Удосконалення критеріїв оцінки якості глинистої сировини для виробництва архітектурно-будівельної кераміки
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.150675Ключові слова:
архітектурно-будівельна кераміка, клінкерні матеріали, полімінеральні глини, критерії технологічної якості, промислове використанняАнотація
В роботі проаналізовані існуючі методи оцінки придатності глинистої сировини для виробництва архітектурно-будівельної кераміки та обґрунтована необхідність їх удосконалення в напрямку розроблення показника, заснованого на аналізі мінерального складу глин. З використанням композицій системи «каолініт- монтморилоніт - гідрослюда- кварц», які моделюють склад полімінеральних глин, встановлений вплив глиноутворюючих мінералів і домішок кварцу на властивості клінкерних керамічних матеріалів. Визначено, що позитивний вплив на водопоглинання матеріалів чинить монтморилонітові складова композицій, а на механічну міцність і морозостійкість - каолінітова. Збільшення вмісту кварцу у складі композицій від 30 % до 50 % приводить до зростання водопоглинання матеріалів, зниження їх механічної міцності і морозостійкості до рівня, неприйнятного для керамічного клінкеру. Встановлено, що для отримання клінкерної кераміки вміст кварцу в композиціях не може перевищувати 40 %.
Розроблена діаграма мінерального складу, яка наочно ілюструє співвідношення основних породоутворюючих мінералів у глинах із вмістом в них 30 % і 40 % кварцу, допустимі для отримання сучасної клінкерної продукції. На діаграмі виділені області мінерального складу глин, придатних для виробництва фасадного, тротуарного і дорожнього клінкеру марок М200 - 300, а також дорожнього клінкеру марки М400 за температури випалу 1100 °С. Діаграма мінерального складу доповнює існуючі показники придатності глинистої сировини для виробництва архітектурно-будівельної кераміки і може служити додатковим критерієм їх технологічної якості. Діаграма може застосовуватися для аналізу придатності глинистої сировини для виробництва керамічного клінкеру за умови визначення лише мінерального складу глин без встановлення їх хімічного і гранулометричного складу
Посилання
- Hurskyi, D. S. et. al. (2006). Metalichni ta nemetalichni korysni kopalyny Ukrainy. Vol. 2. Nemetalichni korysni kopalyny. Kyiv-Lviv, 552.
- Winkler, H. (1954). Bedeutung der Korngrößenverteilung und des Mineralbestandes von Tonen für die Herstellung grobkeramischer Erzeugnisse. Berichte der DKG, 31, 337–343.
- Wimmer-Frey, I. (2007). Ziegelrohstoffe auf Kartenblatt Ried. ATA Geologische Bundesanstalt 2007 – Oberösterreich, 221–224. Available at: https://www.zobodat.at/pdf/Arbeitstagungen-geologischen-Bundesanstalt_2007_0221-0224.pdf
- García León, R. A., Bolívar León, R. (2017). Hydrometric Characterization of the Clays Used in the Manufacture of Ceramic Products in Ocaña, Norte de Santander. INGE CUC, 13 (1), 53–60. doi: https://doi.org/10.17981/ingecuc.13.1.2017.05
- Ribeiro, M. M., Lima, E. S., Figueiredo, A. B.-H. da S., Amaral, L. F., Monteiro, S. N., Vieira, C. M. F. (2018). Improved clay ceramics incorporated with steelmaking sinter particulates. Journal of Materials Research and Technology, 7 (4), 612–616. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmrt.2018.08.011
- Berkman, A. S., Mel'nikova, I. G. (1962). Struktura i morozostoykost' stenovyh materialov. Leningrad, 168.
- Schmidt, H. (1973). Rohstoffkenndaten der verschiedenen Erzeugnisarten der Ziegelindustrrie. Ziegelindustrrie, 26, 212–216.
- Vogt, St. (2015). Methods of evaluation for raw material suitability and body optimization (Part 1). Brick and Tile Industry International, 5. Available at: http://www.zi-online.info/en/artikel/zi_Methods_of_evaluation_for_raw_material_suitability_and_body_optimization_2376845.html
- Avgustinik, A. I. (1975). Keramika. Leningrad, 592.
- Lisachuk, G. V., Shchukina, L. P., Tsovma, V. V., Belostotskaya, L. A., Trusova, Y. D. (2013). Assessment of clayey raw material suitability for wall and façade ceramic production. Glass and Ceramics, 70 (3-4), 89–92. doi: https://doi.org/10.1007/s10717-013-9515-8
- Chumachenko, N., Turnikov, V., Kuzmin, V. (2018). Using the calculation method for low-melting clay assessment. MATEC Web of Conferences, 196, 04014. doi: https://doi.org/10.1051/matecconf/201819604014
- Ryshchenko, M. I., Shchukina, L. P., Fedorenko, E. Y., Firsov, K. N. (2008). Possibility of obtaining ceramogranite using quartz-feldspar raw material from Ukraine. Glass and Ceramics, 65 (1-2), 23–26. doi: https://doi.org/10.1007/s10717-008-9011-8
- Holeus, V. I., Karasyk, O. V. (2016). Matematychne modeliuvannia ta optymizatsiya obiektiv khimichnoi tekhnolohiyi. Dnipropetrovsk, 160.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Liudmyla Shchukina, Yaroslav Galushka, Kateryna Bohdanova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
