Аналітичний метод складання та використання баластної карти тягового агрегату ПЕ2У
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.160423Ключові слова:
локомотив, електровоз, тяговий агрегат ПЕ2У, балансування машини, баластна картаАнотація
В практиці експлуатації електровозів керування тягових агрегатів серії ПЕ2У досить часто, особливо в останні десятиріччя, виникає необхідність в різних видах ремонту і відновлення вже досить зношеного парку цих машин. При цьому змінюється важливіший показник в роботі машини – розподіл мас, і відбувається розбалансування машини, яке може досягати 30 %. Подальша експлуатація такого електровозу призводить до зниження його тяги на 40–100 кН, скорочення строку служби ходової частини в середньому на 8–10 років, а також необхідності зниження швидкості машини під час експлуатації на 10–15 км/год.
Завдяки відсутності належної нормативної бази та рекомендацій фахової літератури подібні балансувальні роботи виконуються фактично ітераційним шляхом з довільним розміщенням елементів баласту, що нерідко затягує строки робіт і призводить до їх неякісного виконання.
Одним з можливих шляхів розв’язання подібної проблеми є розробка і впровадження спеціального теоретичного методу, який дозволяє аналітично обґрунтувати запропоновані конструктивно-технологічні рішення щодо розташування баласту електровозу керування тягового агрегату ПЕ2У. При цьому баласт формується із окремих малорозмірних елементів, які укладаються рядами в наявні конструктивні полості несучої рами. В результаті складається так звана індивідуальна баластна карта для кожної машини.
Підхід, що пропонується, включає два етапи розрахунків і дозволяє не тільки отримувати практично прийняті схеми розташування баласту, але й також суттєво скоротити кількість зважувань машини, необхідних для цього. Підхід був апробований на низці машин електровозів керування тягових агрегатів серії ПЕ2У в 2010–2012 рр. і може бути офіційно використаний в спеціалізованій нормативній документації. Його практична погрішність не перевищую 3 % і обумовлена головним чином технологічними чинникамиПосилання
- Normy dlya rascheta i ocenki prochnosti nesushchih elementov, dinamicheskih kachestv i vozdeystviya na put' ekipazhnoy chasti lokomotivov zheleznyh dorog MPS RF kolei 1520 mm (1998). Moscow: VNIIZHT, 145.
- TU U 35.2-32495626-010-20. Agregaty tyagovye. Tekhnicheskie usloviya (2003). Dnepopetrovsk: DEVZ, 48.
- GOST R 55513-2013. Lokomotivy. Trebovaniya k prochnosti i dinamicheskim kachestvam (2014). Moscow: Standartinform, 45.
- Datsun, Y. M. (2017). Conformance rating for locomotive repair productions. Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, 3 (69), 23–31. doi: https://doi.org/10.15802/stp2017/103937
- Liu, G. R., Quek, S. S. (2014). The Finite Element Method. Elsevier, 464. doi: https://doi.org/10.1016/c2012-0-00779-x
- Wang, B., Zhang, Y., Chen, R. J. (2013). Several Realizations of the Finite Element Software ANSYS Structural Analysis. Applied Mechanics and Materials, 442, 507–510. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amm.442.507
- Toreh, E. H., Shahmohammadi, M., Khamseh, N. (2013). Kinematic and Kinetic Study of Rescue Robot by SolidWorks Software. Research Journal of Applied Sciences, Engineering and Technology, 5 (21), 5070–5076. doi: https://doi.org/10.19026/rjaset.5.4399
- Khelifi, C., Ouali, M., Ferroudji, F., Adjilout, L. (2013). Modeling and Static Analysis of an Areogenerator Savonius Cracked by Using SolidWorks/CosmosWorks Software. Applied Mechanics and Materials, 446-447, 744–750. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amm.446-447.744
- Gao, H. F. (2015). The Development and Application of Parallel Computation for Structural Analysis Based on Nastran Software. Applied Mechanics and Materials, 778, 41–45. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amm.778.41
- Kathrotiya, M. (2018). Construction Stage Analysis of Flat Slab Structure with respect to Non Linear Time History Analysis using Software Aid. International Journal for Research in Applied Science and Engineering Technology, 6 (4), 4833–4839. doi: https://doi.org/10.22214/ijraset.2018.4791
- Vysoký, R. (2017). Current Capabilities of Modal Analysis of Aircraft Propeller in ANSYS Mechanical Environment. Advances in Military Technology, 12 (1), 33–47. doi: https://doi.org/10.3849/aimt.01160
- Li, W. M., Yan, Y. Y., Xing, Y. (2014). The Numerical Simulation of Punching and the Fatigue Analysis of Punch Based on ANSYS/LS-DYNA and ANSYS-Fatigue Tool. Advanced Materials Research, 904, 469–473. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.904.469
- Bannikov, D. О. (2018). Usage of construction-oriented software scad for analysis of work of machine-building structures. Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, 1 (73), 98–111. doi: https://doi.org/10.15802/stp2018/123406
- Ohar, O. M., Rozsocha, O. V., Shapoval, G. V., Smachylo, Y. V. (2018). Transport accidents distribution at ukrainian railways according to categories depending on severity of consequences. Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, 3 (75), 7–19. doi: https://doi.org/10.15802/stp2018/124466
- Vyrkov, S. A. (2015). Classification of railway accidents by the criterion of material damage. Proceedings of Petersburg Transport University, 1, 12–19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Dmytro Bannikov, Anatoliy Radkevich
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
