Використання базової основи модуля для факторизації великих чисел методом Ферма
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.150870Ключові слова:
факторизація, метод Ферма, обчислювальна складність, базова основа, проріджування, квадратні залишкиАнотація
Метод Ферма вважається кращим при факторизації чисел N=p×q у випадку близьких p і q. Обчислювальна складність базового алгоритму методу визначається кількістю пробних значень Х при вирішенні рівняння Y2=X2‑N, а також складністю арифметичних операцій. Для її зниження запропоновано в якості допустимих розглядати ті з пробних Х, для яких (X2-N)modbb є квадратним залишком по модулю bb, названого базовым. При використанні базової основи модуля bb число пробних Х зменшується в число раз, близьке до Z(N,bb)=bb/bb*, де bb* – число елементів множини Т коренів рівняння (Ymodb)2modb=((Xmodb)2-Nmodb)modb, а Z – коефіцієнт прискорення.
Визначено, що на величину Z(N,bb) впливають значения залишків Nmodp (при р=2 використовуються залишки Nmod8). Запропоновано постановку задачі пошуку bb з максимальным Z(N,bb) при обмеженях на обсяг пам’яті ЕОМ, де визначаються показники степенів простих чисел – множників bb, та спосіб її вирішення.
Для зменшення числа арифметичних операцій з великими числами попонується замість таких виконувати операції зі значеннями різниць між найближчими значеннями елементів множини Т. Тоді арифметичні операції множення і додавання з великими числами виконуються рідко. А якщо квадратний корінь з X2-N визначати тільки у випадках, коли значення
(X2-N)modb будуть квадратними залишками для багатьох різних основ модуля b, то обчислювальною складністю цієї операції можна знехтувати.
Встановлено, що тоді запропонований модифікований алгоритм методу Ферма для чисел 21024 забезпечує зниження обчислювальної складності в порівнянні з базовим алгоритмом в середньому в 107 раз
Посилання
- Brown, D. (2005). Breaking RSA may be as difficult as factoring. Cryptology ePrint Archive. Available at: https://eprint.iacr.org/2005/380.pdf
- Aggarwal, D., Maurer, U. (2009). Breaking RSA generically is equivalent to factoring. Advances in Cryptology – EUROCRYPT 2009. Available at: https://eprint.iacr.org/2008/260.pdf
- Pomerance, C., Lenstra, H. W., Tijdeman, R. (1982). Analysis and comparison of some integer factoring algorithms. Computational methods in number theory, 1, 89–139.
- Vasilenko, O. N. (2003). Teoretiko-chislovye algoritmy v kriptografii. Moscow, 328.
- Ishmuhametov, Sh. T. (2011). Metody faktorizacii natural'nyh chisel. Kazan', 213.
- Korneyko, A. V., Zhilin, A. V. (2011). Analiz izvestnyh vychislitel'nyh metodov faktorizacii mnogorazryadnyh chisel. Modeliuvannia ta i formatsiyni tekhnolohiyi, 61, 3–13.
- Howey, E. (2014). Primality Testing and Factorization Methods. Semantic Scholar. Available at: https://www.semanticscholar.org/paper/Primality-Testing-and-Factorization-Methods-Howey/7fd44eb2df7b39716e984d548c28f51d9dc6bbbb
- Wu, M.-E., Tso, R., Sun, H.-M. (2014). On the improvement of Fermat factorization using a continued fraction technique. Future Generation Computer Systems, 30, 162–168. doi: https://doi.org/10.1016/j.future.2013.06.008
- Knuth, D. (1997). Art of Computer Programming, Vol. 2. Seminumerical Algorithms. Massachusetts, 762.
- Bressoud, D. (1989). Factorization and Primality Testing. Springer-Verlag, 237. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4612-4544-5
- Burton, D. (2012). Elementary Number Theory. TMG, 436.
- Somsuk, K., Tientanopajai, K. (2017). An Improvement of Fermat’s Factorization by Considering the Last m Digits of Modulus to Decrease Computation Time. International Journal of Network Security, 19 (1), 99–111. doi: http://doi.org/10.6633/IJNS.201701.19(1).11
- Somsuk, K., Kasemvilas, S. (2013). MFFV2 and MNQSV2: Improved Factorization Algorithms. 2013 International Conference on Information Science and Applications (ICISA). doi: https://doi.org/10.1109/icisa.2013.6579415
- Somsuk, K., Kasemvilas, S. (2014). MFFV3: An Improved Integer Factorization Algorithm to Increase Computation Speed. Advanced Materials Research, 931-932, 1432–1436. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.931-932.1432
- Usman, M., Bajwa, Z., Afza, M. (2015). New Factoring Algorithm: Prime Factoring Algorithm. International Journal of Engineering and Management Research, 5 (1), 75–77. Available at: https://pdfs.semanticscholar.org///10d5/4bf2a4b8f46a99effa195077024d82212683.pdf
- Somsuk, K., Kasemvilas, S. (2014). Possible Prime Modified Fermat Factorization: New Improved Integer Factorization to Decrease Computation Time for Breaking RSA. Advances in Intelligent Systems and Computing, 325–334. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-06538-0_32
- Somsuk, K. (2014). A new modified integer factorization algorithm using integer modulo 20’s technique. International Computer Science and Engineering Conference (ICSEC’14), 312–316. Available at: https://www.semanticscholar.org/paper/A-new-modified-integer-factorization-algorithm-20's-Somsuk/d70a527c0a4a7c671c814aad6de140dcbabe4445
- Wu, M.-E., Tso, R., Sun, H.-M. (2012). On the Improvement of Fermat Factorization. Lecture Notes in Computer Science, 380–391. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-34601-9_29
- Vinnichuk, S. D., Maksimenko, E. V. (2016). Mnogokratnoe prorezhivanie dlya uskoreniya metoda faktorizacii Ferma pri neravnomernyh shagah dlya neizvestnoy. Visnyk NTUU “KPI”. Informatyka, upravlinnia ta obchysliuvalna, 64, 13–24.
- Maksymenko, Ye. (2016). Selection of effective basic basis of module with multiple thinning trial value in the factorization fermat's method with irregular pitch. Informatyka ta matematychni metody v modeliuvanni, 6 (3), 270–279.
- Vynnychuk, S., Maksymenko, Y. (2016). Formation of non-uniformity increment for the basic module base in the problem of fermat’s factorization method. Information Technology and Security, 4 (2), 244–254.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Stepan Vynnychuk, Yevhen Maksymenko, Vadym Romanenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.