Дослідження умов взаємодії різних видів транспорту на інтермодальних терміналах
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.151929Ключові слова:
самосинхронізація, мережа Петрі, інтермодальні перевезення, контейнерний терміналАнотація
Проведеними дослідженнями в організації взаємодії різних видів транспорту на інтермодальних терміналах встановлено, що для досягнення ефективного функціонування перевантажувальних терміналів необхідним є удосконалення технологічного процесу роботи терміналу. Зокрема, за умови задоволення основних вимог–безперервність, ритмічність, паралельність та поточність усіх операцій, максимальне суміщення при високій якості безумовного використання. Доведено, що досягнення відповідних умов можливе при використанні дескриптивної моделі двохпортального терміналу, функціонування якого забезпечується процесами самосинхронізації руху автоматизованих платформ, здійснюючих перевезення контейнерів між автомобільним та залізничним порталами.
Встановлено, що створення досконалих комп’ютерних моделей для потреб організації взаємодії різних видів транспорту на інтермодальних терміналах як проектно-конструкторську задачу треба вирішувати у поєднанні дескриптивних та аналітичних моделей. В даних моделях виділяються програмні та апаратні компоненти, забезпечуючі умови здійснення концепції самосинхронізації руху навантажувачів. Зокрема встановлено, що самосинхронний підхід управління забезпечує велику ступінь узгодження при функціонуванні контейнерного терміналу та дозволяє збільшити паралельність процесів, тобто одночасне здійснення подій у системі.
Показана можливість формалізації процесів самосинхронізації засобами мереж Петрі. Цей математичний апарат дуже зручний для моделювання динамічних дискретних систем та дозволяє дослідити послідовне виконання всіх процесів, що відбуваються на інтермодальному терміналі. На основі моделювання доведено, що середній простій контейнера на терміналі зменшується, що дозволяє збільшити переробну спроможність та зменшити питомі витрати на переробку контейнера на терміналі.
Таким чином, є підстави стверджувати, що цілком можливою є розробка технологічно завершених термінальних структур «морський порт–залізничний портал–автомобільний портал» у різних конфігураціях. Тип конфігурації залежить від обраних логістичних маршрутів доставки вантажів, застосувавши для цього наведену методику організації роботи двохпортального терміналу
Посилання
- Petrushov, V. V., Kryvtsun, M. O. (2013). Problemy intermodalnykh perevezen v Ukraini. Visnyk NTU «KhPI». Seriya: Novi rishennia v suchasnykh tekhnolohiyakh, 70 (1043), 86–91.
- Butko, T. V., Shander, O. E. (2014). Formalization of the process of freight car fleet management of operator company. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (3 (68)), 55–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.22798
- Vasilenok, V. L., Negreeva, V. V., Shevchenko, Ya. V. (2015). Organization of intermodal transport: international and Russian experience. Nauchniy zhurnal NIU ITMO. Seriya: Ekonomika i ekologicheskiy menedzhment, 4, 77–88.
- Dmitriev, A. V. (2009). Intermodal technologies in the logistics of freight forwarding services. Rossiyskoe predprinimatel'stvo, 16 (5), 787–798.
- Belyaev, V. M., Mirotin, L. B., Nekrasov, A. G. Pokrovskiy, A. K. (2011). Upravlenie processami v transportnyh logisticheskih sistemah. Moscow, 127.
- Li, L., Negenborn, R. R., De Schutter, B. (2015). Intermodal freight transport planning – A receding horizon control approach. Transportation Research Part C: Emerging Technologies, 60, 77–95. doi: https://doi.org/10.1016/j.trc.2015.08.002
- Macharis, C., Van Hoeck, E., Pekin, E., van Lier, T. (2010). A decision analysis framework for intermodal transport: Comparing fuel price increases and the internalisation of external costs. Transportation Research Part A: Policy and Practice, 44 (7), 550–561. doi: https://doi.org/10.1016/j.tra.2010.04.006
- Dragović, B., Tzannatos, E., Park, N. K. (2016). Simulation modelling in ports and container terminals: literature overview and analysis by research field, application area and tool. Flexible Services and Manufacturing Journal, 29 (1), 4–34. doi: https://doi.org/10.1007/s10696-016-9239-5
- Yang, X., Low, J. M. W., Tang, L. C. (2011). Analysis of intermodal freight from China to Indian Ocean: A goal programming approach. Journal of Transport Geography, 19 (4), 515–527. doi: https://doi.org/10.1016/j.jtrangeo.2010.05.007
- Cho, J. H., Kim, H. S., Choi, H. R. (2010). An intermodal transport network planning algorithm using dynamic programming – A case study: from Busan to Rotterdam in intermodal freight routing. Applied Intelligence, 36 (3), 529–541. doi: https://doi.org/10.1007/s10489-010-0223-6
- Monios, J., Wilmsmeier, G. (2013). The role of intermodal transport in port regionalisation. Transport Policy, 30, 161–172. doi: https://doi.org/10.1016/j.tranpol.2013.09.010
- Limao, N. (2001). Infrastructure, Geographical Disadvantage, Transport Costs, and Trade. The World Bank Economic Review, 15 (3), 451–479. doi: https://doi.org/10.1093/wber/15.3.451
- Dooms, M., van der Lugt, L., de Langen, P. W. (2013). International strategies of port authorities: The case of the Port of Rotterdam Authority. Research in Transportation Business & Management, 8, 148–157. doi: https://doi.org/10.1016/j.rtbm.2013.06.004
- Pogrebna, G., Petrushov, V. V. (2014). Improvement of the container terminal station in Kharkov-Lisky calculation and its ability processing. Zbirnyk naukovykh prats Ukrainskoi derzhavnoi akademiyi zaliznychnoho transportu, 145, 78–81.
- Varshavskiy, V. I., Marahovskiy, V. B., Rozenblyum, L. Ya., Yakovlev, A. V. (1990). Aperiodicheskaya skhemotekhnika. Iskusstvenniy intellekt. Programmnye i apparatnye sredstva. Moscow, 199–213.
- Peterson, G. (1984). The theory of Petri nets and modeling of systems. Moscow: Mir, 264.
- Palagin, A. V., Opanasenko, V. N. (2007). Tekhnologiya rekonfiguriruemogo komp'yutinga. Kibernetika i sistemnyy analiz, 5, 72–86.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Vasyl Petrushov, Oleg Shander
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
