Розробка методики оцінки ступеня екологічної небезпеки джерел забруднення водного середовища
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.143804Ключові слова:
екологічна небезпека, джерело забруднення, шкідливий вплив, навантаження на водний об’єктАнотація
Розроблено методику оцінки рівня екологічної безпеки водних об’єктів на основі співставлення впливу окремих точкових джерел скиду стічних вод. Використання такої методики дозволяє розв’язати проблему виявлення екологічно небезпечних об’єктів та визначення пріоритетних напрямків захисту водних об’єктів у регіоні. Сутність методу полягає у оцінці екологічної небезпеки конкретних об’єктів народного господарства з урахуванням рівня небезпечності, ступеня впливу на якість води водного об’єкту, ефективності моніторингу та величини антропогенного навантаження.
Запропоновано логіко-математичну модель оцінки впливу джерел забруднення водного середовища, що базується на визначенні коефіцієнтів умов скиду стічних вод, забрудненості стічних вод та навантаження на водний об’єкт. Визначення ступеня екологічної небезпеки джерел забруднення водних об’єктів здійснюється за значенням коефіцієнту шкідливого впливу джерела забруднення на водні об’єкти за п’ятирівневою шкалою від «безпечного» до «надзвичайно небезпечного». Розроблена шкала відповідає екологічній класифікації Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/ЕС.
Апробація розробленої методики проводилася на прикладі типової для територіальних виробничих комплексів ділянки басейну річки, де розташовані об’єкти атомної енергетики, промислового виробництва та комунального господарства. На основі визначення блокових та загального коефіцієнту шкідливого впливу джерел забруднення водних об’єктів було розроблено карту екологічної небезпеки джерел забруднення басейну річки. Проведено класифікацію джерел забруднення водних об’єктів за розробленою шкалою. Встановлено, що найбільший ступінь екологічної небезпеки мають великі підприємства житлово-комунального господарства та виробничі об’єкти машинобудівної галузі. Ці об’єкти належать до другого класу і характеризуються як «небезпечні». Підприємства атомної енергетики та гідроелектростанції належать до третього класу небезпеки − «помірно небезпечні».
Результати аналізу можуть бути використані при розробці стратегії управляння водними ресурсами та заходів щодо зниження рівня впливу джерел забруднення на водні об’єктиПосилання
- Magas, N., Gomelya, M. (2018). Assessment of the current state of water quality in the tributaries of the Southern Bug river. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky, 6 (2A), 122–129.
- Mahas, N. I., Trokhymenko, H. H. (2013). Otsinka suchasnoho antropohennoho navantazhennia na basein richky Pivdennyi Buh. Ekolohichna bezpeka, 2, 48–52.
- Klymenko, M. O., Hrokhovska, Yu. R. (2005). Otsinka ekolohichnoho stanu vodnykh ekosystem richok baseinu Prypiati za vyshchymy vodnymy roslynamy. Rivne, 194.
- Udod, V. M., Trofimovych, V. V., Yatsiv, M. Yu. (2010). Ekolohichni kryteriyi otsinky yakosti vody hidroekosystem na prykladi vodozbirnoho baseinu r. Prut. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia, 1, 84–93.
- Klimenko, N. A., Liho, E. A. (2003). Ekologicheskoe sostoyanie rek Poles'ya Ukrainy. Aktual'nye ekologicheskie problemy Respubliki Tatarstan, 153–154.
- Likho, O. A., Bondarchuk, I. A. (2010). Udoskonalennia metodyky otsinky ekolohichnoho stanu baseiniv malykh richok. Zbirnyk materialiv II Vseukrainskoho zizdu ekolohiv z mizhnarodnoiu uchastiu. Vinnytsia. Available at: http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0035_zb_m_2VZE.pdf
- Rybalova, O., Artemiev, S. (2017). Development of a procedure for assessing the environmental risk of the surface water status deterioration. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (89)), 67–76. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112211
- Rybalova, O., Artemiev, S., Sarapina, M., Tsymbal, B., Bakharevа, A., Shestopalov, O., Filenko, O. (2018). Development of methods for estimating the environmental risk of degradation of the surface water state. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (92)), 4–17. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127829
- Vasenko, A., Rybalova, O., Kozlovskaya, O. (2016). A study of significant factors affecting the quality of water in the Oskil river (Ukraine). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (81)), 48–55. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.72415
- Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy (2000). Official Journal of the European Communities. L. 327, 72.
- Water Resource Management in Germany. Part 1. Fundamentals (2014). Berlin, 150. Available at: https://www.umweltbundesamt.de/sites/default/files/medien/378/publikationen/wawi_teil_01_englisch_barrierefrei.pdf
- Water Resource Management in Germany. Part 2. Water Quality (2014). Berlin, 114. Available at: https://www.umweltbundesamt.de/sites/default/files/medien/378/publikationen/wawi_teil_02_englisch_barrierefrei.pdf
- Arle, J., Mohaupt, V., Kirst, I. (2016). Monitoring of Surface Waters in Germany under the Water Framework Directive – A Review of Approaches, Methods and Results. Water, 8 (6), 217. doi: https://doi.org/10.3390/w8060217
- Wang, X., Wen, J., Chen, P., Liu, N. (2018). Monitoring and Assessment of Youshui River Water Quality in Youyang. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 113, 012069. doi: https://doi.org/10.1088/1755-1315/113/1/012069
- Wu, Z., Zhang, D., Cai, Y., Wang, X., Zhang, L., Chen, Y. (2017). Water quality assessment based on the water quality index method in Lake Poyang: The largest freshwater lake in China. Scientific Reports, 7 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-017-18285-y
- Szczerbiñska, N., Gałczyñska, M. (2015). Biological methods used to assess surface water quality. Archives of Polish Fisheries, 23 (4), 185–196. doi: https://doi.org/10.1515/aopf-2015-0021
- Petry, C. T., Costa, G. M. da, Benvenuti, T., Rodrigues, M. A. S., Droste, A. (2016). Integrated assessment of chemical quality and genotoxicity of the water of the Luiz Rau Stream in the lower stretch of the Sinos River Basin, in South Brazil. Ambiente e Agua – An Interdisciplinary Journal of Applied Science, 11 (4), 878–890. doi: https://doi.org/10.4136/ambi-agua.1779
- Florencio Ballesteros, M. A. P. (2015). A New Approach to Evaluate the Ecological Status of a River by Visual Assessment. Journal of Waste Water Treatment & Analysis, 06 (01). doi: https://doi.org/10.4172/2157-7587.1000185
- Von der Ohe, P. C., Dulio, V., Slobodnik, J., De Deckere, E., Kühne, R., Ebert, R.-U. et. al. (2011). A new risk assessment approach for the prioritization of 500 classical and emerging organic microcontaminants as potential river basin specific pollutants under the European Water Framework Directive. Science of The Total Environment, 409 (11), 2064–2077. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2011.01.054
- Slobodnik, J., Mrafkova, L., Carere, M., Ferrara, F., Pennelli, B., Schüürmann, G., von der Ohe, P. C. (2012). Identification of river basin specific pollutants and derivation of environmental quality standards: A case study in the Slovak Republic. TrAC Trends in Analytical Chemistry, 41, 133–145. doi: https://doi.org/10.1016/j.trac.2012.08.008
- Daginnus, K., Gottardo, S., Payá-Pérez, A., Whitehouse, P., Wilkinson, H., Zaldívar, J.-M. (2011). A Model-Based Prioritisation Exercise for the European Water Framework Directive. International Journal of Environmental Research and Public Health, 8 (2), 435–455. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph8020435
- Snizhko, S. I. (2001). Otsinka ta prohnozuvannia yakosti pryrodnykh vod. Kyiv: Nika-Tsentr, 264.
- Ekolohichna otsinka yakosti poverkhnevykh vod sushi ta estuariyv Ukrainy (1994). KND 211.1.4.010-94. Kyiv, 37.
- Metodyka ekolohichnoi otsinky yakosti poverkhnevykh vod za vidpovidnymy katehoriyamy (2012). Kharkiv, 37.
- Metodyka rozrakhunku antropohennoho navantazhennia i klasyfikatsiyi ekolohichnoho stanu baseiniv malykh richok Ukrainy (2007). Kyiv: Polimed, 71.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Nataliya Magas, Ganna Trokhymenko, Volodymyr Blahodatnyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
