Визначення енергетично ефективного закону механічного впливу при вібростабілізаційній обробці металевих деталей

Автор(и)

  • Oleksii Sheremet Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313, Україна https://orcid.org/0000-0003-1298-3617
  • Mykola Ivchenkov Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313, Україна https://orcid.org/0000-0001-9046-1676
  • Olena Ivchenkova Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313, Україна https://orcid.org/0000-0003-4739-0192
  • Kateryna Sheremet Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313, Україна https://orcid.org/0000-0003-3783-5274

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.163697

Ключові слова:

vibratory stress relief, resonant frequency, energy efficient law, amplitude spectrum, electrodynamic linear motor

Анотація

Дослідження базується на методі вібростабілізаційної обробки, який використовується для зниження залишкових напружень в литих та зварних деталях та є альтернативою термодеформаційним методам, оскільки є невибагливим до маси, форми і габаритів деталі.

Зазвичай вібростабілізаційна обробка здійснюється за допомогою дебалансних електромеханічних систем, які є простими за конструкцією силової частини та системи керування. В таких системах обробка одночасно відбувається тільки на одній резонансній частоті. Оброблювана деталь, як правило, характеризується декількома резонансними частотами, що мають тенденцію до зміщення у низькочастотну область при здійсненні вібраційного впливу. Технологічний процес послідовної обробки на кожній змінюваній резонансній частоті є доволі тривалим у часі та не є ефективним з позиції витрат електричної енергії. З метою скорочення витрат часу та енергії, в роботі запропоновано використання найбільш прогресивних способів обробки відразу на декількох резонансних частотах. Виходячи з алгоритмів послідовної вібростабілізаційної обробки на декількох резонансних частотах деталі та їх зміни у бік низьких, запропоновано здійснення обробки полігармонічною збурюючою силою на обмеженій смузі частот. Цей вплив має таку ширину смуги частот, що містить усі можливі частоти деталі, на яких відбувається вібростабілізаційна обробка. Подібний вплив може бути реалізований за допомогою електродинамічного лінійного двигуна у якості виконавчого органу. Перевагою електродинамічного лінійного двигуна є пропорційність створюваного зусилля струму, що підводиться до рухомого провідника, і повторення його за формою.

Шляхом математичного моделювання для обраного прикладу встановлено, що звуження частотного діапазону в області низьких частот у 5 разів зменшує енергетичні витрати більш, ніж в 4000 разів у порівнянні з широкосмуговим законом механічної дії на деталь. Визначений теоретично енергетично ефективний закон може бути програмно реалізований у системах керування електродинамічними лінійними двигунами для здійснення вібростабілізаціної обробки

Біографії авторів

Oleksii Sheremet, Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра електромеханічних систем автоматизації

Mykola Ivchenkov, Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313

Кандидат технічних наук

Кафедра електромеханічних систем автоматизації

Olena Ivchenkova, Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313

Кандидат економічних наук

Кафедра інтелектуальних систем приняття рішень

Kateryna Sheremet, Донбаська державна машинобудівна академія вул. Академічна, 72, м. Краматорськ, Україна, 84313

Лаборант

Кафедра інтелектуальних систем приняття рішень

Посилання

  1. Withers, P. J. (2007). Residual stress and its role in failure. Reports on Progress in Physics, 70 (12), 2211–2264. doi: https://doi.org/10.1088/0034-4885/70/12/r04
  2. Schajer, G. S. (2010). Relaxation Methods for Measuring Residual Stresses: Techniques and Opportunities. Experimental Mechanics, 50 (8), 1117–1127. doi: https://doi.org/10.1007/s11340-010-9386-7
  3. Radchenko, V. P., Bochkova, T. I., Tsvetkov, V. V. (2015). Residual stresses relaxation in surface-hardened half-space under creep conditions. Vestn. Samar. Gos. Tekhn. Univ., Ser. Fiz.-Mat. Nauki [J. Samara State Tech. Univ., Ser. Phys. Math. Sci.], 19 (3), 504–522. doi: https://doi.org/10.14498/vsgtu1428
  4. Walker, C. (2011). A theoretical review of the operation of vibratory stress relief with particular reference to the stabilization of large-scale fabrications. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part L: Journal of Materials: Design and Applications, 225 (3), 195–204. doi: https://doi.org/10.1177/0954420711402877
  5. Wang, J.-S., Hsieh, C.-C., Lai, H.-H., Kuo, C.-W., Wu, P. T.-Y., Wu, W. (2015). The relationships between residual stress relaxation and texture development in AZ31 Mg alloys via the vibratory stress relief technique. Materials Characterization, 99, 248–253. doi: https://doi.org/10.1016/j.matchar.2014.09.019
  6. Wang, Y., Kramer, M. S. (2018). Pat. No. US9863030B2. Stress relief of mechanically roughened cylinder bores for reduced cracking tendency. Available at: https://patents.justia.com/patent/9863030
  7. Zhao, X., Zhang, N., Wang, A. (2018). Modeling and Simulation Technology of High Frequency Vibratory Stress Relief Treatment for Complex Thin -Walled Workpiece. MATEC Web of Conferences, 206, 04001. doi: https://doi.org/10.1051/matecconf/201820604001
  8. Vukojevic, N., Hadžikadunić, F. (2012). Experiences of application of vibratory residual stress relieving methodology on large welded constructions. Conference: COMETa 2012 – 1st International Scientific Conference on Mechanical Engineering Technologies and Applications, At BiH, 229–234.
  9. Hsieh, C.-C., Wang, P.-S., Wang, J.-S., Wu, W. (2014). Evolution of Microstructure and Residual Stress under Various Vibration Modes in 304 Stainless Steel Welds. The Scientific World Journal, 2014, 1–9. doi: https://doi.org/10.1155/2014/895790
  10. Simakov, G. M., Topovskiy, V. V. (2016). Dynamic modes of electromechanical unbalance vibration exciter with induction motor under vector control. 2016 13th International Scientific-Technical Conference on Actual Problems of Electronics Instrument Engineering (APEIE). doi: https://doi.org/10.1109/apeie.2016.7807065
  11. Lashchenko, G. I. (2016). Technological capabilities of vibration treatment of welded structures (Review). Automatic Welding, 7, 28–34. doi: https://doi.org/10.15407/as2016.07.05

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-23

Як цитувати

Sheremet, O., Ivchenkov, M., Ivchenkova, O., & Sheremet, K. (2019). Визначення енергетично ефективного закону механічного впливу при вібростабілізаційній обробці металевих деталей. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(1 (98), 47–54. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.163697

Номер

Розділ

Виробничо-технологічні системи