Розробка системи вібраційної діагностики підшипникових вузлів з використанням аналогового інтерфейсу
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.144533Ключові слова:
вібраційна діагностика, газотурбінний двигун, диференціальний зарядовий підсилювач, підшипниковий вузол, слідкуючий режекторний фільтрАнотація
Запропоновано систему ранньої вібраційної діагностики газоперекачувальних агрегатів, а саме підшипникових вузлів з покращеними метрологічними характеристиками. Спосіб дозволяє вирішувати задачу раннього діагностування підшипників кочення при несприятливих умовах застосування. Дослідження показали, що це досягнуто завдяки використанню слідкуючих режекторних фільтрів на базі N-канальних структур з використанням ітераційних-інтегруючих перетворювачів. Результати моделювання 4-ох канального фільтра, при реальних вхідних сигналах підшипникових пошкоджень, показали його дієздатність. На цій основі була створена підсумкова модель вихідного сигналу фільтра. Представлена функціональна схема детектора середньоквадратичних значень з моделлю вихідного сигналу слідкуючого режекторного фільтра при реальних вхідних сигналах. Для створення моделі сигналу на вході детектора середньоквадратичних значень були визначені реакції фільтра на кожну частоту яка відповідає за певне пошкодження. Час аналізу вибрано так, щоб він був рівний періоду мінімальної частоти биття, тобто Ta=164 мс (для підшипника типу 222).
Досліджено ефективність пристрою шляхом моделювання пошкоджень реального підшипника газотурбінного двигуна. Запропонована методика аналізу та узагальнений вібродіагностичний критерій, який дає можливість врахувати степінь навантаження двигуна. Це підвищує точність та достовірність попереднього аналізу при діагностуванні підшипника кочення на стадії зародження пошкодження.
Наведено характеристики електрометричного вимірювального підсилювача для роботи з п’єзоелектричними датчиками та запропонованого зарядового вимірювального підсилювача для роботи з п’єзоелектричними датчиками. При умові розбалансу вхідної ланки, що зумовлено не ідентичністю паразитних ємностей вхідного кабелю. Показано, що проникнення мережевої завади на вихід зарядового вимірювального підсилювача, забезпечує на два порядки краще співвідношення сигнал/шум ніж у електрометричного вимірювального підсилювача
Посилання
- Smirnov, V. A. Vibracionnaya diagnostiki podshipnikov kacheniya dvigatelya NK-12ST gazoperekachivayushchego agregata GPA-C-6,3. Available at: http://www.vibration.ru/12nks/12nks.shtml
- Ravliuk, V. H. (2010). Vibrodiahnostyka ta metody diahnostuvannia pidshypnykiv kochennia buksovykh vuzliv vahoniv. Sbornik nauchnyh trudov Doneckogo instituta zheleznodorozhnogo transporta, 21, 177–189.
- Monitorizaciya mekhanicheskih kolebaniy mashinnogo oborudovaniya (1987). Perevod tekhnicheskogo obzora No. 1. Nerum.
- Frariry, J. L. (2002). Pitfalls in the Analysis of Machinery Vibration measuremеnt. Sound and Vibration, 18–24.
- Bilosova, A., Bilos, Ya. (2012). Vibracionnaya diagnostika. Ostrava, 113.
- Azovtsev, A. Y., Barkov, A. V., Carter, D. L. Improving the accuracy of rolling element bearing condition assessment. Available at: http://www.vibrotek.com/articles/abcvi96/abcvi96.htm
- Rutkovskiy, V. Yu., Suhanov, V. M., Glumov, V. M. (2007). Sistema izmereniya parametrov radial'nyh vibraciy vala gazoturbinnoy ustanovki. Datchiki i sistemy, 8, 2–7.
- Patyukov, V. G. (2003). Fil'traciya signalov chastotnyh datchikov. Datchiki i Sistemy, 5, 2–4.
- Herris, F. Dzh. (1978). Ispol'zovanie okon pri garmonicheskom analize metodom diskretnogo preobrazovaniya Fur'e. TIIER, 1, 60–67.
- Marchenko, B. G., Myslovich, M. V. (1992). Vibrodiagnostika podshipnikovih uzlov elektricheskih mashin. Kyiv: «Naukova dumka», 196.
- Babak, S. V., Myslovich, M. V., Sysak, R. M. (2015). Statisticheskaya diagnostika elektrotekhnicheskogo oborudovaniya. Kyiv, 456.
- Chen, A., Kurfess, T. R. (2018). A new model for rolling element bearing defect size estimation. Measurement, 114, 144–149. doi: https://doi.org/10.1016/j.measurement.2017.09.018
- Ying, Y., Li, J., Chen, Z., Guo, J. (2018). Study on rolling bearing on-line reliability analysis based on vibration information processing. Computers & Electrical Engineering, 69, 842–851. doi: https://doi.org/10.1016/j.compeleceng.2017.11.029
- Schmidt, S., Heyns, P. S., Gryllias, K. C. (2019). A discrepancy analysis methodology for rolling element bearing diagnostics under variable speed conditions. Mechanical Systems and Signal Processing, 116, 40–61. doi: https://doi.org/10.1016/j.ymssp.2018.06.026
- Klein, R., Masad, E., Rudyk, E., Winkler, I. (2014). Bearing diagnostics using image processing methods. Mechanical Systems and Signal Processing, 45 (1), 105–113. doi: https://doi.org/10.1016/j.ymssp.2013.10.009
- Smith, W. A., Randall, R. B. (2015). Rolling element bearing diagnostics using the Case Western Reserve University data: A benchmark study. Mechanical Systems and Signal Processing, 64-65, 100–131. doi: https://doi.org/10.1016/j.ymssp.2015.04.021
- Seimert, M., Gühmann, C. (2017). Vibration based diagnostic of cracks in hybrid ball bearings. Measurement, 108, 201–206. doi: https://doi.org/10.1016/j.measurement.2017.03.001
- Smith, W. A., Fan, Z., Peng, Z., Li, H., Randall, R. B. (2016). Optimised Spectral Kurtosis for bearing diagnostics under electromagnetic interference. Mechanical Systems and Signal Processing, 75, 371–394. doi: https://doi.org/10.1016/j.ymssp.2015.12.034
- Chen, B., Shen, B., Chen, F., Tian, H., Xiao, W., Zhang, F., Zhao, C. (2019). Fault diagnosis method based on integration of RSSD and wavelet transform to rolling bearing. Measurement, 131, 400–411. doi: https://doi.org/10.1016/j.measurement.2018.07.043
- Dovhan, V. V., Ornatskyi, D. P. (2010). Pat. No. 60405 UA. Prystriyi dlia vibrodiahnostyky pidshypnykovykh vuzliv. MPK: G01M 13/04. No. u201008439; declareted: 06.07.2010; published: 25.06.2011, Bul. No. 12.
- Karasev, V. A. Maksimov, V. P., Sidorenko, M. K. (1978). Vibracionnaya diagnostika gazoturbinnyh dvigateley. Moscow: Mashinostroenie, 132.
- Babak, V. P., Babak, S. V., Eremenko, V. S., Kuc, Yu. V., Marchenko, N. B., Mokiychuk, V. M. et. al.; Babak, V. P. (Ed.) (2014). Teoreticheskie osnovy informacionno izmeritel'nyh sistem. Kyiv, 832.
- Makarenko, V., Chermyanin, A. (1999). Maloshumyashchiy usilitel' dlya p'ezokeramicheskih datchikov. Elektronnye komponenty i sistemi, 5 (21).
- Barns, Dzh. (1990). Elektronnoe konstruirovanie: Metody bor'by s pomekhami. Moscow: Mir, 238.
- Ornatskyi, D., Dovhan, V. (2018). Doslidzhennia parametriv N-kanalnykh filtriv dlia vibratsiynoho analizu pidshypnykovykh chastot. Metrolohiya ta prylady, 1, 46–52.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Vasyl Dovhan, Vladimir Kvasnikov, Dmitro Ornatskiy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.