyi natsionalnyi ahroekolohichnyi universytet», 652.
  10. Bokova, T. I. (2011). Ekologicheskie osnovy innovacionnogo sovershenstvovaniya pishchevyh produktov. Novosibirsk: Izd-vo NGAU, 284.
  11. Yanovych, D. O., Yanovych, N. Ye. (2011). Biotransformatsiya ksenobiotykiv i mekhanizmy yikh rehuliatsiyi. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohiyi im. S. Z. Hzhytskoho, 13 (2 (48)), 305–311.
  12. Hassan, Z., Aarts, M. G. M. (2011). Opportunities and feasibilities for biotechnological improvement of Zn, Cd or Ni tolerance and accumulation in plants. Environmental and Experimental Botany, 72 (1), 53–63. doi: https://doi.org/10.1016/j.envexpbot.2010.04.003
  13. Gonohova, M. (2008). Vliyanie na sviney tyazhelyh metallov v kormah. Zhivotnovodstvo Rossii, 12, 25–26.
  14. Shatorna, V. F., Harets, V. I., Nefodova, O. O., Kryvoshei, V. V. (2016). Mekhanizmy vplyvu vazhkykh metaliv na morfofunktsionalnyi stan travnoi systemy. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny, 1 (1 (126)), 57–61.
  15. Boguslavskaya, N. V. (2010). Zagryaznenie okruzhayushchey sredy – vazhneyshiy faktor uhudsheniya produktivnogo zdorov'ya zhivotnyh. Ekologicheskaya bezopasnost' v APK. Referativniy zhurnal, 1, 224.
  16. Romaniuk, A. M., Rudna, M. M., Rudna, V. M., Kuzenko, Ye. V. (2012). Vplyv nespryiatlyvykh faktoriv dovkillia (soli vazhkykh metaliv) na imunnu systemu (ohliad literatury). Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriya: Medytsyna, 2, 36–41.
  17. Chalaya, O. S. (2013). Rost i razvitie sviney na otkorme pri vysokih dozah kadmiya i svinca v racione. Izvestiya Orenburgskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, 2 (40), 158–160.
  18. Chalaya, O. S. (2013). Deystvie kadmiya i svinca na organizm molodnyaka sviney na otkorme. Vestnik Kurskoy gosudarstvennoy sel's'kohozyaystvennoy akademii, 8, 78–80.
  19. Chalaia, O. S. (2012). Vidhodivelni ta zabiini yakosti svynei za vplyvu toksychnykh doz vazhkykh metaliv. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyni, 24, 66–69.
  20. Sharamok, T. S., Esipova, N. B., Fedonenko, O. V., Biletska, O. V. (2016). Ecological and hematological characteristics of common roach (rutilus rutilus linnaeus, 1758) in the zaporozhye reservoir. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 303–310.
  21. Lane, E. A., Canty, M. J., More, S. J. (2015). Cadmium exposure and consequence for the health and productivity of farmed ruminants. Research in Veterinary Science, 101, 132–139. doi: https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2015.06.004
  22. MacLachlan, D. J., Budd, K., Connolly, J., Derrick, J., Penrose, L., Tobin, T. (2016). Arsenic, cadmium, cobalt, copper, lead, mercury, molybdenum, selenium and zinc concentrations in liver, kidney and muscle in Australian sheep. Journal of Food Composition and Analysis, 50, 97–107. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2016.05.015
  23. Fiati Kenston, S. S., Su, H., Li, Z., Kong, L., Wang, Y., Song, X. et. al. (2018). The systemic toxicity of heavy metal mixtures in rats. Toxicology Research, 7 (3), 396–407. doi: https://doi.org/10.1039/c7tx00260b
  24. López-Alonso, M., García-Vaquero, M., Benedito, J. L., Castillo, C., Miranda, M. (2012). Trace mineral status and toxic metal accumulation in extensive and intensive pigs in NW Spain. Livestock Science, 146 (1), 47–53. doi: https://doi.org/10.1016/j.livsci.2012.02.019
  25. Zhai, Q., Narbad, A., Chen, W. (2015). Dietary Strategies for the Treatment of Cadmium and Lead Toxicity. Nutrients, 7 (1), 552–571. doi: https://doi.org/10.3390/nu7010552
  26. Dalia, M. (2010). El-Nahal Effect of using pectin on lead toxicity. The Journal of American Science, 6 (12), 541–554.
  27. Butsiak, H. A., Cherevko, M. V., Sukhorska, O. P. (2010). Vykorystannia adsorbentiv ta antydotiv yak profilaktychnyi zasib poperedzhennia toksykoziv. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S. Z. Gzhytskoho, 12 (3 (45)), 120–128.
  28. Burlaka, V. A., Lavryniuk, O. O. (2016). Kumuliatyvnist vazhkykh metaliv u vnutrishni orhany svynei pry vkliuchenni sorbentiv, za umov dovhotryvalosti yikh nadkhodzhennia. Biodiversity after the Chernobyl accident, 34–40.
  29. Lysenko, M. A. (2011). Snizhenie tyazhelyh metallov v organah i tkanyah pticy. Pticevodstvo, 2, 27–28.
  30. Baranovskyi, D. I., Hetmanets, O. M., Khokhlov, A. M. (2017). Biometriya v prohramnomu seredovyshchi MS Excel. Kharkiv: SPD FO Brovin O.V., 90.
  31. Lebed'ko, E. Ya., Hohlov, A. M., Baranovskiy, D. I., Getmanec, O. M. (2018). Biometriya v Excel. Sankt-Peterburg: EBS Lan', 172.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-18

Як цитувати

Nanka, O., Chalaya, O., Nagornij, S., & Chalyi, O. (2018). Розробка способів прогнозування і попередження впливу, міграції ксенбіотиків у продукцію свинарства. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10 (95), 31–39. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142535

Номер

Том 5 № 10 (95) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Oleksandr Nanka, Olga Chalaya, Sergiu Nagornij, Oleksandr Chalyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.