Дискретные модели для плоских статических задач теории упругости
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2011.1617Ключові слова:
Дискретна модель, суцільне середовищеАнотація
Запропоновано дискретну модель суцільного середовища. При розв’язанні ряду класичних задач одержувані результати ідеально узгоджуються з теорією пружності. Розроблена модель також допускає модифікацію на випадок задач у геометрично нелінійній постановціПосилання
- Шамровський О. Д. Метод последовательных приближений для расчета стержневых систем / О. Д. Шамровський, А. І. Безверхий, В. В. Кривуляк // Нові матеріали і технології в металургії і машинобудуванні. – 2008. – №2. – С. 110 –118.
- Brillouin L. Propagation des ondes dans les milieux périodiques / L. Brillouin, M. Parodi. – Paris: Masson, 1956. – 347 p.
- Косевич А. М. Основы механики кристаллической решетки / А. М. Косевич. – М.: Наука, 1972. – 342 с.
- Кунин И. А. Теория упругих сред с микроструктурой: нелокальная теория упругости / И. А. Кунин. – М.: Наука (СО), 1975. – 415 с.
- Рушицький Я. Я. Хвилі в матеріалах з мікроструктурою / Я. Я. Рушицький, Ц. І. Цурпал. – К.: Ін-т механіки НАНУ. –377 с.
- Metrikine A. V. One-dimensional dynamically consistent gradient elasticity models derived from a discrete microstructure. Part 1: Generic formulation / A. V. Metrikine, H. Askes // European Journal of Mechanics A/Solids. – 2002. – V. 21. – P.555–572.
- Suiker A. S. J. Micro-mechanical modelling of granular materials – Part 2 – Plane wave propagation in infinite media / A. S. J. Suiker, R. de Borst, C. S. Chang // Acta Mechanica. – 2001. – V. 149. – P. 181–200.
- Новацкий В. Теория упругости / В. Новацкий. – М.: Мир, 1975. – 872 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Александр Дмитриевич Шамровский, Юлия Алексеевна Лымаренко, Дмитрий Николаевич Колесник, Татьяна Алексеевна Миняйло, Владимир Васильевич Кривуляк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
