Використання геоелектричних методів диполь-дипольної установки з програмуванням в Delphi при геотермальному дослідженні

Автор(и)

  • Sandy Vikki Ariyanto University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317, Індонезія
  • Idon Joni University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317, Індонезія
  • Erwin Prasetyowati University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317, Індонезія
  • Adi Susilo Brawijaya University Jl. Mayjen Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145, Індонезія
  • Fredy Yunanto University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317, Індонезія

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.160803

Ключові слова:

геотермальний, геоелектричний, диполь-дипольний, програмування в Delphi, Памекасан Мадура Індонезія

Анотація

Положення Індонезії, яка розташована на злитті трьох плит (Євразійської, Індо-Австралійської і Тихоокеанської), викликає утворення ряду вулканів в деяких частинах країни і джерел геотермальної енергії навколо вулкана. Геотермальна енергія – це енергія природних ресурсів у вигляді гарячої води або пари, що утворюються в резервуарі всередині землі в результаті нагрівання підземних вод магматичними породами (Team Pertamina, 2010). Геотермальна енергія може використовуватися безпосередньо для сушіння сільськогосподарської продукції, туризму і побутових потреб або опосередковано для приведення в дію електрогенеруючих турбін.

В даному дослідженні, зосередженому на Східній Яві, автор обговорює геотермальний потенціал з використанням геоелектричних методів в нескінченній зоні пожежі для надання інформації в якості одного з відповідей спільноті і уряду, що, як очікується, дасть уявлення про те, наскільки великий геотермальний потенціал при використанні геоелектричного методу в зоні пожежі, яка ніколи не гасилася в Памекасанi, Мадура. Відстань між 5-метровим електродом. Довгострокова мета цього дослідження полягає в отриманні енергії нафтового палива в районі Памекасана.

Геотермальні дослідження проводилися в пожежних турах. В даному дослідженні використовується геоелектричний метод диполь-дипольної установки за допомогою програми Delphi. Результати цієї програми придатні для оперативних розрахунків при обробці геоелектричних даних. Ця програма оснащена опціями установок Веннера, Шлюмберже, диполь-дипольної і поль-польної, що дозволяє вибрати потрібну установку. Результати даного дослідження – лінія 1, що тягнеться з півночі на південь. Підземна лінія 1 має низький питомий опір 72,3-98 Ом·м. Значення питомої опору цього шару є резервуарним носієм з глибиною 12,8-78,8 метра нижче поверхні грунту. Лінія 2 тягнеться зі сходу на захід. Підземний шар 2 має низький питомий опір 75,5-112 Ом·м. Значення питомої опору цього шару є резервуарним носієм з глибиною 2,5-67,5 метра нижче поверхні грунту. Лінія 3 – це лінія, що йде зі сходу на захід. Підземний шар 3 має низький питомий опір 94,2-110 Ом·м. Значення питомої опору цього шару є резервуарним носієм з глибиною 10,5-24,9 метра нижче рівня землі

Спонсор дослідження

  • madura university

Біографії авторів

Sandy Vikki Ariyanto, University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317

Department of Informatics Engineering

Idon Joni, University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317

Department of Informatics Engineering

Erwin Prasetyowati, University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317

Department of Informatics Engineering

Adi Susilo, Brawijaya University Jl. Mayjen Haryono, 167, Malang, Indonesia, 65145

Associate Professor

Department of Geophysical Engineering

Fredy Yunanto, University of Madura Jalan Raya Panglegur Km 3.5, Barat, Panglegur, Tlanakan, Kabupaten Pamekasan, Indonesia, 69317

Training and Teaching program

Посилання

  1. Saini, B., Sharma, M. (2018). Thermal Energy Production From Closed Geothermal Reservoirs. International Journal of Trend in Scientific Research and Development, 2 (3), 961–965. Available at: https://www.ijtsrd.com/papers/ijtsrd11122.pdf
  2. El-Kilani, R. J., Zaid, A. I. O. (2015). Geothermal energy in Palestine practical applications. 2015 Power Generation System and Renewable Energy Technologies (PGSRET). doi: https://doi.org/10.1109/pgsret.2015.7312223
  3. El Haj Assad, M., Tawalbeh, M., Salameh, T., Al-Othman, A. (2018). Thermodynamic analysis of lithium bromide absorption chiller driven by geothermal energy. 2018 5th International Conference on Renewable Energy: Generation and Applications (ICREGA). doi: https://doi.org/10.1109/icrega.2018.8337607
  4. Khan, K., Ahmed, M., Parvez, M. S., Hossain, M. M. (2015). Scope of geothermal potential of Bangladesh: A review. 2015 3rd International Conference on Green Energy and Technology (ICGET). doi: https://doi.org/10.1109/icget.2015.7315087
  5. Bertani, R. (2012). Geothermal power generation in the world 2005–2010 update report. Geothermics, 41, 1–29. doi: https://doi.org/10.1016/j.geothermics.2011.10.001
  6. Tousif, S. M. R., Taslim, S. M. B. (2011). Producing electricity from geothermal energy. 2011 10th International Conference on Environment and Electrical Engineering. doi: https://doi.org/10.1109/eeeic.2011.5874669
  7. Maryanto, S. (2017). Geo Techno Park potential at Arjuno-Welirang Volcano hosted geothermal area, Batu, East Java, Indonesia (Multi geophysical approach). AIP Conference Proceedings, 1908. doi: https://doi.org/10.1063/1.5012712
  8. Li, B., Li, F., Zhou, P., Hong, T., Liu, F. (2011). The geothermal resources assessment of Jinghong basin in Yunnan province. 2011 International Conference on Electrical and Control Engineering. doi: https://doi.org/10.1109/iceceng.2011.6058199
  9. Ichim, A., Teodoriu, C., Falcone, G. (2018). Estimation of Cement Thermal Properties through the Three-Phase Model with Application to Geothermal Wells. Energies, 11 (10), 2839. doi: https://doi.org/10.3390/en11102839
  10. Rajver, D., Rman, N., Lapanje, A. (2016). The state of exploitation of geothermal energy and some interesting achievements in geothermal research and development in the world. Geologija, 59 (1), 99–114. doi: https://doi.org/10.5474/geologija.2016.007
  11. Isnaniawardhani, V., Sukiyah, E., Sudradjat, A., Nanlohy, M. M. (2018). The geothermal potentials for electric development in Maluku Province. Jurnal Perspektif Pembiayaan dan Pembangunan Daerah, 5 (3), 129–140. doi: https://doi.org/10.22437/ppd.v5i3.4546
  12. Yashin, A., Indrupskiy, I., Lobanova, O. (2018). Simulation of composition changes in reservoirs with large hydrocarbon columns and temperature gradient. Georesursy, 20 (4), 336–343. doi: https://doi.org/10.18599/grs.2018.4.336-343
  13. Rajver, D., Lapanje, A., Rman, N. (2012). Possibilities for electricity production from geothermal energy in Slovenia in the next decade. Geologija, 55 (1), 117–140. doi: https://doi.org/10.5474/geologija.2012.009
  14. Ali, M. N., Harmoko, U., Yuliyanto, G., Yulianto, T. (2018). Model of Temperature Distribution Geothermal Pesanggrahan Geothermal System, Central Java, Indonesia. International Journal of Recent Trends in Engineering and Research, 4 (11), 87–94. doi: https://doi.org/10.23883/ijrter.2018.4410.mccyh
  15. Muravyev, A. (2018). Geothermal monitoring as a way to predict volcanic eruptions and estimate geothermal energy resources. Georesursy, 20 (4), 413–422. doi: https://doi.org/10.18599/grs.2018.4.413-422
  16. Ji, W., Wang, J., Fang, X., Gu, S. (2012). Improvement and application of the Delphi method. Proceedings of the 10th World Congress on Intelligent Control and Automation. doi: https://doi.org/10.1109/wcica.2012.6359147
  17. Mudge, J. C., Chandrasekhar, P., Heinson, G. S., Thiel, S. (2011). Evolving Inversion Methods in Geophysics with Cloud Computing – A Case Study of an eScience Collaboration. 2011 IEEE Seventh International Conference on eScience. doi: https://doi.org/10.1109/escience.2011.25
  18. Muñoz, G., Ritter, O., Moeck, I. (2010). A target-oriented magnetotelluric inversion approach for characterizing the low enthalpy Groß Schönebeck geothermal reservoir. Geophysical Journal International, 183 (3), 1199–1215. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-246x.2010.04795.x
  19. Seker, S. E. (2015). Computerized Argument Delphi Technique. IEEE Access, 3, 368–380. doi: https://doi.org/10.1109/access.2015.2424703
  20. Geoelectric Monitoring : Current research and perspectives for the future (2011). Berichte Geol. B.-A, 93.
  21. Chuan-tao, Y., Hong-fu, L., Xin-jun, Z. (2011). CSAMT investigations in the faulted basin geothermal field, Shanxi, China. 2011 International Symposium on Water Resource and Environmental Protection. doi: https://doi.org/10.1109/iswrep.2011.5893726
  22. Mohamed, A. R. S., Susilo, A., Maryanto, S. (2013). Analysis of Zero Offset Vertical Seismic Profiling Data Processing To Evaluate the Oil and Gas Reservoir in Well ‘X’, Murzuk Basin, Soutwest Libya. International Refereed Journal of Engineering and Science, 2 (11), 19–29.
  23. Heise, W., Caldwell, T. G., Bibby, H. M., Bannister, S. C. (2008). Three-dimensional modelling of magnetotelluric data from the Rotokawa geothermal field, Taupo Volcanic Zone, New Zealand. Geophysical Journal International, 173 (2), 740–750. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-246x.2008.03737.x
  24. Maryanto, S., Dewi, C. N., Syahra, V., Rachmansyah, A., Foster, J., Nadhir, A., Santoso, D. R. (2017). Magnetotelluric-Geochemistry Investigations of Blawan Geothermal Field, East Java, Indonesia. Geosciences, 7 (2), 41. doi: https://doi.org/10.3390/geosciences7020041
  25. Meller, C., Kontny, A., Kohl, T. (2014). Identification and characterization of hydrothermally altered zones in granite by combining synthetic clay content logs with magnetic mineralogical investigations of drilled rock cuttings. Geophysical Journal International, 199 (1), 465–479. doi: https://doi.org/10.1093/gji/ggu278

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-21

Як цитувати

Ariyanto, S. V., Joni, I., Prasetyowati, E., Susilo, A., & Yunanto, F. (2019). Використання геоелектричних методів диполь-дипольної установки з програмуванням в Delphi при геотермальному дослідженні. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(8 (99), 50–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.160803

Номер

Том 3 № 8 (99) (2019): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 sandy vikki ariyanto

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.