Розробка та дослідження гідромеханічного методу очищення каналізаційних колекторів від забруднення

Автор(и)

  • Dmitriy Goncharenko Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-1278-0895
  • Sergey Zabelin РЕД Індустріального району КП «Харківводоканал» вул. Шевченка, 2, м. Харків, Україна, 61013, Україна https://orcid.org/0000-0003-0318-0089
  • Alevtyna Aleinikova Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-2486-4263
  • Anna Anishchenko Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3411-0385
  • Roman Hudilin Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7218-2179

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142639

Ключові слова:

каналізаційний колектор, каналізаційний трубопровід, мережа водовідведення, метод очищення, муловий осад

Анотація

У зв’язку зі станом сучасний каналізаційних колекторів існує велика потреба в швидкому та якісному очищенні для подальшої експлуатації. Для підвищення довговічності розподільчої системи проводять розробки нових технологій їх ремонту та відновлення, що дає змогу забезпечити її стале функціонування, як наслідок – надання послуг безперервного постачання питної води та водовідведення для забезпечення високої якості життя населення. Перспективним є підвищення довговічності розподільчої системи шляхом розробки альтернативних технологій ремонту з економічної точки зору, що дасть змогу забезпечити її стале функціонування в умовах обмеженого фінансування.

Запропонована конструкція ковша при роботі по очищенню каналізаційних колекторів дала можливість виявленню оптимального варіанту при використанні однієї конструкції в різних умовах.

Запропоновано нову конструкцію ковша, яка дає змогу проводити очищення каналізаційних колекторів, як окремо чисто механічним способом, так з додатковим використанням гідравлічного способу. Завдяки такому комбінованому способу можна очищати засмічення, які окремо кожен із способів не зможе забезпечити з точки зору досягнення якісного очищення при різних технічних та економічних умовах.

Представлено та обґрунтовано цілеспрямованість використання запропонованого методу очищення каналізаційних колекторів з використанням конструкції ковша з комбінованим способом роботи.

Приведено приклади використання нового методу чистки колекторів з використанням нової конструкції ковша. Отримані показники підтверджують якість очищення каналізаційних колекторів при проведення роботи в різних умовах, як технічних (діаметр, довжина та вид матеріалу колектору, ступінь та характер засмічень), так і економічних (тривалість, затрати енергії та води).

Завдяки використанню такого метода досягнуто очищення 75…85 % каналізаційних колекторів та трубопроводів, що підтверджують його ефективність, і дає можливість економії за тривалістю виконання робіт, а також у ресурсо-енергетичних витратах при проведенні даних робіт

Біографії авторів

Dmitriy Goncharenko, Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології будівельного виробництва

Sergey Zabelin, РЕД Індустріального району КП «Харківводоканал» вул. Шевченка, 2, м. Харків, Україна, 61013

Кандидат технічних наук, начальник

Alevtyna Aleinikova, Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра технології будівельного виробництва

Anna Anishchenko, Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра механізації будівельних процесів

Roman Hudilin, Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра технології будівельного виробництва

Посилання

  1. Programma razvitiya KP «Har'kovvodokanal» do 2026 goda (2012). Kharkiv.
  2. Aleinikova, A. I., Volkov, V. M., Honcharenko, D. F., Zubko, H. H., Starkova, O. V. (2017). Metodolohichni osnovy podovzhennia ekspluatatsiynoho resursu pidzemnykh inzhenernykh merezh. Kharkiv: Raritety Ukrainy, 320.
  3. Bondarenko, D. O., Bulhakov, V. V., Harmash, O. O., Honcharenko, D. F., Pilihram, S. S. (2018). Kanalizatsiyni tuneli Kharkova: QUO VADIS? Kharkiv: Raritety Ukrainy, 232.
  4. Goncharenko, D., Aleinikova, A., Volkov, V., Zabelin, S. (2016). Research into the factors which influence efficiency of the water supply networks reconstruction by the «Berstlining» technology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (1 (84)), 21–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.85865
  5. Aleinikova, A. (2016). Method for evaluating the economic efficiency of water supply lines restoration based on teleinspection results. Actual Problems of Economics, 8, 224–228.
  6. Rehabilitation von Rohrleitungen: Sanierung und Erneuerung von Ver- und Entsorgungsnetzen (2015). Bauhaus-Universitätsverlag Weimar, 420.
  7. Körkemeyer, K. (2015). State-of-the-art sewer construction using precast elements. Moderner Kanalbau mit Betonbauteilen – Qualitätssicherung und Fehlervermeidung. 59. BetonTage, Neu-Ulm 2015. Betonwerk- und Fertigteiltechnik (BFT), 180–183.
  8. Praetorius, S., Schößer, B. (2015). Bentonithandbuch. Ringspaltschmierung für den Rohrvortrieb Bauingenieur-Praxis. Kartoniert Ernst & Sohn, 232.
  9. Sterling, R., Alam, S., Allouche, E., Condit, W., Matthews, J., Downey, D. (2016). Studying the Life-cycle Performance of Gravity Sewer Rehabilitation Liners in North America. Procedia Engineering, 165, 251–258. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.11.797
  10. Ellgass, R., Jeyapalan, J. K., Gipson, B., Biesalski, M., Miles, W., Leffler, S. et. al. (2015). An Evaluation of Trenchless Point Repair Solutions for Pipes of Varying Inner Diameter and Offset Joints. Pipelines 2015. doi: https://doi.org/10.1061/9780784479360.124
  11. Teimouri Sendesi, S. M., Ra, K., Conkling, E. N., Boor, B. E., Nuruddin, M., Howarter, J. A. et. al. (2017). Worksite Chemical Air Emissions and Worker Exposure during Sanitary Sewer and Stormwater Pipe Rehabilitation Using Cured-in-Place-Pipe (CIPP). Environmental Science & Technology Letters, 4 (8), 325–333. doi: https://doi.org/10.1021/acs.estlett.7b00237
  12. Wilson, D., Filion, Y., Moore, I. (2015). State-of-the-art review of water pipe failure prediction models and applicability to large-diameter mains. Urban Water Journal, 14 (2), 173–184. doi: https://doi.org/10.1080/1573062x.2015.1080848
  13. Bakry, I., Alzraiee, H., Kaddoura, K., El Masry, M., Zayed, T. (2016). Condition Prediction for Chemical Grouting Rehabilitation of Sewer Networks. Journal of Performance of Constructed Facilities, 30 (6), 04016042. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)cf.1943-5509.0000893
  14. Kaushal, V., Young, V. (2017). Microbiologically Induced Concrete Corrosion in Sanitary Sewer Systems. Trenchless Technology and Pipe Conference TX. The University of Texas, Arlington, TX. doi: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.11061.47844/1
  15. Almahakeri, M., Moore, I. D., Fam, A. (2017). Numerical Study of Longitudinal Bending in Buried GFRP Pipes Subjected to Lateral Earth Movements. Journal of Pipeline Systems Engineering and Practice, 8 (1), 04016012. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)ps.1949-1204.0000237
  16. ROTHENBERGER. Available at: https://rothenberger.com/de-de/
  17. Tekhnologii gorizontal'no-napravlennogogo bureniya. Available at: http://intelpipe.by/technolgies/pipeline-flushing/method/
  18. Böhm, A. (1993). Betrieb, Instandhaltung und Erneuerung des Wasserrohrnetzes. Essen: Vulkan-Veriag, 65.
  19. Nezat, II, M. A. (Rusty) (2003). An Innovative Method for Cleaning Large Bore Sewer. New Pipeline Technologies, Security, and Safety. doi: https://doi.org/10.1061/40690(2003)105
  20. Attaf, B. (2015). Eco-technique of sewer renovation using composite shells: structural analysis. Journal of Fundamental and Applied Sciences, 3 (2), 144. doi: https://doi.org/10.4314/jfas.v3i2.3
  21. Bulgakov, Yu. V. (2015). Issledovanie processa razrusheniya konstrukciy kanalizacionnogo tonnel'nogo kollektora. Naukovyi visnyk budivnytstva, 5 (79), 79–84.
  22. Goncharenko, D. F., Karzhinerova, T. I., Zabelin, S. A., Kurovskiy, I. I. (2010). Podgotovka k remontu kanalizacionnyh kollektorov. Naukovyi visnyk budivnytstva, 58, 284–290.
  23. Zabelin, S. A., Aleinikova, A. I., Anishchenko, A. I. Zaiavka na otrymannia patentu Ukrainy na vynakhid No. a201805537 vid 18.05.2018 r. «Kivsh dlia ochyshchennia kanalizatsiynykh kolektoriv».
  24. Zabelin, S. A., Storozhuk, Yu. V., Vlasenko, O. M., Bulhakov, V. V. (2010). Pat. No. 51598 UA. Sposib mekhanichnoi prochystky kanalizatsiynoho truboprovodu. MPK (2009) E03F 3/00. No. u201000158; declareted: 11.01.2010; published: 26.07.2010, Bul. No. 14.
  25. Metody ekspertnyh ocenok. Available at: https://habr.com/post/189626/
  26. Khovanskyi, S. O., Nenia, V. H. (2010). System analysis of the complex water supply and distribution of housing and communal services. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (4 (46)), 56–59. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2967/2770

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-19

Як цитувати

Goncharenko, D., Zabelin, S., Aleinikova, A., Anishchenko, A., & Hudilin, R. (2018). Розробка та дослідження гідромеханічного методу очищення каналізаційних колекторів від забруднення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10 (95), 40–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142639

Номер

Том 5 № 10 (95) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Dmitriy Goncharenko, Sergey Zabelin, Alevtyna Aleinikova, Anna Anishchenko, Roman Hudilin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.