Формалізація вибору організаційно-контрактної стратегії здійснення проекту

Автор(и)

  • Olexander Bugrov Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037, Україна https://orcid.org/0000-0002-2325-1545
  • Olena Bugrova Національний університет «Києво-Могилянська академія» вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ, Україна, 04070, Україна https://orcid.org/0000-0001-8447-282X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.151863

Ключові слова:

інжиніринг бізнес-процесів, багатокритеріальний аналіз, прийняття стратегічних рішень, моделі виконання проектів

Анотація

Розроблено формалізовану систему вибору стратегії здійснення проекту капітального будівництва. Це важливо, тому що помилка при прийнятті стратегічного рішення (інтуїтивним, не формалізованим шляхом) критично впливає на подальший перебіг подій по проекту і зазвичай не може бути виправленою зусиллями тактичного і оперативного управління. В рамках всього спектра стратегій було визначено низку тих, які мають характерні ознаки, і через це специфічно впливають на результати проектів. Дискретність поля альтернатив дає можливість уникати «розмитості» при прийнятті рішення про найбільш доцільну стратегію. Система набула уніфікованості шляхом виокремлення в ній двох елементів: (1) змінного (рухомого) контексту, який розпізнає особливості певної бізнес-ситуації та специфіку аналізованого проекту, (2) постійного (нерухомого), який відображає властивості кожної з альтернативних стратегій. Бізнес-процес порівняльного аналізу побудований у три етапи: оцінка зрілості організації, ідентифікація рівня розвиненості ринку, визначення пріоритетів по проекту та відповідності комплексу пріоритетів профілям ключових організаційно-контрактних моделей. Перший етап дає відповідь на питання: «Чи слідувати багатоваріантній організаційній схемі проектного менеджменту?», другий – «Чи доцільно у відповідній ситуації запроваджувати IPD?», третій – «Якій з організаційно-контрактних моделей аналізованому проекту варто слідувати?» В такий спосіб концептуальна модель віддзеркалює всі наявні альтернативи характерних стратегій, які застосовуються міжнародними кращими практиками. Загальна кількість ключових, базових організаційно-контрактних альтернатив становить 26 стратегій. Як проектний простір, так і поле стратегічних альтернатив, концептуальною моделлю відображено в єдиній системі координат “час-витрати-цінність-ризик”. Формалізований інструментарій сформував систему оцінювання проектних договірно-організаційних моделей CoMPAs. Формалізована система дозволяє приймати однозначні обґрунтовані рішення щодо стратегій виконання проектів що на практиці призводитиме до кращих проектних результатів

Біографії авторів

Olexander Bugrov, Київський національний університет будівництва і архітектури пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03037

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра управління проектами

Olena Bugrova, Національний університет «Києво-Могилянська академія» вул. Г. Сковороди, 2, м. Київ, Україна, 04070

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економічної теорії

Посилання

  1. Strategic Analysis Tools. Topic Gateway Series No. 34 (2007). CIMA. Available at: https://www.cimaglobal.com/Documents/ImportedDocuments/cid_tg_strategic_analysis_tools_nov07.pdf.pdf
  2. Manual “procurement strategy in construction” (2012). Leonardo da Vinci ToI project, Trane-to-cap. Available at: https://ru.scribd.com/document/343390835/Book1-PROCUREMENT-MANUAL-TTC-ENG-pdf
  3. Building and Construction Procurement Guide. Principles and Options (2014). Austroads. Available at: http://www.apcc.gov.au/ALLAPCC/Building%20and%20Construction%20Procurement%20Guide.pdf
  4. An Owner’s Guide to Project Delivery Methods (2012). CMAA. Available at: https://cmaanet.org/sites/default/files/inline-files/owners-guide-to-project-delivery-methods.pdf
  5. Portfolio, Programme and Project Management Maturity Model (P3M3®). Introduction and Guide to P3M3® (2010). OGC. Available at: http://miroslawdabrowski.com/downloads/P3M3/OGC%20branded/P3M3_v2.1_Introduction_and_Guide.pdf
  6. Planning Construction Procurement. A guide to developing your procurement strategy (2015). New Zealand Government Procurement, Ministry of Business, Innovation and Employment. Available at: https://www.procurement.govt.nz/assets/procurement-property/documents/guide-developing-your-procurement-strategy-construction-procurement.pdf
  7. Haji-Kazemi, S., Andersen, B., Krane, H. P. (2013). Identification of Early Warning Signs in Front-End Stage of Projects, an Aid to Effective Decision Making. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 74, 212–222. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.03.011
  8. Erdogan, S. A., Šaparauskas, J., Turskis, Z. (2017). Decision Making in Construction Management: AHP and Expert Choice Approach. Procedia Engineering, 172, 270–276. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.02.111
  9. Abdel-malak, F. F., Issa, U. H., Miky, Y. H., Osman, E. A. (2017). Applying decision-making techniques to Civil Engineering Projects. Beni-Suef University Journal of Basic and Applied Sciences, 6 (4), 326–331. doi: https://doi.org/10.1016/j.bjbas.2017.05.004
  10. Lahdenperä, P. (2015). Project Delivery Systems in Finnish New Building Construction – A Review of the Last Quarter Century. Procedia Economics and Finance, 21, 162–169. doi: https://doi.org/10.1016/s2212-5671(15)00163-x
  11. Mihic, M., Sertic, J., Zavrski, I. (2014). Integrated Project Delivery as Integration between Solution Development and Solution Implementation. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 119, 557–565. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.03.062
  12. Hosseini, A., Lædre, O., Andersen, B., Torp, O., Olsson, N., Lohne, J. (2016). Selection Criteria for Delivery Methods for Infrastructure Projects. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 226, 260–268. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.06.187
  13. Azhar, N., Kang, Y., Ahmad, I. U. (2014). Factors Influencing Integrated Project Delivery in Publicly Owned Construction Projects: An Information Modelling Perspective. Procedia Engineering, 77, 213–221. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2014.07.019
  14. Haugen, A., Wondimu, P. A., Lohne, J., Lædre, O. (2017). Project Delivery Methods in Large Public Road Projects – A Case Study of E6 Jaktøyen – Sentervegen. Procedia Engineering, 196, 391–398. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.07.215
  15. Pöyhönen, P., Sivunen, M Kajander, J.-K. (2017). Developing a Project Delivery System for Construction Project – A Case Study. Procedia Engineering, 196, 520–526. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.07.233
  16. Götze, U., Peças, P., Schmidt, A., Symmank, C., Henriques, E., Ribeiro, I., Schüller, M. (2017). Life Cycle Engineering and Management – Fostering the Management-orientation of Life Cycle Engineering Activities. Procedia CIRP, 61, 134–139. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2016.11.240
  17. Aghazadeh, H. (2015). Strategic Marketing Management: Achieving Superior Business Performance through Intelligent Marketing Strategy. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 207, 125–134. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.10.161
  18. Buhrov, O. V., Buhrova, O. O. (2012). Instytutsionalni mekhanizmy dosiahnennia tsilei budivelnykh proektiv. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 12, 30–34.
  19. Bugrov, O., Bugrova, O. (2017). Formation of a cumulative model for managing the value of construction projects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (89)), 14–22. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.110112
  20. Halttula, H., Aapaoja, A., Haapasalo, H. (2015). The Contemporaneous use of Building Information Modeling and Relational Project Delivery Arrangements. Procedia Economics and Finance, 21, 532–539. doi: https://doi.org/10.1016/s2212-5671(15)00209-9
  21. A guide to the project management body of knowledge (PMBOK guide) (2013). USA: Project Management Institute, 589.
  22. Modelnyi kontrakt MTP dlia velykykh proektiv «pid kliuch» (2014). Kyiv: Asotsiatsiya «ZED», 184.
  23. Bushuyev, S. D., Wagner, R. F. (2014). IPMA Delta and IPMA Organisational Competence Baseline (OCB). International Journal of Managing Projects in Business, 7 (2), 302–310. doi: https://doi.org/10.1108/ijmpb-10-2013-0049
  24. Nikolaiev, V. P., Nikolaieva, T. V. (2015). Informatsiyne modeliuvannia budivel: imperatyvy optymizatsiyi budivelno-ekspluatatsiynoho protsesu. Budivelne vyrobnytstvo, 59, 17–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-19

Як цитувати

Bugrov, O., & Bugrova, O. (2018). Формалізація вибору організаційно-контрактної стратегії здійснення проекту. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(3 (96), 28–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.151863

Номер

Том 6 № 3 (96) (2018): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Olexander Bugrov, Olena Bugrova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.