Визначення впливу багатофункціональних перегородок на рівень шуму у офісах типу «Open space»

Автор(и)

  • Viacheslav Berezutskyi Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7318-1039
  • Olha Ilinska Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-6617-5354
  • Ludmila Vaskovets Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-7373-7113
  • Iryna Mezentseva Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7695-7982
  • Viktoriya Khalil Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-0222-7519

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.164786

Ключові слова:

офіс типу «Open space», локалізація робочого простору, шум, будівельні перегородки

Анотація

Розглянуто багатофункціональні перегородки та їх вплив на рівні шуму. Звернуто увагу на те, що існуючи системи класифікації будівельних перегородок розглядають їх, виходячи із зручності їх використання, матеріалу, дизайну тощо. При цьому недостатньо приділяють уваги їх впливу на показники зменшення рівня шуму у офісних приміщеннях.

Перегородки виготовляють з різних матеріалів, які мають різні властивості, є різними за формою, на різній відстані від полу перекривають приміщення або робочий простір. У таких випадках виникає складна задача вибору певних типів перегородок, які, як це показано у роботі, дозволяють вирішити завдання оптимізації умов праці та зменшити негативний вплив шуму на здоров’я працівників. Виконані дослідження довели, що поставлена задача зменшення шуму завдяки використання перегородок досягається. Фактори, які особливо потрібно врахувати: висота перегородки (ступень перекриття перегородкою відстані до стелі), матеріал перегородок, наявність технологічних отворів та геометрію їх розташування. Виявлено, що двошарові перегородки, які виконано з важких матеріалів (густина ≈2500 кг/м3) та перекривають на 100 % приміщення за висотою, здатні зменшувати рівень шуму в 2–3 рази (із 90 дБА до 30–45 дБА). Перегородки із скла (труби скляні), середньої ваги (густина ≈1200 кг/м3), зменшують шум в 1,5–1,6 раз. Якщо перекриття приміщення не повне або є отвори, вентиляційні шахти тощо, то ефект впливу перегородок значно зменшується, зводячи його практично нанівець. Відчутний вплив перегородок відбувається у частотному діапазоні 200–3000 Гц при рівнях шуму 40–60 дБА.

Шум досліджувався у приміщеннях типу «Open space», де були застосовані різні варіанти перегородок (скляні труби у металевому каркасі, керамічні плити, пінопластові плити). У результаті досліджень було встановлено, що перегородки можуть суттєво впливати на показники шуму, але тільки за умов повного перекриття приміщення по висоті, зачинених дверях і будівельних каналів у стінах. Встановлено, що матеріал перегородок не впливає на показники шуму, якщо ступінь перекриття не повна (менш 100 %).

Дослідження довели перспективність наукового обґрунтування застосування перегородок та визначення зв’язку перекриття приміщення із факторами, які впливають на працівників задля поліпшення умов праці, яке в свою чергу дозволить зменшити профзахворюваність, мінімізувати плинність кадрів, підвищити ефективність праці

Біографії авторів

Viacheslav Berezutskyi, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

 

Olha Ilinska, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Старший викладач

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

Ludmila Vaskovets, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

Iryna Mezentseva, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

Viktoriya Khalil, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності

Посилання

  1. What is Noise Pollution? Available at: https://www.conserve-energy-future.com/causes-and-effects-of-noise-pollution.php
  2. Noise Pollution. Available at: https://www.dccae.gov.ie/en-ie/environment/topics/noise-pollution/Pages/Noise-Pollution.aspx
  3. Top 10 Ways to Reduce Noise in Your Open Office. Available at: https://parterreflooring.com/10-ways-to-reduce-office-noise/
  4. Noise pollution in offices is worsening and people are leaving jobs as a result (2018). Available at: https://workplaceinsight.net/noise-pollution-in-offices-is-worsening-and-people-are-leaving-as-a-result/
  5. Workplace safety – noise pollution. Available at: https://www.betterhealth.vic.gov.au/health/healthyliving/workplace-safety-noise-pollution
  6. Berezutskyi, V., Berezutska, N., Ilinska, O., Raiko, V. (2018). Studying the effect of multifunctional partitions on temperature indicators at offices of the open space type. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (84)), 13–21. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-85139-862-4.50017-2
  7. Radun, J., Hongisto, V., Suokas, M. (2019). Variables associated with wind turbine noise annoyance and sleep disturbance. Building and Environment, 150, 339–348. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2018.12.039
  8. Halperin, D. (2014). Environmental noise and sleep disturbances: A threat to health? Sleep Science, 7 (4), 209–212. doi: https://doi.org/10.1016/j.slsci.2014.11.003
  9. Argacha, J. F., Mizukami, T., Bourdrel, T., Bind, M.-A. (2018). Ecology of the cardiovascular system: Part II – A focus on non-air related pollutants. Trends in Cardiovascular Medicine. doi: https://doi.org/10.1016/j.tcm.2018.09.003
  10. Louen, C., Wehrens, A., Vallée, D. (2014). Analysis of the Effectiveness of Different Noise Reducing Measures Based on Individual Perception in Germany. Transportation Research Procedia, 4, 472–481. doi: https://doi.org/10.1016/j.trpro.2014.11.036
  11. Environmental Noise Guidelines for the European Region (2018). WHO, 181. Available at: http://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/environmental-noise-guidelines-for-the-european-region-2018
  12. Héroux, M. E. et. al. (2014). Summary of ongoing activities on environmental noise and health at the WHO regional office for Europe. Gigiena i sanitariia, 5, 25–28.
  13. Fernández, M. D., Quintana, S., Chavarría, N., Ballesteros, J. A. (2009). Noise exposure of workers of the construction sector. Applied Acoustics, 70 (5), 753–760. doi: https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2008.07.014
  14. DSN 3.3.6.037-99. Sanitarni normy vyrobnychoho shumu, ultrazvuku ta infrazvuku (1999). Kyiv, 34.
  15. Haapakangas, A., Hongisto, V., Varjo, J., Lahtinen, M. (2018). Benefits of quiet workspaces in open-plan offices – Evidence from two office relocations. Journal of Environmental Psychology, 56, 63–75. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2018.03.003
  16. Kamarulzaman, N., Saleh, A. A., Hashim, S. Z., Hashim, H., Abdul-Ghani, A. A. (2011). An Overview of the Influence of Physical Office Environments Towards Employee. Procedia Engineering, 20, 262–268. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2011.11.164
  17. Zhang, M., Kang, J., Jiao, F. (2012). A social survey on the noise impact in open-plan working environments in China. Science of The Total Environment, 438, 517–526. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2012.08.082
  18. Zepkina, V. B., Paustovskyi, Yu. O. (2011). Hihienichni osoblyvosti umov pratsi i stanu zdorovia ofisnykh pratsivnykiv. Naukovyi visnyk Natsionalnoho medychnoho universytetu imeni O. O. Bohomoltsia, 1, 90–95.
  19. Camusso, C., Pronello, C. (2016). A study of relationships between traffic noise and annoyance for different urban site typologies. Transportation Research Part D: Transport and Environment, 44, 122–133. doi: https://doi.org/10.1016/j.trd.2016.02.007
  20. Carrier, M., Apparicio, P., Séguin, A.-M., Crouse, D. (2016). The cumulative effect of nuisances from road transportation in residential sectors on the Island of Montreal – Identification of the most exposed groups and areas. Transportation Research Part D: Transport and Environment, 46, 11–25. doi: https://doi.org/10.1016/j.trd.2016.03.005
  21. Wolfe, P. J., Kramer, J. L., Barrett, S. R. H. (2017). Current and future noise impacts of the UK hub airport. Journal of Air Transport Management, 58, 91–99. doi: https://doi.org/10.1016/j.jairtraman.2016.09.002
  22. Ozkurt, N., Hamamci, S. F., Sari, D. (2015). Estimation of airport noise impacts on public health. A case study of İzmir Adnan Menderes Airport. Transportation Research Part D: Transport and Environment, 36, 152–159. doi: https://doi.org/10.1016/j.trd.2015.02.002
  23. Lawton, R. N., Fujiwara, D. (2016). Living with aircraft noise: Airport proximity, aviation noise and subjective wellbeing in England. Transportation Research Part D: Transport and Environment, 42, 104–118. doi: https://doi.org/10.1016/j.trd.2015.11.002
  24. Bakker, R. H., Pedersen, E., van den Berg, G. P., Stewart, R. E., Lok, W., Bouma, J. (2012). Impact of wind turbine sound on annoyance, self-reported sleep disturbance and psychological distress. Science of The Total Environment, 425, 42–51. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2012.03.005
  25. Jahncke, H., Hygge, S., Halin, N., Green, A. M., Dimberg, K. (2011). Open-plan office noise: Cognitive performance and restoration. Journal of Environmental Psychology, 31 (4), 373–382. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2011.07.002
  26. Vassie, K., Richardson, M. (2017). Effect of self-adjustable masking noise on open-plan office worker’s concentration, task performance and attitudes. Applied Acoustics, 119, 119–127. doi: https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2016.12.011
  27. Hongisto, V., Varjo, J., Leppämäki, H., Oliva, D., Hyönä, J. (2016). Work performance in private office rooms: The effects of sound insulation and sound masking. Building and Environment, 104, 263–274. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2016.04.022
  28. Tang, S. K., Wong, C. T. (1998). Performance of noise indices in office environment dominated by noise from human speech. Applied Acoustics, 55 (4), 293–305. doi: https://doi.org/10.1016/s0003-682x(98)00008-5
  29. Passero, C. R. M., Zannin, P. H. T. (2012). Acoustic evaluation and adjustment of an open-plan office through architectural design and noise control. Applied Ergonomics, 43 (6), 1066–1071. doi: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2012.03.007
  30. DSTU-N B V.1.1-34:2013. Nastonova z rozrakhunku ta proektuvannia zvukoizoliatsiyi ohorodzhuvalnykh konstruktsiyi zhytlovykh i hromadskykh budynkiv (2014). Kyiv, 92.
  31. The UCLA Health Impact Assessment (UCLA-HIA). Available at: http://www.hiaguide.org/
  32. Jahncke, H., Hygge, S., Halin, N., Green, A. M., Dimberg, K. (2011). Open-plan office noise: Cognitive performance and restoration. Journal of Environmental Psychology, 31 (4), 373–382. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2011.07.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-24

Як цитувати

Berezutskyi, V., Ilinska, O., Vaskovets, L., Mezentseva, I., & Khalil, V. (2019). Визначення впливу багатофункціональних перегородок на рівень шуму у офісах типу «Open space». Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (98), 16–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.164786

Номер

Том 2 № 10 (98) (2019): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Viacheslav Berezutskyi, Olha Ilinska, Ludmila Vaskovets, Iryna Mezentseva, Viktoriya Khalil

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.