Розробка марківської моделі життєвого циклу переваг проекту
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.145252Ключові слова:
когнітивна схема, ланцюг Маркова, рівень технологічної зрілості, життєвий цикл, траєкторії розвитку життєвого циклуАнотація
В даному дослідженні виконано розвиток стандарту Р5 (Персонал, Планета, Прибуток, Процес, Продукт), який вже набув в світі широкого розповсюдження і застосування в практиці проектного управління. Однак в стандарті Р5 представлена схема життєвого циклу переваг проектів, яка дозволяяє тільки на якісному рівні відобразити процеси життєвого циклу. Для переходу до кількісних оцінок запропоновано використати ланцюг Маркова, який являє собою феноменологічне відображення складних систем без урахування фізичної їх природи.
Побудована когнітивна марківська модель життєвого циклу переваг проекту у вигляді комунікацій між станами проектної системи. Когнітивна структура життєвого циклу являє собою подобу орієнтованого графа, де вершини графа позначають стани системи, а зв’язки комунікації між ними. Запропоновано підхід щодо визначення перехідних ймовірностей за на основі оцінки комунікацій з урахуванням витрат ресурсів часу на виконання операцій у формі правил. Характер комунікацій між станами s→j ланцюга Маркова визначає величину перехідних ймовірностей πsj. Ресурсні витрати часу для кожного стану поділені на п’ять інтервалів πsj: {0} – витрати відсутні; {0.01–0.1} – незначні витрати часу; {0.1–0.3} – нижній рівень витрати часу; {0.3–0.7} – середні витрати часу; {0.7–1.0} – нийбільше часу. Логіка вибору значень умовних перехідних ймовірностей ланцюга Маркова дозволяє визначити дані для моделювання траєкторії життєвого циклу переваг проектів в координатах ймовірностей станів системи і кроків.
Показано, що застосування ланцюгів Маркова є раціональним для відображення життєвого циклу переваг проектів. Проведено аналіз для певного рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації), що відповідає сукупності значень перехідних ймовірностей. Досліджено вплив рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації) на результативність проектів.
Інший приклад щодо виконання проекту по формуванню іміджу навчальної установи шляхом застосування фронтальних інформаційних комунікацій через телебачення, пресу, участь в масових політичних заходах також виявив позитивні оцінки. Розподіл ймовірностей на початку проекту (V1) і по його завершенні (V2) суттєво відрізняються. У наслідок виконання проекту збільшились величини ймовірністей станів р7 (Вигода) та р8 (Додаткова вигода). На початку проекту: р7(V1)+р8(V2)=0.14+0.05=0.19. Після виконання проекту: р7(V1)+р8(V2)=0,22+0.08=0.30. Оцінка даних проекту формування іміджу навчальної установи показала, що отримані результати не суперечать гіпотезі про можливість застосування ланцюгів Маркова для визначенння характеристик життєвого циклу переваг проектуПосилання
- Rehacek, I. P. (2017). Application and usage of the standards for project management and their comparison. Journal of Engineering and Applied Sciences, 12 ((4)), 994–1002.
- Managing Successful Programmes. Available at: https://www.itgovernance.co.uk/shop/product/managing-successful-programmes-2011-edition
- The GPM®Global P5TM Standard forSustainabilityin Project Management. Ver. 1.5. GPM Global. Available at: https://www.greenprojectmanagement.org/the-p5-standard
- Qureshi, S. M., Kang, C. (2015). Analysing the organizational factors of project complexity using structural equation modelling. International Journal of Project Management, 33 (1), 165–176. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2014.04.006
- PM2 project management methodology guide (2016). Luxembourg, 147. doi: http://doi.org/10.2799/957700
- Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytska, S., Kuzka, O., Shabala, Y., Lyashchenko, T. (2017). A method for the identification of scientists' research areas based on a cluster analysis of scientific publications. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (2 (89)), 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112323
- Drozd, J., Drozd, A. (2013). Models, methods and means as resources for solving challenges in co-design and testing of computer systems and their components. The International Conference on Digital Technologies 2013. doi: https://doi.org/10.1109/dt.2013.6566307
- Wu, C., Nikulshin, V. (2000). Method of thermoeconomical optimization of energy intensive systems with linear structure on graphs. International Journal of Energy Research, 24 (7), 615–623. doi: https://doi.org/10.1002/1099-114x(20000610)24:7<615::aid-er608>3.0.co;2-p
- Biloshchytskyi, A., Myronov, O., Reznik, R., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Paliy, S., Biloshchytska, S. (2017). A method to evaluate the scientific activity quality of HEIs based on a scientometric subjects presentation model. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (90)), 16–22. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.118377
- Verkhivker, G. (2004). The use of chemical recuperation of heat in a power plant. Energy, 29 (3), 379–388. doi: https://doi.org/10.1016/j.energy.2003.10.010
- Kolesnіkov, O., Gogunskii, V., Kolesnikova, K., Lukianov, D., Olekh, T. (2016). Development of the model of interaction among the project, team of project and project environment in project system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (83)), 20–26. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.80769
- Gogunskii, V., Bochkovsky, А., Moskaliuk, A., Kolesnikov, O., Babiuk, S. (2017). Developing a system for the initiation of projects using a Markov chain. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (85)), 25–32. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.90971
- Gogunskii, V., Kolesnikov, O., Kolesnikova, K., Lukianov, D. (2016). "Lifelong learning" is a new paradigm of personnel training in enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (2 (82)), 4–10. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.74905
- Demin, D. (2017). Improvement of approaches to the construction of the training process of sportsmen, considered within the framework of the realization of informal education processes. ScienceRise: Pedagogical Education, 9 (17), 28–46. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4984.2017.111110
- Lukianov, D., Bespanskaya-Paulenka, K., Gogunskii, V., Kolesnikov, O., Moskaliuk, A., Dmitrenko, K. (2017). Development of the markov model of a project as a system of role communications in a team. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (3 (87)), 21–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.103231
- Durand, G., Belacel, N., LaPlante, F. (2013). Graph theory based model for learning path recommendation. Information Sciences, 251, 10–21. doi: https://doi.org/10.1016/j.ins.2013.04.017
- Kaiser, M. G., El Arbi, F., Ahlemann, F. (2015). Successful project portfolio management beyond project selection techniques: Understanding the role of structural alignment. International Journal of Project Management, 33 (1), 126–139. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2014.03.002
- Kluge, R., Stein, M., Varró, G., Schürr, A., Hollick, M., Mühlhäuser, M. (2017). A systematic approach to constructing incremental topology control algorithms using graph transformation. Journal of Visual Languages & Computing, 38, 47–83. doi: https://doi.org/10.1016/j.jvlc.2016.10.003
- Todorović, M. L., Petrović, D. Č., Mihić, M. M., Obradović, V. L., Bushuyev, S. D. (2015). Project success analysis framework: A knowledge-based approach in project management. International Journal of Project Management, 33 (4), 772–783. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2014.10.009
- Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Biloshchytska, S., Dubnytska, A. (2017). Conceptual model of automatic system of near duplicates detection in electronic documents. 2017 14th International Conference The Experience of Designing and Application of CAD Systems in Microelectronics (CADSM). doi: https://doi.org/10.1109/cadsm.2017.7916155
- Ma, F., Rudenko, S., Kolesnikova, K. (2014). Management of the Image of the Educational Institution. Jinan, 84.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Varvara Piterska, Olexii Kolesnikov, Dmytro Lukianov, Kateryna Kolesnikova, Viktor Gogunskii, Tetiana Olekh, Anatoliy Shakhov, Sergey Rudenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
