Розробка технології усунення недоліків кольоровідтворення цифрових фотографічних зображень
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.154512Ключові слова:
цифрова фотографія, світлочутливість, масив Баєра, оцінювання кольоровідтворення, питома ефективна густинаАнотація
Складність інтегрування систем управління кольором у робочий потік отримання цифрових півтонових зображень, через постійно змінні за потужністю та спектральним складом випромінювання умови експонування, призводить до появи на фото недоліків кольоровідтворення. Широкий спектр коректурних засобів графічних редакторів не дозволяють повною мірою усунути відхилення у кольоровідтворенні фотозображеннь через закладені у них недосконалі технічні підходи до реалізації самого коректурного ефекту.
Ускладнюється процес виправлення недоліків кольоровідтворення відсутністю методів об’єктивного кількісного оцінювання якісних характеристик цифрового кольорового півтонового зображення.
Розроблена методика кількісного оцінювання колірних характеристик цифрових зображень шляхом перерахунку актинічностей у значення ефективних густин забезпечує оптимальний та всебічний аналіз точності відтворення кольору. Методика полягає у представленні кольороподільних характеристик у вигляді залежності ефективних густин фотозображення від еквівалентно-сірих густин реєстрованого об’єкта. Стає можливим чисельно оцінити наявні на цифровому кольоровому фотозображенні недоліки відтворення кольорів.
Розроблена методика оцінювання стала основою для реалізації нового методу виправлення недоліків відтворення кольору при допомозі компенсативних коригуючих зображень, що забезпечують усунення недоліку по недостатній кількості кольору. Коректурний ефект забезпечується фізичним змістом компенсативних зображень, що містять ефективні густини по виділених кольорах, яких бракує на цифрових фотографічних зображеннях через неізоактинічність ізохромних кольорів.
Нова технологія виправлення кольоровідтворення реалізується у розробленому спеціалізованому програмному забезпеченні Image Redactor. Ефективність описаного методу доведено на підставі аналізу зображень, опрацьованих у створеному програмному продукті, за описаною у статті методикою графічного представлення кольороподільних характеристик. Матриці кольороподілу свідчать про суттєве підвищення корисних контрастів по виділених кольорах порівняно із аналогічними характеристиками кольоровідтворення на зображеннях до опрацювання. Це передбачає можливість застосування розробленого методу виправлення недоліків кольоровідтворення у цифровому робочому потоці опрацювання фотографічних зображеньПосилання
- Mehta, S., Patel, A., Mehta, J. (2015). CCD or CMOS Image sensor for photography. 2015 International Conference on Communications and Signal Processing (ICCSP). doi: https://doi.org/10.1109/iccsp.2015.7322890
- Mahmoud, K., Park, S., Park, S.-N., Lee, D.-H. (2013). Measurement of normalized spectral responsivity of digital imaging devices by using a LED-based tunable uniform source. Applied Optics, 52 (6), 1263–1271. doi: https://doi.org/10.1364/ao.52.001263
- Verhoeven, G. J., Schmitt, K. D. (2010). An attempt to push back frontiers – digital near-ultraviolet aerial archaeology. Journal of Archaeological Science, 37 (4), 833–845. doi: https://doi.org/10.1016/j.jas.2009.11.013
- Duran, J., Buades, A. (2015). A Demosaicking Algorithm with Adaptive Inter-Channel Correlation. Image Processing On Line, 5, 311–327. doi: https://doi.org/10.5201/ipol.2015.145
- Sahani, M., Rout, S. K., Panigrahi, A. K., Acharya, A. S. (2015). Modified color histogram equalization with variable enhancement degree for restoration of skin color. 2015 International Conference on Communications and Signal Processing (ICCSP). doi: https://doi.org/10.1109/iccsp.2015.7322561
- Boher, P., Leroux, T., Collomb Patton, V., Bignon, T. (2012). Color accuracy of imaging using color filters. Journal of Information Display, 13 (1), 7–16. doi: https://doi.org/10.1080/15980316.2012.652204
- Bianco, S., Bruna, A., Naccari, F., Schettini, R. (2012). Color space transformations for digital photography exploiting information about the illuminant estimation process. Journal of the Optical Society of America A, 29 (3), 374–384. doi: https://doi.org/10.1364/josaa.29.000374
- Lin, M., Zhou, S., Chu, F. (2009). Quality Analysis in Digital Printing Based on Color Management System. International Journal of Engineering and Technology, 1 (2), 135–138. doi: https://doi.org/10.7763/ijet.2009.v1.24
- Dubnevych, M. (2014). Porivniannia zasobiv vypravlennia nedolikiv koloropodilu tonovykh zobrazhen u hrafichnykh redaktorakh. Tezy dopovidei XIX mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsiyi z problem vydavnycho-polihrafichnoi haluzi. Kyiv: UkrNDISVD, 25–27.
- Hunko, S., Dubnevych, M. (2014). Koloropodilni nedoliky tsyfrovykh pivtonovykh zobrazhen ta tekhnolohiya yikh vypravlennia koryhuiuchymy zobrazhenniamy. Tekhnolohichni kompleksy, 2, 56–64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Bohdan Kovalskyi, Myroslava Dubnevych, Tetyana Holubnyk, Nadiia Pysanchyn, Bohdana Havrysh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
