Розробка методики створення 3D-рекламної поліграфічної продукції
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.147325Ключові слова:
3D-рекламна поліграфічна продукція, рекламна інсталяція, рекурентна схема, логотип, спотворене зображенняАнотація
Здійснено аналіз характерних особливостей проектування 3D-реклами. З’ясовано, що оскільки вхідна інформація стосовно вирішення задачі структуризації етапів створення 3D-рекламної поліграфічної продукції носить якісний характер, то для її вирішення варто використовувати експертний підхід. У якості експертів виступили технологи провідних українських видавничо-поліграфічних підприємств. За допомогою використання експертного підходу на основі цих особливостей сформовано структуризацію етапів розроблення 3D-рекламної поліграфічної продукції. Перелік і зміст параметрів такої структуризації обумовлюються конкретними видами 3D-реклами.
Для врахування окремих категорії і властивостей 3D-реклами розроблено технологію вибору варіантів реалізації 3D-рекламних інсталяцій. Ця технологія створена на основі використання інструментарію імітаційного моделювання. Вибір прийнятних альтернатив здійснюється на основі використання запропонованої базової рекурентної схеми. Запропоновано перелік оціночних параметрів, що впливають на ефективність рекламних інсталяцій і дозволяють оцінити якість створеного засобами каліграфії логотипу.
Розроблено математичну модель для створення проекції рекламного зображення. Ця модель надає такі можливості графічної обробки ілюстрацій, як спотворення початкового 3D-рекламного зображення по горизонталі, спотворення початкового 3D-рекламного зображення по вертикалі, перетворення координати пікселя в потрібному напрямку, обчислення розмірів 3D-рекламного зображення. Базуючись на розроблений математичній моделі була створена програма, яка дозволяє для будь-якого зображення формувати його спотворений вигляд, який можна наносити на поверхню. Методика створення 3D-реклами була реалізована в програмному продукті BPWin. Програмна реалізація дозволяє здійснювати оптимізацію процесу розробки 3D-реклами
Посилання
- Chebanenko, O., Kolesnikova, Т. (2017). Research of technologies for creating animations for web systems. Systemy obrobky informatsiyi, 4 (150), 97–99. doi: https://doi.org/10.30748/soi.2017.150.20
- Leach, N. (2017). Size Matters: Why Architecture is the Future of 3D Printing. Architectural Design, 87 (6), 76–83. doi: https://doi.org/10.1002/ad.2241
- Sonntag, S. R., Xing, N. (2013). An investigation of the effectiveness and persuasiveness of stereoscopic 3D advertising. 2013 International Conference on 3D Imaging. doi: https://doi.org/10.1109/ic3d.2013.6732080
- Hafiz, D. A., Sheta, W. M., Bayoumi, S., Youssef, B. A. B. (2011). A New Approach for 3D Range Image Segmentation using Gradient Method. Journal of Computer Science, 7 (4), 475–487. doi: https://doi.org/10.3844/jcssp.2011.475.487
- Meillier, C., Ammanouil, R., Ferrari, A., Bianchi, P. (2018). Distribution strategies for very large 3D image deconvolution algorithms. Signal Processing: Image Communication, 67, 149–160. doi: https://doi.org/10.1016/j.image.2018.06.012
- Kuisma, J., Hyönä, J., Simola, J. (Eds.) (2015). Perception of visual advertising in different media: from attention to distraction, persuasion, preference and memory. Lausanne: Frontiers Media SA, 124. doi: https://doi.org/10.3389/978-2-88919-416-2
- Shelly, R., Esther, T. (Eds.) (2017). Digital Advertising: Theory and Research. London: Routledge, Taylor & Francis Group, 496. doi: https://doi.org/10.4324/9781315623252
- Hopp, T., Gangadharbatla, H. (2016). Novelty Effects in Augmented Reality Advertising Environments: The Influence of Exposure Time and Self-Efficacy. Journal of Current Issues & Research in Advertising, 37 (2), 113–130. doi: https://doi.org/10.1080/10641734.2016.1171179
- Debbabi, S., Daassi, M., Baile, S. (2010). Effect of online 3D advertising on consumer responses: the mediating role of telepresence. Journal of Marketing Management, 26 (9-10), 967–992. doi: https://doi.org/10.1080/02672570903498819
- Mulisch, M. (2014). Tissue-Printing. Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-658-03867-0
- Urbas, R., Elesini, U. S. (2015). Color differences and perceptive properties of prints made with microcapsules. Journal of graphic engineering and design, 6 (1), 15–21.
- Toporkov, V. V. (2004). Rekurrentnye skhemy formirovaniya i vybora variantov sistem na osnove operacionnyh modeley. Kibernetika i sistemniy analiz, 3, 169–178.
- Naumenko, M., Hrabovskyi, Y. (2018). Elaboration of methodology for designing a publishing and printing web portal. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (92)), 14–22. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126305
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Yevhen Hrabovskyi, Oleksiy Yevsyeyev, Alexander Pandorin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
