Обгрунтування одержання хлорогенової кислоти з соняшникового шроту

Автор(и)

  • Ирина Евгеньевна Шаповалова Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019, Україна
  • Зоя Павловна Федякина Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019, Україна
  • Игорь Николаевич Демидов Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019, Україна
  • Татьяна Викторовна Матвеева Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2013.14805

Ключові слова:

фенольні сполуки, хлорогенова кислота, соняшниковий шрот, етанольна екстракція

Анотація

У даній статті обґрунтовується можливість паралельного одержання хлорогенової кислоти і білкового концентрату зі шроту насіння соняшнику. Раніше встановлено, що найкращим розчинником для хлорогенової кислоти, призначеної для використання у харчових продуктах та добавках, є етанол. Один із шляхів отримання хлорогенової кислоти є екстракція водними розчинами етанолу

Біографії авторів

Ирина Евгеньевна Шаповалова, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019

Завідуюча лабораторією

Лабораторія досліджень технології модифікації олій та жирів 

Зоя Павловна Федякина, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019

Завідуюча відділом

Відділ досліджень технології переробки олій та жирів

Игорь Николаевич Демидов, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019

Доктор технічних наук , професор

Кафедра технології жирів та продуктів бродіння

Татьяна Викторовна Матвеева, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, 61019

Кандидат технічних наук

Старший науковий співробітник

Посилання

  1. Stevenson, D. E. Polyphenolic phytochemicals – just antioxidants or much more? [Текст] / D.E. Stevenson, R.D. Hurst // Cell. Mol. Life Sci. – 2007. – 64. – С. 2900-2916.
  2. Karamac, М. Antioxidant activity of phenolic compounds identified in sunflower seeds [Текст] / М. Karamac, A. Kosinska, I. Estrella, T. Hernandez, M. Duen, // Eur. Food Res. Technol. - 2012. – 235. - С. 221–230.
  3. Anderson, J. W. Whole grains protect against atherosclerotic cardiovascular disease [Текст] / J.W. Anderson // Proc. Nutr. Soc. – 2003. – 62. – С. 135-142
  4. McCarty, M. F. Proposal for a dietary phytochemical index [Текст] / M.F. McCarty // Med. Hypotheses. – 2004. – 63. – С. 813-817.
  5. Cowan, M. M. Plant products as antimicrobial agents [Текст] / M.M. Cowan // Clin. Microbiol. Rev. – 1999. – 12. – С. 564 – 582.
  6. Pedrosa, M. M. Determination of caffeic and chlorogenic acids and their derivatives in different sunflower seeds [Текст] / M.M. Pedrosa, M. Muzquiz, C. Garcıa-Vallejo, C. Burbano, C. Cuadrado, G. Ayet, L.M. Robredo // J. Sci. Food Agric. - 2000. – 80. – С. 459–464.
  7. Pomenta, J. V. Factors affecting chlorogenic, guinic and caffeic acid levels in sunflower kernels [Текст] / J.V. Pomenta, E.E. Burns // J. Food Sci. – 1971. – 36. – С. 490-492.
  8. Weisz, G. M. Identification and quantification of phenolic compounds from sunflower (Helianthus annuus L.) kernels and shells by HPLC-DAD/ESI-MSn [Текст] / G.M. Weisz, D.R. Kammerer, R. Carle // Food Chem. - 2009. – 115. – С. 758–765.
  9. Leung, J. Phenolic components of sunflower flour [Текст] / J. Leung, T.W. Fenton, D.R. Clandinin // J. Food Sci. - 1981.- 46. – С. 1386–1393.
  10. Горшкова, Л.М. Получение белковых веществ из семян подсолнечника [Текст] / Л.М. Горшкова, Л.В. Рубина // Масложировая промышленность. - 1977. - №12. - с.16-17 .
  11. Taha, F. S. Optimization of the Extraction of Total Phenolic Compounds from Sunflower Meal and Evaluation of the Bioactivities of Chosen Extracts [Текст] / F.S. Taha, G.F. Mohamed, S.H. Mohamed, S.S. Mohamed, M.M. Kamil // American Journal of Food Technology. - 2011.- 6. – P. 1002-1020.
  12. Stevenson, D. E. & Hurst, R.D. (2007). Polyphenolic phytochemicals – just antioxidants or much more? Cell. Mol. Life Sci, 64, 2900-2916.
  13. Karamac, М., Kosinska, A., Estrella, I., Hernandez, T. & Duen, M. (2012). Antioxidant activity of phenolic compounds identified in sunflower seeds. Eur. Food Res. Technol, 235, 221–230.
  14. Anderson, J. W. (2003). Whole grains protect against atherosclerotic cardiovascular disease. Proc. Nutr. Soc., 62, 135-142
  15. McCarty, M. F. (2004). Proposal for a dietary phytochemical index. Med. Hypotheses, 63, 813-817.
  16. Cowan, M. M. ( 1999). Plant products as antimicrobial agents. Clin. Microbiol. Rev., 12, 564 – 582.
  17. Pedrosa, M. M., Muzquiz, M., Garcıa-Vallejo, C., Burbano, C., Cuadrado, C., Ayet, G. & Robredo, L.M. (2000). Determination of caffeic and chlorogenic acids and their derivatives in different sunflower seeds. J. Sci. Food Agric., 80, 459–464
  18. Pomenta, J. V. & Burns, E.E. ( 1971). Factors affecting chlorogenic, guinic and caffeic acid levels in sunflower kernels. J. Food Sci, 36, 490-492.
  19. Weisz, G. M., Kammerer, D.R. & Carle, R. (2009). Identification and quantification of phenolic compounds from sunflower (Helianthus annuus L.) kernels and shells by HPLC-DAD/ESI-MSn. Food Chem., 115, 758–765.
  20. Leung, J., Fenton, T.W. & Clandinin, D.R. (1981). Phenolic components of sunflower flour. J. Food Sci., 46, 1386–1393.
  21. Gorshkova, L.M. & Rubina, L.V. (1977). Obtaining proteins from sunflower seeds. Oil industry, 12, 16-17.
  22. Taha, F. S., Mohamed, G.F., Mohamed, S.H., Mohamed, S.S., & Kamil, M.M. (2011). Optimization of the Extraction of Total Phenolic Compounds from Sunflower Meal and Evaluation of the Bioactivities of Chosen Extracts. American Journal of Food Technology, 6, 1002-1020.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-06-19

Як цитувати

Шаповалова, И. Е., Федякина, З. П., Демидов, И. Н., & Матвеева, Т. В. (2013). Обгрунтування одержання хлорогенової кислоти з соняшникового шроту. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(6(63), 39–41. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2013.14805

Номер

Том 3 № 6(63) (2013): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Ирина Евгеньевна Шаповалова, Зоя Павловна Федякина, Игорь Николаевич Демидов, Татьяна Викторовна Матвеева

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.