Вибір моделі для мікро-і малих підприємств (ММП) для удосконалення дизайну ремісничої продукції в Маланзі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.156850

Ключові слова:

ремесло, удосконалення, Маланг, ММП, ПНК, дизайн виробу, структурна модель

Анотація

Мікро- та малі підприємства (ММП) вважаються важливим сектором, що грає важливу роль в економіці країни. В Індонезії налічується 62,9 мільйона ММП, які складаються з 62,1 мільйона мікропідприємств і 757,090 малих підприємств. Всі ці ММП приносять 57,94% валового внутрішнього продукту Індонезії або 4,303 трлн індонезійських рупій і охоплюють до 110,8 млн робiтникiв. Маланг ‒ це місто в Індонезії, яке має безліч ММП, зайнятих в сфері продовольства, одягу і різних галузей промисловості, які виробляють ремісничі вироби в якості сувенірів. Потенціал ремісничого виробництва в цьому місті багатообіцяючий. Оскільки місцеві жителі самі продають різні види ремісничих виробів, це фактично полегшує туристам пошук виробів ручної роботи в якості сувенірів, типових для Маланг. Типовий в цьому сенсі означає, що ремісничі вироби, вироблені ММП, засновані на історичному і культурному аспекті міста. Існуючі проблеми полягають в тому, що не існує найкращої моделі, яка могла б використовуватися ММП для створення ремісничих виробів, характерних для Маланг. Метою даного дослідження є порівняння декількох варіантів структурної моделі з метою отримання найкращої моделі. Це було зроблено за допомогою методу приватних найменших квадратів (ПНК), в якому були визначені споживчі потреби. Дане дослідження пропонує найкращу структурну модель серед альтернатив, розроблених для ММП для створення ремісничих виробів на основі історичних цінностей, місцевої культури і споживчих потреб. Дизайни в якості удосконалення ‒ це вироби з написом «Маланг»; зображенням «Пам'ятника міста», «Голови лева» і «Лотоса» як символу міста; ремісничий виріб повинен бути гарним візуально; вiн повинен мати яскраві кольори, унікальне і динамічне представлення, функціональний аспект і бути зручним в траспортуванні

Спонсори дослідження

  • The authors gratefully acknowledge the help of the following in connection with our research on Malang
  • the Malang Handcrafters Association (APKM)
  • the Brawijaya University
  • the University of Merdeka Malang
  • the Malang Government
  • and Malang Public Librar

Біографії авторів

Mochammad Rofieq, University of Merdeka Malang Terusan Raya Dieng str., 62-64, Malang, Indonesia, 65143

Master of Industrial Engineering

Department of Industrial Engineering

Sudjito Soeparman, University of Brawijaya Malang Jalan. Mayjend Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

Doctor of Philosophy

Department of Mechanical Engineering

Sugiono Sugiono, University of Brawijaya Malang Jalan. Mayjend Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

Doctor of Philosophy

Department of Industrial Engineering

Sri Herminingrum, University of Brawijaya Malang Jalan. Mayjend Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

PhD

Department of English Literature

Посилання

  1. Google Maps. Last Accessed 24.02.2019.
  2. Akaibara O. (2018). Cari Oleh-oleh Khas Malang, Datang Saja ke PKK Corner. Ngalam. Available at: https://ngalam.co/2018/02/06/cari-khas-malang-datang-saja-pkk-corner/
  3. Timothy, D. J., Wall, G. (1997). Selling to tourists. Annals of Tourism Research, 24 (2), 322–340. doi: https://doi.org/10.1016/s0160-7383(97)80004-7
  4. Anderson, L. F., Littrell, M. A. (1995). Souvenir-purchase behavior of women tourists. Annals of Tourism Research, 22 (2), 328–348. doi: https://doi.org/10.1016/0160-7383(94)00080-8
  5. Kim, S., Littrell, M. A. (2001). Souvenir buying intentions for self versus others. Annals of Tourism Research, 28 (3), 638–657. doi: https://doi.org/10.1016/s0160-7383(00)00064-5
  6. Asplet, M., Cooper, M. (2000). Cultural designs in New Zealand souvenir clothing: the question of authenticity. Tourism Management, 21 (3), 307–312. doi: https://doi.org/10.1016/s0261-5177(99)00061-8
  7. Nagamachi, M. (1995). Kansei Engineering: A new ergonomic consumer-oriented technology for product development. International Journal of Industrial Ergonomics, 15 (1), 3–11. doi: https://doi.org/10.1016/0169-8141(94)00052-5
  8. Hartono, M. (2012). Incorporating Service Quality Tools into Kansei Engineering in Services: A Case Study of Indonesian Tourists. Procedia Economics and Finance, 4, 201–212. doi: https://doi.org/10.1016/s2212-5671(12)00335-8
  9. xviii Abstrak Kata Kunci: Dinamika dan Kerajinan. Available at: https://docplayer.info/40530151-Xviii-abstrak-kata-kunci-dinamika-dan-kerajinan.html
  10. Strauss, A., Corbin, J. (2007). Basics of Qualitative Research: Grounded Theory Procedures and Techniques. Pustaka Pelajar Publisher, Yogyakarta. Available at: http://library.fip.uny.ac.id/opac/index.php?p=show_detail&id=1542
  11. Arikunto, S. (2010). Prosedur Penelitian: Suatu Pendekatan Praktik. Jakarta: Rineka Cipta Publisher, 2010. Available at: http://library.fis.uny.ac.id/opac/index.php?p=show_detail&id=2193
  12. Rofieq, M., Hariyanto, S., Wiati, N. M. (2014). Penerapan Metode Kansei Engineering Guna Mengidentifikasi Atribut Desain dalam Perancangan Souvenir Khas Malang. The University of Muhammadiyah at Surakarta. Available at: https://publikasiilmiah.ums.ac.id/handle/11617/5496

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-27

Як цитувати

Rofieq, M., Soeparman, S., Sugiono, S., & Herminingrum, S. (2019). Вибір моделі для мікро-і малих підприємств (ММП) для удосконалення дизайну ремісничої продукції в Маланзі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3 (98), 60–66. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.156850

Номер

Том 2 № 3 (98) (2019): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Mochammad Rofieq, Sudjito Soeparman, Sugiono Sugiono, Sri Herminingrum

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.