Удосконалення конструкції плавучих доків на основі дослідження напружено-деформованого стану залізобетонного понтону
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.150346Ключові слова:
плавучий композитний док, технологія побудови доків, залізобетонні секції, понтон, міцність залізобетонних плитАнотація
Проведено дослідження напружено-деформованого стану залізобетонних плит понтона композитного дока зі зменшеною кількістю набору. Використана уточнена розрахункова схема, при розрахунках згину плит стапель-палуби і днища понтона, яка враховує роботу арматури обох напрямків. Врахувавання роботи арматури обох напрямків дозволяє точно оцінити міцність конструкції і надати рекомендації щодо проектування конструкцій понтону з точки зору матеріалоємності і оптимального розміру. При моделюванні роботи бетону враховано, що бетон при розтягу має меншу жорсткість на розтяг, ніж на стиск.
Показано, що розроблена конструкція та технологія побудови композитного доку зі зменшеною кількістю набору у понтоні дозволяє розширити технологічні можливості побудови доків. Отримані результати розрахунків зведених напружень в плитах стапель-палуби понтона дока показали, що фактичні коефіцієнти запасу задовольняють вимогам міцності. Враховуючі що конструкція бетонних перекриттів сприймає в декілька разів більший момент спротиву ніж сталь можна збільшити проліт перекриття і рідше розставляти опори-перебірки. Внаслідок цього зменшуються витрати на матеріали та знижуються трудомісткість робіт при побудові доку.
Запропоновано конструкцію та технологію побудови композитного доку зі зменшеною кількістю набору у понтоні. Показано, що встановлення поперечних переборок між внутрішніми бортами через 4 шпації, тобто через 3 метри, а в бетонних баштах відсутність шпангоутів, флорів та бімсів дозволяє зменшити кількість матеріалів, а також знизити трудомісткість побудови доку. Наведені особливості вибору суднобудівного бетону орієнтованого на екстремальні умови роботи морських залізобетонних спорудПосилання
- Rashkovskyi, O. S. et. al. (2015). Proektuvannia, tekhnolohiya i orhanizatsiya pobudovy kompozytnykh plavuchykh dokiv. Mykolaiv, 254.
- Mishutin, N. V., Mishutin, A. V. (2002). Zhelezobetonnye plavuchie sooruzheniya i perspektivy ih ispol'zovaniya. Visnyk ODABA, 6, 181–186.
- Shchedrolosev, A. V., Kirichenko, K. V. (2018). Analiz sostoyaniya stroitel'stva plavuchih dokov. Azərbaycan Dövlət Dəniz Akademiyasının Elmi Əsərləri, 1, 48–58.
- Rashkovskyi, A., Ermakov, D., Dong, Z. (2014). Innovative technologies in composite floating docks construction. Shipbuilding and marine infrastructure, 2, 93–102.
- Zhou, W., Hu, H., Zheng, W. (2013). Bearing capacity of reactive powder concrete reinforced by steel fibers. Construction and Building Materials, 48, 1179–1186. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2013.07.103
- Kim, J., LaFave, J. M. (2007). Key influence parameters for the joint shear behaviour of reinforced concrete (RC) beam–column connections. Engineering Structures, 29 (10), 2523–2539. doi: https://doi.org/10.1016/j.engstruct.2006.12.012
- Melo, J., Varum, H., Rossetto, T. (2014). Cyclic behaviour of interior beam-column joints reinforced with plain bars. Earthquake Engineering & Structural Dynamics, 44 (9), 1351–1371. doi: https://doi.org/10.1002/eqe.2521
- Hung, C.-C., Chueh, C.-Y. (2016). Cyclic behavior of UHPFRC flexural members reinforced with high-strength steel rebar. Engineering Structures, 122, 108–120. doi: https://doi.org/10.1016/j.engstruct.2016.05.008
- Wang, D. H., Ju, Y. Z., Zheng, W. Z. (2017). Strength of Reactive Powder Concrete Beam-Column Joints Reinforced with High-Strength (HRB600) Bars Under Seismic Loading. Strength of Materials, 49 (1), 139–151. doi: https://doi.org/10.1007/s11223-017-9852-x
- Graybeal, B., Tanesi, J. (2007). Durability of an Ultrahigh-Performance Concrete. Journal of Materials in Civil Engineering, 19 (10), 848–854. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)0899-1561(2007)19:10(848)
- Bai, J., Sabir, B. B., Wild, S Kinuthia, J. M. (2000). Strength development in concrete incorporating PFA and metakaolin. Magazine of Concrete Research, 52 (3), 153–162. doi: https://doi.org/10.1680/macr.2000.52.3.153
- Dvorkin, L. Y., Zhytkovskyi, V. V., Skrypnyk, M. M., Kovalchuk, T. V. (2017). Efektyvnist betoniv na vitchyznianomu plastyfikatori. Budivnytstvo Ukrainy, 4, 10–12.
- Korostylev, L. I., Klimenkov, S. Yu., Sluckiy, N. G. (2009). Raschet prochnosti zhelezobetonnyh konstrukciy pontona kompozitnogo plavuchego doka metodom konechnyh elementov. Zbirnyk naukovykh prats NUK, 5, 19–25.
- Kyrychenko, K., Shchedrolosiev, O. (2018). Improvement of technology construction of composite floating docks of great lift. Science and Education a New Dimension, 158, 63–68.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Oleksandr Shchedrolosiev, Leontiy Korostylov, Serhii Klymenkov, Oleksandr Uzlov, Kostiantyn Kyrychenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
