Розроблення та дослідження захисних властивостей електромагнітного та шумозахисного екрана
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.150778Ключові слова:
електромагнітний екран, шумозахисний екран, залізорудний пил, коефіцієнт екранування, пінолатекс, пінополістиролАнотація
Розроблено технологію виготовлення універсального електромагнітного та шумозахисного екрана на основі пінолатексу та пінополістиролу. Проведені дослідження дисперсності та фізичних характеристик компонентів матеріалу для екранування електромагнітного поля та шуму. Розроблений матеріал складається з латексу та залізорудного пилу з переважною дисперсністю 12 мкм. Для підвищення шумозахисних властивостей у процесі виготовлення латексу до нього додавався піноутворювач – синтетична олеїнова кислота. Для зменшення ваги у матеріал додавався гранульований полістерол розмірами 1−3 мм. Проведені дослідження екранів товщинами 5 мм та 10 мм з різним вмістом металевої субстанції. Визначено, що коефіцієнти екранування матеріалу товщиною 5 мм для вмісту залізної руди 5−20 % складають: для електромагнітного поля частотою 2,4−2,6 ГГц – 1,8−44; для магнітного поля промислової частоти − 1,2−15,0. Для матеріалу товщиною 10 мм – 2,9–52,0 та 2,3–38,4 відповідно. Індекс зниження шуму 41−44 дБ досягається на частотах шуму 6−8 кГц, найбільш критичних для людини. Проведені структурні дослідження поверхні матеріалів. Встановлено, що за вмісту металевої субстанції від 15 % її розподіл у тілі матеріалу стає нерівномірним. Для підвищення ефективності електромагнітного захисту доцільно попередньо виготовити із залізорудного пилу магнітну або реологічну рідину і використати її у технологічному процесі виготовлення пінолатексу. Доведено, що комбіновані електромагнітні та шумозахисні (акустичні) екрани, маючи малу товщину та вагу, можуть забезпечити зниження рівнів електромагнітних полів та шуму до нормативних, що особливо важливо при їх застосуванні у транспортній галузі
Посилання
- Grinchenko, V. S. (2018). Mitigation of three-phase power line magnetic field by grid electromagnetic shield. Tekhnichna Elektrodynamika, 2018 (4), 29–32. doi: https://doi.org/10.15407/techned2018.04.029
- Li, M., Xiao, S., Bai, Y.-Y., Wang, B.-Z. (2012). An Ultrathin and Broadband Radar Absorber Using Resistive FSS. IEEE Antennas and Wireless Propagation Letters, 11, 748–751. doi: https://doi.org/10.1109/lawp.2012.2206361
- Singh, J. (2015). Computer Generated Energy Effects on Users and Shielding Interference. International Journal of Innovative Research in Computer and Communication Engineering, 3 (10), 10022–10027.
- Glyva, V. A., Podoltsev, A. D., Bolibrukh, B. V., Radionov, A. V. (2018). A thin electromagnetic shield of a composite structure made on the basis of a magnetic fluid. Tekhnichna Elektrodynamika, 2018 (4), 14–18. doi: https://doi.org/10.15407/techned2018.04.014
- Mondal, S., Ganguly, S., Das, P., Khastgir, D., Das, N. C. (2017). Low percolation threshold and electromagnetic shielding effectiveness of nano-structured carbon based ethylene methyl acrylate nanocomposites. Composites Part B: Engineering, 119, 41–56. doi: https://doi.org/10.1016/j.compositesb.2017.03.022
- Glyva, V., Podkopaev, S., Levchenko, L., Karaieva, N., Nikolaiev, K., Tykhenko, O. et. al. (2018). Design and study of protective properties of electromagnetic screens based on iron ore dust. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (5 (91)), 10–17. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.123622
- Castiñeira-Ibañez, S., Rubio, C., Sánchez-Pérez, J. V. (2015). Environmental noise control during its transmission phase to protect buildings. Design model for acoustic barriers based on arrays of isolated scatterers. Building and Environment, 93, 179–185. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2015.07.002
- Korotchenko, M. V., Shevchenko, Yu. S. (2012). Doslidzhennia efektyvnosti akustychnykh ekraniv na avtomobilnykh dorohakh Ukrainy. Naukovo-vyrobnychyi zhurnal, 6, 40–42.
- Lu, J., Qiu, C., Ye, L., Fan, X., Ke, M., Zhang, F., Liu, Z. (2016). Observation of topological valley transport of sound in sonic crystals. Nature Physics, 13 (4), 369–374. doi: https://doi.org/10.1038/nphys3999
- Abid, M., Abbes, M. S., Chazot, J. D., Hammemi, L., Hamdi, M. A., Haddar, M. (2012). Acoustic response of multilayer with viscoelastic material. The International Journal of Acoustics and Vibration, 17 (2). doi: https://doi.org/10.20855/ijav.2012.17.2300
- Edelstein, W. A., Kidane, T. K., Taracilla, V. et. al. (2004). Pat. No. US 7,141,974 B2 USA. Active-passive electromagnetic shielding to reduce MRI acoustic noise. Int. C. GOI/3/00. No. 10/925,691; declareted: 25.08.2004; published: 28.11.2006, Bul. No. 1. Available at: https://patents.google.com/patent/US7141974B2/en
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Valentyn Glyva, Jaroslav Lyashok, Iryna Matvieieva, Valerii Frolov, Larysa Levchenko, Oksana Tykhenko, Olena Panova, Oleksiy Khodakovskyy, Batyr Khalmuradov, Kyrylo Nikolaiev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
