Вплив складу сплаву на визначення проби золота рентгенофлуоресцентним та пробірним аналізом
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142730Ключові слова:
сплави золота, лігатурний склад, рентгенофлуоресцентний аналіз, метод купелювання (пробірний аналіз), пробірний контрольАнотація
Проведеними дослідженнями показано вплив методів аналізу на точність визначення проби золота дорогоцінних сплавів різного компонентного складу в системі пробірного контролю. Встановлено вплив лігатурного складу ювелірних сплавів на визначення проби. Зокрема експериментально підтверджено, що нікель у поєднанні з цинком як комплексний легуючий компонент суттєво змінює процес купелювання золотих сплавів. Це приводить до відхилення проби золотого сплаву, визначеної купелюванням у порівнянні з рентгенофлуоресцентним аналізом (РФА), у бік зменшення в межах від 0,10 до 0,15 %.
За допомогою РФА сплавів на основі золота з вмістом нікелю встановлено мікролегування модифікаторами й активно діючими розкислювачами (індій, паладій, платина і ін.). Встановлено, що модифікатори використовують як окремо, так і комплексно, але суттєвого впливу на визначення проби вони не чинять.
Виявлено ряд систематичних і випадкових помилок в методиках, які впливають на результати визначень і відносяться до техніки виконання підготовчих операцій, а також операцій виконання аналізів. На підставі одержаних результатів розроблено постійний температурний режим та вдосконалено процедуру процесу купелювання золотих сплавів з вмістом нікелю з метою подальшого вдосконалення та метрологічної атестації методики.
Доведено, що використання методу РФА для контролю проби і вмісту компонентного складу сплаву сучасних ювелірних виробів та музейних цінностей (антикваріату) на основі золота є можливим не лише як методу скринінгу. Метод може замінити пробірний камінь (з очевидними перевагами) і бути альтернативою купелюванню. Застосування РФА для поточного контролю проби та вмісту сплаву ювелірних виробів доцільно збільшити до 30 % (проти 2 % відповідно до чинного законодавства). Його використання дозволить збільшити кількість аналізованих зразків без погіршення товарного вигляду ювелірних виробів замовникаПосилання
- Konventsiya z vyprobuvan ta kleimuvannia vyrobiv z dorohotsinnykh metaliv. Verkhovna Rada Ukrainy. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_397
- Artiukh, T. M., Hryhorenko, I. V. (2015). Forecasting of properties of jeweller alloys on the basis of gold in system Au-Ag-Cu. Technology audit and production reserves, 6 (7 (26)), 17–20. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.54877
- Artiukh, T. M., Chernyshova, A. S. (2010). Doslidzhennia vplyvu lehuiuchoi komponenty biloho zolota na yakist ta bezpechnist osobystykh prykras. Tovaroznavstvo ta innovatsiyi, 2, 20–26.
- Artiukh, T. M., Hryhorenko, I. V. (2015). Formation of consumer properties of jeweller alloys on the basis of 585 fineness gold with modifying components. Technology audit and production reserves, 3 (4 (23)), 42–48. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.43824
- Pro zatverdzhennia Instruktsiyi pro zdiysnennia derzhavnoho ekspertno-probirnoho kontroliu za yakistiu yuvelirnykh ta pobutovykh vyrobiv z dorohotsinnykh metaliv: Nakaz M-va finansiv Ukrainy vid 20.10. 99 No. 244 (2001). Dorohotsinni metaly i dorohotsinne kaminnia. Zakonodavchi i normatyvno-pravovi akty. Kyiv: ArtEk, 226–296.
- Metodyka vykonannia vymiriuvan masovoi chastky zolota, sribla, platyny, paladiyu, midi, nikeliu, tsynku, indiyu, kadmiyu ta haliyu u yuvelirnykh splavakh zolota renthenofluorestsentnym metodom na spektrometri enerhiy renthenivskoho vyprominiuvannia CEP-01: svidotstvo «Ukrmetrteststandart» No. 081/12-0522-08 vid 24.03.2008 r. (2009). Kyiv: DPS Minfinu Ukrainy, 32.
- Finkelstein, N. P. (1962). A critical review of methods for the assay and analysis of high purity gold bullion. Journal of the Southern African Institute of Mining and Metallurgy, 62 (12), 700–711.
- Brill, M., Wiedemann, K.-H. (1992). Determination of gold in gold jewellery alloys by ICP spectrometry. Gold Bulletin, 25 (1), 13–26. doi: https://doi.org/10.1007/bf03214719
- Švegl, G. I., Božič, I. (2002). Quantitative chemical analysis of gold in precious metal alloys: application of a gold alloy reference material for the control of the stability of experimental parameters. Central European conference on reference materials and measurements.
- Švegl, G. I., Majer, M., Majcen, N. (2001). Kvantitativno določevanje plemenitih kovin v zlitinah z gravimetrično metodo-kupelacija in z rentgensko fluorescenčno analizo (RFA). Slovenski kemijski dnevi, 41–46.
- Freudenberger, J., Rafaja, D., Geissler, D., Giebeler, L., Ullrich, C., Kauffmann, A. et. al. (2017). Face Centred Cubic Multi-Component Equiatomic Solid Solutions in the Au-Cu-Ni-Pd-Pt System. Metals, 7 (4), 135. doi: https://doi.org/10.3390/met7040135
- McIntosh, K. S., Auer, D., Koch, K. R., Eksteen, J. J. (2006). Integrating pyrometallurgy and robotic systems engineering: Fully automated fire assay laboratory for rapid PGE analysis. Minerals Engineering, 19 (3), 219–231. doi: https://doi.org/10.1016/j.mineng.2005.05.012
- Rejali, F., Rezaei, B. (2018). Effects of iridium content on the physical, microstructure, and assay of gold alloys during the cupellation process. Journal of the Iranian Chemical Society, 15 (10), 2339–2348. doi: https://doi.org/10.1007/s13738-018-1422-z
- Del Hoyo-Meléndez, J. M., Świt, P., Matosz, M., Woźniak, M., Klisińska-Kopacz, A., Bratasz, Ł. (2015). Micro-XRF analysis of silver coins from medieval Poland. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section B: Beam Interactions with Materials and Atoms, 349, 6–16. doi: https://doi.org/10.1016/j.nimb.2015.02.018
- Buccolieri, A., Castellano, A., Degl’Innocenti, E., Cesareo, R., Casciaro, R., Buccolieri, G. (2017). EDXRF analysis of gold jewelry from the Archaeological Museum of Taranto, Italy. X-Ray Spectrometry, 46 (5), 421–426. doi: https://doi.org/10.1002/xrs.2761
- Radtke, M., Reinholz, U., Gebhard, R. (2016). Synchrotron Radiation-Induced X-Ray Fluorescence (SRXRF) Analyses Of The Bernstorf Gold. Archaeometry, 59 (5), 891–899. doi: https://doi.org/10.1111/arcm.12294
- Rößiger, V., Nensel, B. (2003). Non destructive analysis of gold alloys using energy dispersive X-ray fluorescence analysis. Gold Bulletin, 36 (4), 125–137. doi: https://doi.org/10.1007/bf03215503
- Jurado-López, A., de Castro, L., Pérez-Morales, R. (2006). Application of energy-dispersive X-ray fluorescence to jewellery samples determining gold and silver. Gold Bulletin, 39 (1), 16–21. doi: https://doi.org/10.1007/bf03215528
- Metodyka vykonannia vymiriuvan masovoi chastky zolota v zoloto-sribnykh, zoloto-midnykh i zoloto-sribno-midnykh splavakh metodom kupeliuvannia: svidotstvo «Ukrmetrteststandart» No. MVV 081/12-0668-09 (2010). Kyiv: DPS Minfinu Ukrainy, 18.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Tatyana Artyukh, Inna Hryhorenko, Alla Ternova, Svitlana Yaheliuk, Mihai Cernavca
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
