Вплив параметрів зразків для випробувань на результати оцінювання вогнезахисної здатності матеріалів

Автор(и)

  • Serhii Novak Український науково-дослідний інститут цивільного захисту вул. Рибальська, 18, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0001-7087-318X
  • Varvara Drizhd Науково-виробниче підприємство «Спецматеріали» вул. Тельмана, 12, м. Бориспіль, Україна, 08304, Україна https://orcid.org/0000-0003-2507-7007
  • Oleksandr Dobrostan Український науково-дослідний інститут цивільного захисту вул. Рибальська, 18, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0001-8908-0729
  • Larisa Maladyka Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023, Україна https://orcid.org/0000-0003-1644-0812

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.164743

Ключові слова:

вогнезахисна здатність, вогнезахисний матеріал, критична температура, межа вогнестійкості, сталева конструкція

Анотація

Для оцінювання вогнезахисної здатності матеріалів для сталевих конструкцій застосовують методи випробувань, які наведені в стандартах EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013. За результатами цих випробувань визначають дані про мінімальні товщини вогнезахисних матеріалів, які в подальшому використовують при проектуванні сталевих конструкцій. Ці випробування дуже трудомісткі і вимагають значних витрат на створення стандартизованих зразків і проведення випробувань. У той же час існують методи, в яких використовують зразки зменшених розмірів і іншої форми, ніж у стандартизованих зразків. Актуальним є питання про можливість застосування методів зі зменшеними зразками як альтернативу методам EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013. У статті досліджувалася збіжність результатів оцінювання вогнезахисної здатності двох типів вогнезахисних матеріалів для сталевих конструкцій, отриманих при випробуваннях стандартизованих зразків і зразків зменшених розмірів. Встановлено, що значення мінімальної товщини реактивного вогнезахисного матеріалу, отримані за даними випробувань зразків зменшених розмірів, мають переважно більші величини, ніж при застосуванні стандартизованих зразків. Для пасивного вогнезахисного матеріалу мають місце переважно більші величини значення мінімальної товщини, отримані з використанням стандартизованих зразків. Різниця між значеннями мінімальної товщини реактивного вогнезахисного матеріалу, отриманими на зразках зменшених розмірів і стандартизованих зразках, досягає 79,0 %, а для пасивного вогнезахисного матеріалу – 62,5 %. Такі значення різниці свідчать про неможливість застосування зразків зменшених розмірів для оцінювання вогнезахисної здатності матеріалів для сталевих конструкцій для всіх діапазонів зведеної товщини сталевого профілю, критичної температури сталі і нормованої межі вогнестійкості конструкцій, наведених в EN 13381-4:2013 і EN 13381-8:2013

Біографії авторів

Serhii Novak, Український науково-дослідний інститут цивільного захисту вул. Рибальська, 18, м. Київ, Україна, 01011

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Науково-випробувальний центр

Varvara Drizhd, Науково-виробниче підприємство «Спецматеріали» вул. Тельмана, 12, м. Бориспіль, Україна, 08304

Кандидат технічних наук

Oleksandr Dobrostan, Український науково-дослідний інститут цивільного захисту вул. Рибальська, 18, м. Київ, Україна, 01011

Кандидат технічних наук

Науково-випробувальний центр

Larisa Maladyka, Національний університет цивільного захисту України вул. Чернишевська, 94, м. Харків, Україна, 61023

Кандидат педагогічних наук

Кафедра пожежно-профілактичної роботи

Посилання

  1. EN 13381-4:2013. Test methods for determining the contribution to the fire resistance of structural members – Part 4: Applied passive protection to steel members (2013). European Committee for Standardization. Management Centre: Avenue Marnix 17, B-1000. Brussels, 83.
  2. EN 13381-8:2013. Test methods for determining the contribution to the fire resistance of structural members – Part 8: Applied reactive protection to steel members (2013). European Committee for Standardization. Management Centre: Avenue Marnix 17, B-1000. Brussels, 80.
  3. DSTU B V.1.1-17:2007. Vohnezakhysni pokryttia dlia budivelnykh nesuchykh metalevykh konstruktsiy. Metod vyznachennia vohnezakhysnoi zdatnosti (ENV 13381-4:2002, NEQ) (2007). Kyiv: Minrehionbud Ukrainy, 66.
  4. DSTU-N-P B V.1.1-29:2010. Zakhyst vid pozhezhi. Vohnezakhysne obrobliannia budivelnykh konstruktsiy. Zahalni vymohy ta metody kontroliuvannia (2011). Kyiv: Minrehionbud Ukrainy, 9.
  5. Novak, S. (2016). Parameters reasoning of samples for experimental determination of the temperature of the steel plates that are fire-retardant coating in conditions of fire exposure under standard temperature fire regime. Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety, 2 (2), 18–24.
  6. Novak, S., Dobrostan, O., Dolishnii, Y., Ratushnyi, O. (2017). Evaluation of convergence the results of experimental determination of duration of fire influence to achieve the critical temperature of steel. Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety, 2, 67–72.
  7. ETAG No. 018-2:2013. Guide for the European technical approval of fire protective products – Part 2: Reactive coatings for fire protection of steel elements.
  8. ETAG No. 018-3:2013. Guide for the European technical approval of fire protective products – Part 3: Renderings and rendering kits intended for fire resisting applications. Available at: http://www.itb.pl/g/f/NDY1
  9. Łukomski, M., Turkowski, P., Roszkowski, P., Papis, B. (2017). Fire Resistance of Unprotected Steel Beams – Comparison between Fire Tests and Calculation Models. Procedia Engineering, 172, 665–672. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.02.078
  10. De Silva, D., Bilotta, A., Nigro, E. (2019). Experimental investigation on steel elements protected with intumescent coating. Construction and Building Materials, 205, 232–244. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2019.01.223
  11. Xu, Q., Li, G.-Q., Jiang, J., Wang, Y. C. (2018). Experimental study of the influence of topcoat on insulation performance of intumescent coatings for steel structures. Fire Safety Journal, 101, 25–38. doi: https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2018.08.006
  12. Wang, W.-Y., Li, G.-Q. (2009). Behavior of steel columns in a fire with partial damage to fire protection. Journal of Constructional Steel Research, 65 (6), 1392–1400. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcsr.2009.01.004
  13. Li, G.-Q., Han, J., Lou, G.-B., Wang, Y. C. (2016). Predicting intumescent coating protected steel temperature in fire using constant thermal conductivity. Thin-Walled Structures, 98, 177–184. doi: https://doi.org/10.1016/j.tws.2015.03.008
  14. Novak, S., Drizhd, V., Dobrostan, O. (2018). Comparative analysis of data on the duration of fire exposure before reaching the critical temperature steel obtained for samples standardized and sample size reduction from fireproof materials "ENDOTERM 400202" and "ENDOTERM 210104". Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety, 2 (6), 18–27. doi: https://doi.org/10.33269/nvcz.2018.2.18-27
  15. TU U 13481691.005-2001. Sumishi dlia vohnezakhysnykh pokryttiv «Endoterm 400201», «Endoterm 400202», «Endoterm 650202», «Endoterm 250103». Tekhnichni umovy (2001). Donetskyi tsentr standartyzatsiyi, metrolohiyi ta sertyfikatsiyi, 24.
  16. TU U 24.3-13481691-007-2003. Sumish dlia pokryttia «Endoterm 210104». Tekhnichni umovy (2003). Donetskyi tsentr standartyzatsiyi, metrolohiyi ta sertyfikatsiyi, 25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-18

Як цитувати

Novak, S., Drizhd, V., Dobrostan, O., & Maladyka, L. (2019). Вплив параметрів зразків для випробувань на результати оцінювання вогнезахисної здатності матеріалів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (98), 35–42. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.164743

Номер

Том 2 № 10 (98) (2019): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Serhii Novak, Varvara Drizhd, Oleksandr Dobrostan, Larisa Maladyka

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.