Визначення впливу композицій екологічно-безпечних речовин на гігієнічні властивості текстильних виробів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.156657Ключові слова:
екологічно-безпечні речовини, бінарні композиції, текстильні вироби, гігієнічні властивості, аквачищення, протимікробна обробкаАнотація
Текстильні вироби є невід'ємною частиною щоденного життя людей. В процесі експлуатації текстильних виробів організм людини має безпосередній контакт з текстильними матеріалами протягом всього життя, тому питання їх безпечності на сьогодні є особливо важливим у виробництві текстильних матеріалів і одягу.
Створення інноваційних формул мийних композицій дозволяє поєднати високу ефективність мийного процесу з наданням текстильним матеріалам спеціальних видів опорядження. Дослідження, спрямовані на розробку ефективних композицій з поліфункціональною дією на основі біоПАР (поверхнево-активних речовин, які піддаються біодеградації) із застосуванням протимікробних препаратів, є актуальними і перспективними. Вони також сприяють розвитку ринку хімічної продукції, зниженню матеріалоємності технології і собівартості послуги, підвищують екологічну безпеку процесу.
Проведено комплексну оцінку змін експлуатаційних властивостей текстильних матеріалів після обробки композиціями екологічно-безпечних речовин. Результати дослідження сприятимуть зменшенню екологічного навантаження на навколишнє середовище, здоров’я людей. Крім того, забезпечується збереження споживчих властивостей текстильних виробів в процесі експлуатації.
Представлено комплексне дослідження впливу композицій екологічно-безпечних речовин на гігієнічні властивості текстильних виробів. Проведено аналіз ефективності дії композицій на технологічні параметри (мийна здатність, антиресорбційна здатність, концентрація композиції, тривалість обробки) процесу видалення забруднень з текстильних виробів з бавовни, поліефіру та їх сумішей. Визначено кількісні показники капілярності тканин, а саме висоту підняття розчину композицій (h, мм), яка характеризує якість очищення пор текстильних матеріалів. Експериментальні дані свідчать про те, що обробка тканин з бавовни і поліефіру та їх сумішей композиціями сприяє підвищенню їх гідрофільності, що виражається у покращенні їх змочувальності водними розчинами і збільшенню капілярності від 131 мм до 152 мм за рахунок присутності на матеріалах адсорбованих біоПАР.
Досліджено вплив композицій екологічно-безпечних речовин на представника нормальної мікрофлори тіла людини P. freudenreichii. Виявлено, відновлення культури до 104-105 клітин/мл через 48 год експозиції зразка тканини та в середовищі контролю стерильності P. freudenreichii.
Встановлено, що обробка текстильних виробів при концентрації композицій екологічно-безпечних речовин 2,5 г/л є технологічно та екологічно доцільною. Оскільки досягається висока якість очищення виробів (від 80% до 88 %), підвищується капілярність текстильних матеріалів, зберігається здорова мікрофлора шкіри людини. Одержані дані дослідження дозволяють рекомендувати застосування композицій екологічно-безпечних речовин, як для обробки текстильних виробів спеціального призначення (для військових, спортсменів і т. д.), так і для домашнього текстилюПосилання
- Xin, J. H., Lu, H. F. (2018). Easy-care treatments for fabrics and garments. Engineering of High-Performance Textiles, 187–215. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-08-101273-4.00025-1
- Danov, K. D., Stanimirova, R. D., Kralchevsky, P. A., Basheva, E. S., Ivanova, V. I., Petkov, J. T. (2015). Sulfonated methyl esters of fatty acids in aqueous solutions: Interfacial and micellar properties. Journal of Colloid and Interface Science, 457, 307–318. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcis.2015.07.020
- Giagnorio, M., Amelio, A., Grüttner, H., Tiraferri, A. (2017). Environmental impacts of detergents and benefits of their recovery in the laundering industry. Journal of Cleaner Production, 154, 593–601. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.04.012
- Ibrahim, N. A., Eid, B. M., El-Batal, H. (2012). A novel approach for adding smart functionalities to cellulosic fabrics. Carbohydrate Polymers, 87 (1), 744–751. doi: https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2011.08.054
- Radetić, M. (2012). Functionalization of textile materials with silver nanoparticles. Journal of Materials Science, 48 (1), 95–107. doi: https://doi.org/10.1007/s10853-012-6677-7
- Halyk, I. S., Semak, B. D., Semak, Z. D. (2013). Vplyv tekhnolohiy tekstylnoho vyrobnytstva na ekolohichnu bezpechnist tekstyliu, liudyny ta dovkillia. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli, 1 (57), 38–46.
- Paraska, O., Sioma, A., Karvan, S. (2012). Vision methods of examining the cleanliness of textile materials. Mechanics and Control, 31 (1), 44. doi: https://doi.org/10.7494/mech.2012.31.1.44
- Chen, Y. E., Tsao, H. (2013). The skin microbiome: Current perspectives and future challenges. Journal of the American Academy of Dermatology, 69 (1), 143–155.e3. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaad.2013.01.016
- Kapreliants, L. V., Krupytska, L. O. (2017). Probiotic properties and biotechnological potential of propionic acid bacteria. Microbiology&Biotechnology, 1, 6–15. doi: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2017.1(37).96324
- Paraska, O. A., Kovalska, V. O., Karvan, S. A. (2016). Modern requirements to the production of detergents in Ukraine. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 2, 273–277.
- The Biocidal Products Directive (98/8/EC). Available at: http://www.hse.gov.uk
- Paraska, O., Rak, T., Rotar, D. (2018). Study of the antimicrobial activities of composition based on environmentally safe surface active substances. International scientific journal «Education and Science», 2 (25), 67–75. doi: https://doi.org/10.31339/2617-0833-2018-2(25)-67-75
- Paraska, О., Radek, N., Bonek, М. (2015). Ecological innovation. Poland, 311.
- Yaroshchuk, O. V., Bokhonko, O. P., Lepikash, O. Yu. (2011). Strukturnyi pidkhid do optymizatsiyi pokaznykiv yakosti tekstylnykh materialiv ta vyrobiv z nykh. Visnyk KhNU, 1, 209–213.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olga Paraska, Tetyana Rak, Diana Rotar, Norbert Radek
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
