Вдосконалення методики визначення проби золота дорогоцінного сплаву різного складу на пробірному камені

Автор(и)

  • Tatyana Artyukh Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033, Україна https://orcid.org/0000-0003-3541-6690
  • Galyna Kupalova Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033, Україна https://orcid.org/0000-0003-4486-8349
  • Viktor Bazylevych Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033, Україна https://orcid.org/0000-0001-8030-8651
  • Inna Hryhorenko Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету вул. Соборна, 87, м. Вінниця, Україна, 21050, Україна https://orcid.org/0000-0002-6175-9067
  • Alla Ternova Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету вул. Соборна, 87, м. Вінниця, Україна, 21050, Україна https://orcid.org/0000-0002-7447-137X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.165408

Ключові слова:

сплави золота, пробірний камінь, «хлорне золото». біхромат калію, сульфат міді, пробірний контроль

Анотація

Розглянуто випробування жовтих та білих ювелірних сплавів на основі золота із вмістом міді, срібла, цинку, паладію, на пробірному камені за допомогою різних хімічних реактивів та РФА. Вдосконалено процедуру оцінювання відповідності проби дорогоцінних сплавів на основі золота різного компонентного складу з використанням результатів випробування натирів сплавів на пробірному камені.

Встановлено, що величина проби золота дорогоцінних сплавів системи ЗлСрЦМ, визначена під дією реактиву «хлорне золоте» на пробірному камені, залежить від прояву контрастності якісної реакції від стандартного зразка (пробірної голки).

Під дією реактиву на сплавах «жовтого» золота утворюються хлористі сполуки зі сріблом і міддю, відновлюючись при цьому до металевого порошку чорно-бурого кольору. Мідь у цьому випадку розчиняється, а золото разом зі сріблом утворює на смужці інтенсивний осад, який залежить від лігатурного складу сплаву. Встановлено, що чим нижча проба сплаву, що випробовується, тим більша кількість «хлорного золота» розкладається, тим більше утворюється осаду хлориду срібла і відновлюється чистого золота з реактиву, а, отже, тим темніший отримуємо осад.

Доведено, що випробування дорогоцінних сплавів червоного кольору системи ЗлСрЦМ585 з вмістом цинку (більше 2 %), галію, індію реактивом на основі біхромату калію та хлориду міді є не ефективними.

Результати аналізу вказують на завищену пробу золота у порівнянні зі стандартною пробірної голкою.

Для усунення цього явища рекомендовано попередньо визначити склад сплаву методом РФА та розробити алгоритм випробування відповідно до вмісту сплаву іншими реактивами.

Визначено, що проба золота, встановлена на пробірному камені для сплавів системи ЗлСрЦМ585 (вміст цинку більше 2 %) більш контрастно проявляється під дією кислотних реактивів і залежить від компонентного складу сплаву.

Доведено, що на сплав «білого» золота, до складу якого входить паладій та срібло (ЗлСрПд585), кислотний реактив для золота 585 проби не діє.

Випробовування сплаву «білого» золота (ЗлСрПд585) кислотним реактивом для золота 750 проби дає темний осад синюватого відтінку.

Встановлено більш контрастну дію на сплави «білого» і «жовтого» золота 750 проби кислотного реактиву для сплавів золота 750 проби

Біографії авторів

Tatyana Artyukh, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екологічного менеджменту та підприємництва

Galyna Kupalova, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра екологічного менеджменту та підприємництва

Viktor Bazylevych, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01033

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економічної теорії, макро- та мікроекономіки

Inna Hryhorenko, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету вул. Соборна, 87, м. Вінниця, Україна, 21050

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра товарознавства, експертизи та торговельного підприємництва

Alla Ternova, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету вул. Соборна, 87, м. Вінниця, Україна, 21050

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра товарознавства, експертизи та торговельного підприємництва

Посилання

  1. Pro zakhyst prav spozhyvachiv: Zakon Ukrainy vid 12.05.1991 No. 1024-XII. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/print
  2. Pro derzhavne rehuliuvannia vydobutku, vyrobnytstva i zastosuvannia dorohotsinnykh metaliv i dorohotsinnoho kaminnia ta kontrol za operatsiyamy z nymy: Zakon Ukrainy vid 08.11.1997 No. 637/97-ВР. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995-16
  3. DSTU 3527-97. Vyroby zolotarski z koshtovnykh metaliv. Zahalni tekhnichni umovy (1997). Kyiv, 31.
  4. Pro Pravyla torhivli dorohotsinnymy metalamy (krim bankivskykh metaliv) i dorohotsinnym kaminniam, dorohotsinnym kaminniam orhanohennoho utvorennia ta napivdorohotsinnym kaminniam u syromu ta obroblenomu vyhliadi i vyrobamy z nykh, shcho nalezhat subiektam hospodariuvannia na pravi vlasnosti: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 04.06.1998 No. 802. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/802-98-%D0%BF
  5. Document 31994L0027. Eur-Lex. Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/LV/NIM/?uri=CELEX:31994L0027
  6. Artyukh, T., Hryhorenko, I., Ternova, A., Yaheliuk, S., Cernavca, M. (2018). Influence of the alloy composition on determining the millesimal fineness of gold by X-ray fluorescent and assay analysis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (12 (95)), 6–18. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142730
  7. Nazymok, M. M., Borovykov, O. Ya., Artiukh, T. M. (2010). Probirnyi kontrol. Metody analizu dorohotsinnykh metaliv. Kyiv, 368.
  8. Pro zatverdzhennia Instruktsiyi pro zdiysnennia derzhavnoho ekspertno-probirnoho kontroliu za yakistiu yuvelirnykh ta pobutovykh vyrobiv z dorohotsinnykh metaliv: Nakaz Ministerstva finansiv Ukrainy vid 20.10.1999 No. 244. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0874-99
  9. HSTU 47-083-02.8-2018. Splavy dorohotsinnykh metaliv yuvelirni. Metody vyprobuvannia na probirnomu kameni yuvelirnykh ta pobutovykh vyrobiv z dorohotsinnykh metaliv, vyrobiv ta materialiv, shcho mistiat dorohotsinni metaly (2018). Kyiv, 27.
  10. Bredihin, V. N., Kozhanov, V. A., Manyak, N. A., Kushnerova, Е. Yu. (2009). Blagorodnye metally. Doneck: GVUZ «DonNTU», 525.
  11. Finkelstein, N. P. (1962). A critical review of methods for the assay and analysis of high purity gold bullion. Journal of the Southern African Institute of Mining and Metallurgy, 62 (12), 700–711.
  12. Oddy, W. A. (1986). The touchstone: the oldest colorimetric method of analysis. Endeavour, 10 (4), 164–166. doi: https://doi.org/10.1016/0160-9327(86)90089-x
  13. Ježek, M. (2013). Touchstones of archaeology. Journal of Anthropological Archaeology, 32 (4), 713–731. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaa.2013.04.004
  14. Marucco, A. (2004). Low-energy ED-XRF spectrometry application in gold assaying. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section B: Beam Interactions with Materials and Atoms, 213, 486–490. doi: https://doi.org/10.1016/s0168-583x(03)01608-2
  15. Stankiewicz, W., Bolibrzuch, B., Marczak, M. (1998). Gold and gold alloy reference materials for XRF analysis. Gold Bulletin, 31 (4), 119–125. doi: https://doi.org/10.1007/bf03214776
  16. Young, R. S. (1980). Analysis for gold. Gold Bulletin, 13 (1), 9–14. doi: https://doi.org/10.1007/bf03215123
  17. Jurado-López, A., de Castro, L., Pérez-Morales, R. (2006). Application of energy-dispersive X-ray fluorescence to jewellery samples determining gold and silver. Gold Bulletin, 39 (1), 16–21. doi: https://doi.org/10.1007/bf03215528
  18. Mahr, C., Schowalter, M., Mitterbauer, C., Lackmann, A., Fitzek, L., Mehrtens, T. et. al. (2018). Nanoporous gold dealloyed from AuAg and AuCu: Comparison of structure and chemical composition. Materialia, 2, 131–137. doi: https://doi.org/10.1016/j.mtla.2018.07.014
  19. Morcali, M. H., Zeytuncu, B., Ozlem, E., Aktas, S. (2015). Studies of Gold Adsorption from Chloride Media. Materials Research, 18 (3), 660–667. doi: https://doi.org/10.1590/1516-1439.005715
  20. Henson, B. C., Harris, J. T., Homan, K. A. (2017). Synthesis of Gold Nanorods: Avoiding Common Pitfalls. Material Matters. Available at: https://www.sigmaaldrich.com/technical-documents/articles/material-matters/synthesis-of-gold-nanorods.html
  21. Ali, R., Ali, H. R. H., Batakoushy, H. A., Derayea, S. M., Elsutohy, M. M. (2019). A reductant colorimetric method for the rapid detection of certain cephalosporins via the production of gold and silver nanoparticles. Microchemical Journal, 146, 864–871. doi: https://doi.org/10.1016/j.microc.2019.02.023
  22. Hashmi, M. H., Rashid, A. (1966). Colorimetric Determination of Gold, Platinum, and Cerium. Analytical Chemistry, 38 (10), 1423–1424. doi: https://doi.org/10.1021/ac60242a041
  23. TU U 27.4-00201514-010:2005. Splavy na osnovi dorohotsinnykh metaliv. Tekhnichni umovy (2005). Donetsk, 12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-25

Як цитувати

Artyukh, T., Kupalova, G., Bazylevych, V., Hryhorenko, I., & Ternova, A. (2019). Вдосконалення методики визначення проби золота дорогоцінного сплаву різного складу на пробірному камені. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(12 (98), 6–19. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.165408

Номер

Том 2 № 12 (98) (2019): Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Tatyana Artyukh, Galyna Kupalova, Viktor Bazylevych, Inna Hryhorenko, Alla Ternova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.