Підвищення ефективності обробки складнопрофілих фасонних поверхонь на основі фрезерування з постійним зсувом ріжучої крайки
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.163325Ключові слова:
фрезерування, кінематична схема різання, ріжучий інструмент, ріжуча крайка, складна фасонна поверхня, ЧПУАнотація
Для підвищення ефективності обробки фрезеруванням складних фасонних поверхонь (СФП), застосовуються в основному методи, пов'язані з поліпшенням властивостей інструментального матеріалу, зміною складу і властивостей поверхневого шару інструменту, нанесенням тонкоплівкових покриттів, зниженням шорсткості робочих поверхонь і поліпшенням умов експлуатації інструменту застосуванням ЗОТС.
Виходячи з вище викладеного в роботі дослідженні та викладені науково обґрунтовані технічні та технологічні рішення, які полягають в розробці нового високоефективного способу обробки складних фасонних поверхонь дисковими радіусними фрезами зі зворотно-гойдальним рухом подачі. Даний метод обробки дозволяє підвищити період стійкості інструменту в 1,7 рази і продуктивність фрезерування в 1,6 рази, за рахунок постійного кінематичного зсуву ріжучої крайки відносно поверхні різання.
Запропоновано математичний апарат способу фрезерування з постійним зсувом ріжучої крайки. Аналіз даного методу за допомогою числових функцій, дозволив встановити аналітичні залежності для визначення товщини і об'єму одиничного зрізаємого шару.
Основний вплив на величину товщини зрізаного шару надає подача на зуб Sz, а на обсяг – кут υ, що визначає нормальні умови різання. Досліджено модель розподілу теплових потоків в ріжучому клині для способу фрезерування зі зворотно-гойдальним рухом подачі, що враховує амплітуду руху, що гойдає заготовки. Встановлено зниження температури до 330,2...395,5 °С, тобто на 80,6...181,6 °С для штампової стали 9ХС і до 193,8 ... 285 °С, тобто 56,6...120,2 °С для стали 45, в порівнянні зі звичайним фрезеруванням. Встановлено, що загальна довжина ріжучої крайки збільшується в 2,4 рази, при цьому температура знижується в 1,5 разиПосилання
- Petrushin, S. I. (2003). Osnovy formoobrazovaniya rezaniem lezviynymi instrumentami. Tomsk: Izd. TGU, 172.
- Tashtoush, G. M., Tashtoush, K. K., Al-Muhtaseb, M. A., Mayyas, A. T. (2010). Reliability Analysis of Car Maintenance Scheduling and Performance. Jordan Journal of Mechanical and Industrial Engineering, 4 (3), 388–393.
- Radzevich, S. P. (2001). Formoobrazovanie poverhnostey detaley. Rastan, 592.
- Skorkin, A., Kondratyuk, O., Starchenko, O. (2018). Theoretical bases of optimizing a tool idle motion while milling complex surfaces. Innovative Technologies and Scientific Solutions for Industries, 4 (6), 62–70. doi: https://doi.org/10.30837/2522-9818.2018.6.062
- Helleno, A. L., Schützer, K. (2006). Investigation of tool path interpolation on the manufacturing of die and molds with HSC technology. Journal of Materials Processing Technology, 179 (1-3), 178–184. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmatprotec.2006.03.092
- Wei, E.-J., Lin, M.-C. (2005). Study on general analytical method for CNC machining the free-form surfaces. Journal of Materials Processing Technology, 168 (3), 408–413. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmatprotec.2004.11.009
- Li, J. G., Yao, Y. X., Wang, P. (2014). Assembly accuracy prediction based on CAD model. The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, 78 (5-8), 825–832. doi: https://doi.org/10.1007/s00170-014-6182-z
- Zhang, Z., Waszink, A., Wijngaard, J. (2000). An instrument for measuring TQM implementation for Chinese manufacturing companies. International Journal of Quality & Reliability Management, 17 (7), 730–755. doi: https://doi.org/10.1108/02656710010315247
- Yashchericyn, P. I., Efremov, V. D. (2008). Osnovy rezaniya materialov. Minsk: BGATU, 644.
- Shalamov, V. G., Smetanin, S. D., Gatitulin, M. N. (2009). Kinematika rotacionnogo i tradicionnogo rezaniya. Izvestiya Chelyabinskogo nauchnogo centra, 3 (45), 13–17.
- Wallner, J., Pottman, H. (2000). On the geometry of sculptured surface machining. Nashville, 417–432.
- Toth, P., Vigo, D. (Eds.) (2002). The Vehicle Routing Problem. Society for Industrial and Applied Mathematics, 367. doi: https://doi.org/10.1137/1.9780898718515
- Pottmann, H. (1997). General Offset Surfaces. Neural, Parallel & Scientific Computations, 5 (1-2), 55–80.
- Reznikov, A. N., Reznikov, L. A. (1990). Teplovye processy v tekhnologicheskih sistemah. Moscow: Mashinostroenie, 288.
- Tseng, Y.-J., Joshi, S. (1991). Determining feasible tool-approach directions for machining Bézier curves and surfaces. Computer-Aided Design, 23 (5), 367–379. doi: https://doi.org/10.1016/0010-4485(91)90030-z
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Anton Skorkin, Oleg Kondratyuk, Nataliya Lamnauer, Victoria Burdeinaya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
