Розробка методики оцінки ступеня екологічної небезпеки джерел забруднення водного середовища

Автор(и)

  • Nataliya Magas Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025, Україна https://orcid.org/0000-0002-2579-1465
  • Ganna Trokhymenko Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025, Україна https://orcid.org/0000-0002-0835-3551
  • Volodymyr Blahodatnyi Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025, Україна https://orcid.org/0000-0003-0462-2651

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.143804

Ключові слова:

екологічна небезпека, джерело забруднення, шкідливий вплив, навантаження на водний об’єкт

Анотація

Розроблено методику оцінки рівня екологічної безпеки водних об’єктів на основі співставлення впливу окремих точкових джерел скиду стічних вод. Використання такої методики дозволяє розв’язати проблему виявлення екологічно небезпечних об’єктів та визначення пріоритетних напрямків захисту водних об’єктів у регіоні. Сутність методу полягає у оцінці екологічної небезпеки конкретних об’єктів народного господарства з урахуванням рівня небезпечності, ступеня впливу на якість води водного об’єкту, ефективності моніторингу та величини антропогенного навантаження.

Запропоновано логіко-математичну модель оцінки впливу джерел забруднення водного середовища, що базується на визначенні коефіцієнтів умов скиду стічних вод, забрудненості стічних вод та навантаження на водний об’єкт. Визначення ступеня екологічної небезпеки джерел забруднення водних об’єктів здійснюється за значенням коефіцієнту шкідливого впливу джерела забруднення на водні об’єкти за п’ятирівневою шкалою від «безпечного» до «надзвичайно небезпечного». Розроблена шкала відповідає екологічній класифікації Водної Рамкової Директиви ЄС 2000/60/ЕС.

Апробація розробленої методики проводилася на прикладі типової для територіальних виробничих комплексів ділянки басейну річки, де розташовані об’єкти атомної енергетики, промислового виробництва та комунального господарства. На основі визначення блокових та загального коефіцієнту шкідливого впливу джерел забруднення водних об’єктів було розроблено карту екологічної небезпеки джерел забруднення басейну річки. Проведено класифікацію джерел забруднення водних об’єктів за розробленою шкалою. Встановлено, що найбільший ступінь екологічної небезпеки мають великі підприємства житлово-комунального господарства та виробничі об’єкти машинобудівної галузі. Ці об’єкти належать до другого класу і характеризуються як «небезпечні». Підприємства атомної енергетики та гідроелектростанції належать до третього класу небезпеки − «помірно небезпечні».

Результати аналізу можуть бути використані при розробці стратегії управляння водними ресурсами та заходів щодо зниження рівня впливу джерел забруднення на водні об’єкти

Біографії авторів

Nataliya Magas, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025

Старший викладач

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Ganna Trokhymenko, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Volodymyr Blahodatnyi, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова пр. Героїв України, 9, м. Миколаїв, Україна, 54025

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра екології та природоохоронних технологій

Посилання

  1. Magas, N., Gomelya, M. (2018). Assessment of the current state of water quality in the tributaries of the Southern Bug river. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky, 6 (2A), 122–129.
  2. Mahas, N. I., Trokhymenko, H. H. (2013). Otsinka suchasnoho antropohennoho navantazhennia na basein richky Pivdennyi Buh. Ekolohichna bezpeka, 2, 48–52.
  3. Klymenko, M. O., Hrokhovska, Yu. R. (2005). Otsinka ekolohichnoho stanu vodnykh ekosystem richok baseinu Prypiati za vyshchymy vodnymy roslynamy. Rivne, 194.
  4. Udod, V. M., Trofimovych, V. V., Yatsiv, M. Yu. (2010). Ekolohichni kryteriyi otsinky yakosti vody hidroekosystem na prykladi vodozbirnoho baseinu r. Prut. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia, 1, 84–93.
  5. Klimenko, N. A., Liho, E. A. (2003). Ekologicheskoe sostoyanie rek Poles'ya Ukrainy. Aktual'nye ekologicheskie problemy Respubliki Tatarstan, 153–154.
  6. Likho, O. A., Bondarchuk, I. A. (2010). Udoskonalennia metodyky otsinky ekolohichnoho stanu baseiniv malykh richok. Zbirnyk materialiv II Vseukrainskoho zizdu ekolohiv z mizhnarodnoiu uchastiu. Vinnytsia. Available at: http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0035_zb_m_2VZE.pdf
  7. Rybalova, O., Artemiev, S. (2017). Development of a procedure for assessing the environmental risk of the surface water status deterioration. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (89)), 67–76. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112211
  8. Rybalova, O., Artemiev, S., Sarapina, M., Tsymbal, B., Bakharevа, A., Shestopalov, O., Filenko, O. (2018). Development of methods for estimating the environmental risk of degradation of the surface water state. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (92)), 4–17. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127829
  9. Vasenko, A., Rybalova, O., Kozlovskaya, O. (2016). A study of significant factors affecting the quality of water in the Oskil river (Ukraine). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (81)), 48–55. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.72415
  10. Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy (2000). Official Journal of the European Communities. L. 327, 72.
  11. Water Resource Management in Germany. Part 1. Fundamentals (2014). Berlin, 150. Available at: https://www.umweltbundesamt.de/sites/default/files/medien/378/publikationen/wawi_teil_01_englisch_barrierefrei.pdf
  12. Water Resource Management in Germany. Part 2. Water Quality (2014). Berlin, 114. Available at: https://www.umweltbundesamt.de/sites/default/files/medien/378/publikationen/wawi_teil_02_englisch_barrierefrei.pdf
  13. Arle, J., Mohaupt, V., Kirst, I. (2016). Monitoring of Surface Waters in Germany under the Water Framework Directive – A Review of Approaches, Methods and Results. Water, 8 (6), 217. doi: https://doi.org/10.3390/w8060217
  14. Wang, X., Wen, J., Chen, P., Liu, N. (2018). Monitoring and Assessment of Youshui River Water Quality in Youyang. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 113, 012069. doi: https://doi.org/10.1088/1755-1315/113/1/012069
  15. Wu, Z., Zhang, D., Cai, Y., Wang, X., Zhang, L., Chen, Y. (2017). Water quality assessment based on the water quality index method in Lake Poyang: The largest freshwater lake in China. Scientific Reports, 7 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-017-18285-y
  16. Szczerbiñska, N., Gałczyñska, M. (2015). Biological methods used to assess surface water quality. Archives of Polish Fisheries, 23 (4), 185–196. doi: https://doi.org/10.1515/aopf-2015-0021
  17. Petry, C. T., Costa, G. M. da, Benvenuti, T., Rodrigues, M. A. S., Droste, A. (2016). Integrated assessment of chemical quality and genotoxicity of the water of the Luiz Rau Stream in the lower stretch of the Sinos River Basin, in South Brazil. Ambiente e Agua – An Interdisciplinary Journal of Applied Science, 11 (4), 878–890. doi: https://doi.org/10.4136/ambi-agua.1779
  18. Florencio Ballesteros, M. A. P. (2015). A New Approach to Evaluate the Ecological Status of a River by Visual Assessment. Journal of Waste Water Treatment & Analysis, 06 (01). doi: https://doi.org/10.4172/2157-7587.1000185
  19. Von der Ohe, P. C., Dulio, V., Slobodnik, J., De Deckere, E., Kühne, R., Ebert, R.-U. et. al. (2011). A new risk assessment approach for the prioritization of 500 classical and emerging organic microcontaminants as potential river basin specific pollutants under the European Water Framework Directive. Science of The Total Environment, 409 (11), 2064–2077. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2011.01.054
  20. Slobodnik, J., Mrafkova, L., Carere, M., Ferrara, F., Pennelli, B., Schüürmann, G., von der Ohe, P. C. (2012). Identification of river basin specific pollutants and derivation of environmental quality standards: A case study in the Slovak Republic. TrAC Trends in Analytical Chemistry, 41, 133–145. doi: https://doi.org/10.1016/j.trac.2012.08.008
  21. Daginnus, K., Gottardo, S., Payá-Pérez, A., Whitehouse, P., Wilkinson, H., Zaldívar, J.-M. (2011). A Model-Based Prioritisation Exercise for the European Water Framework Directive. International Journal of Environmental Research and Public Health, 8 (2), 435–455. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph8020435
  22. Snizhko, S. I. (2001). Otsinka ta prohnozuvannia yakosti pryrodnykh vod. Kyiv: Nika-Tsentr, 264.
  23. Ekolohichna otsinka yakosti poverkhnevykh vod sushi ta estuariyv Ukrainy (1994). KND 211.1.4.010-94. Kyiv, 37.
  24. Metodyka ekolohichnoi otsinky yakosti poverkhnevykh vod za vidpovidnymy katehoriyamy (2012). Kharkiv, 37.
  25. Metodyka rozrakhunku antropohennoho navantazhennia i klasyfikatsiyi ekolohichnoho stanu baseiniv malykh richok Ukrainy (2007). Kyiv: Polimed, 71.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-30

Як цитувати

Magas, N., Trokhymenko, G., & Blahodatnyi, V. (2018). Розробка методики оцінки ступеня екологічної небезпеки джерел забруднення водного середовища. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10 (95), 56–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.143804

Номер

Розділ

Екологія