Оцінка динамічних властивостей газоперекачувальних агрегатів за результатами експериментальних досліджень
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.163113Ключові слова:
газоперекачувальний агрегат, експериментальні дослідження, розгінна характеристика, метод площ, технічний стан, програмний продукт, функції передачіАнотація
Проведені експериментальні дослідження динамічних властивостей газоперекачувальних агрегатів (ГПА) різних типів, які дозволили отримати криві розгону ГПА та визначити параметри функції передачі по різних каналах передачі вхідних впливів. Для цього було розроблено метод і програмний продукт для реалізації процедури визначення площ k-тих порядків через моменти допоміжної функції. У результаті проведених експериментів на діючих ГПА отримані розгінні характеристики за вибраними каналами передачі сигналів. Для ідентифікації динамічних властивостей ГПА розроблено програмний продукт у середовищі MatLab, який дозволяє в ітераційному режимі кожну криву розгону апроксимувати функцією передачі, порядок якої вибирається користувачем. Ітераційний режим дозволяє користувачу вибирати порядок поліномів чисельника і знаменника функції передачі, а також обчислювати числові значення параметрів вибраної функції передачі. Програмний продукт апробовано на промислових даних, отриманих при штатному пускові ГПА. Отримані результати можуть бути використані при розробці нового методу контролю надійності та діагностування технічного стану систем автоматичного управління (САУ) ГПА і його вузлів. Суть методу полягає в тому, що зміна технічного стану САУ чи ГПА впливає на їх динамічні властивості, а це, в свою чергу, викликає зміну параметрів функцій передачі, яка може бути зафіксована через певний проміжок часу. Визначивши діапазони зміни значень коефіцієнтів функції передачі для різних технічних станів різнотипних САУ і ГПА в подальшому можна буде прогнозувати період їх експлуатації
Посилання
- Zamihovskiy, L., Slobodchikov, K. (2014). The regulation of automatic control systems at the level of gas «compressor plant – compressor station»: problems and solutions. Transport i hranenie nefteproduktov i uglevodorodnogo syr'ya, 1, 23–29.
- Zamikhovskyi, L. M., Zikratyi, S. V., Shtaier, L. O. (2017). Suchasnyi stan otsinky nadiynosti system avtomatyky hazoperekachuvalnykh ahrehativ. Naukovyi visnyk IFNTUNH, 2 (43), 79–88.
- Kuzo, I. V., Sholoviy, Yu. P., Fliunt, O. R. (2013). Rozvytok metodiv diahnostyky osnovnoho obladnannia kompresornykh stantsiy. Truboprovidnyi transport, 6 (84), 18–20.
- Nishcheta, V. V. (2010). Shchodo klasyfikatsiyi system tekhnichnoi diahnostyky. Naftova i hazova promyslovist, 2, 47–52.
- Harihara, P. P., Parlos, A. G. (2012). Fault diagnosis of centrifugal pumps using motor electrical signals. Centrifugal Pumps, 15–32. doi: https://doi.org/10.5772/26439
- Zanoli, S. M., Astolfi, G., Marczyk, J. (2012). Complexity-based methodology for Fault Diagnosis: application on a centrifugal machine. IFAC Proceedings Volumes, 45 (12), 51–56. doi: https://doi.org/10.3182/20120620-3-mx-3012.00060
- Parthasarathy, G., Mylaraswany, D., Uluyol, O. et. al. (2011). Readiness Approach for Propulsion Engine LRUs. MFPT Applied Systems Health Management Conference. Virginia Beach, VA.
- Halimi, D., Hafaifa, A., Boualie, E. (2014). Maintenance actions planning in industrial centrifugal compressor based on failure analysis. Eksplotacja i Niezawodnosc – Maintenance and Reliability, 16 (1), 17–21.
- Marczyk, J. (2011). A New Theory of Risk and Rating. New tools for surviving in a complex and turbulent economy. Trento: Editrice, Uni service, 234.
- Albraik, A., Althobiani, F., Gu, F., Ball, A. (2012). Diagnosis of Centrifugal Pump Faults Using Vibration Methods. Journal of Physics: Conference Series, 364, 012139. doi: https://doi.org/10.1088/1742-6596/364/1/012139
- Huang, S. (2011). Immune Genetic Evolutionary Algorithm of Wavelet Neural Network to Predict the Performance in the Centrifugal Compressor and Research. Journal of Software, 6 (5), 908–914. doi: https://doi.org/10.4304/jsw.6.5.908-914
- Mishchenko, T. N. (2014). Theoretical aspects and methods of parameters identification of electric traction system devices. Method of weight function. Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transpor, 5, 74–82. doi: https://doi.org/10.15802/stp2014/30763
- Kuzyk, A. (2016). Spectral and correlation analysis of signals with continuous and discrete frequency modulation. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Radioelektronika ta telekomunikatsiyi, 849, 31–44.
- Strizhnev, A. G. Markov, A. V., Rusakovich, A. N. (2012). Control object identification using closed-loop system transient response. Doklady Belorusskogo gosudarstvennogo universiteta informatiki i radioelektroniki, 5 (67), 65–72.
- Karikov, E. B., Mishunin, V. V., Rubanov, V. G., Gol'cov, Yu. A. (2012). Modelirovanie teplotekhnologicheskih ob'ektov v klasse drobno-irracional'nyh peredatochnyh funkciy. Nauchnye vedomosti BelGU. Ser.: Istoriya. Politologiya. Ekonomika. Informatika, 13 (132), 173–179.
- Babenko, Yu. I. (2009). Metod drobnogo differencirovaniya v prikladnyh zadachah teorii teplomassoobmena. Sankt-Peterburg: NPO «Professional», 584.
- Volgin, V. V. (1972). Metody rascheta sistem avtomaticheskogo regulirovaniya. Moscow: Izd-vo MEI, 192.
- Simoyu, M. P. (1957). Opredelenie koefficientov peredatochnyh funkciy linearizovannyh zven'ev i sistem avtoregulirovaniya. Avtomatika i telemekhanika, 18 (6), 514–528.
- Verzhbickiy, V. M. (2002). Osnovy chislennyh metodov. Moscow: Vysshaya shkola, 840.
- Gorbiychuk, M. I., Pistun, Ye. P. (2010). Chyslovi metody i modeliuvannia na EOM. Ivano-Frankivsk: Fakel, 402.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Mykhailo Gorbiychuk, Olena Zamikhovska, Leonid Zamikhovskyi, Serhii Zikratyi, Lidiia Shtaier
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
