Підвищення інтенсивності плавлення сталі в процесі електроплавки з відходів і окатишів (HBİ)

Автор(и)

  • Ramin Ismetbey oglu Kerimov Ltd “Baku Steel Company” Mir-Jalal str., 15, Baku, Azerbaijan, AZ1029, Азербайджан

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.168352

Ключові слова:

гарячобрикетований окатиш, електродугова піч, інтенсивність плавлення, механічні властивості сталі, леговані відходи

Анотація

Розглядається проблема підвищення інтенсивності плавлення у виробництві сталей з використанням гарячобрикетованих окатишів (HBİ) в шихті, що складається в основному з відходів металу. Проведено аналіз особливості плавлення з використанням шихти складного складу. Для забезпечення кипіння металевої ванни рекомендується додавати в ванну вуглецьмістну сировину у вигляді відходів сталі більше 80 %. Було встановлено, що при використанні HBİ вихід придатного металу майже не знижується. Це пов'язано з високим вмістом металевих відходів, складових шихти.

Одночасно, аналізується роль процесу окислення кремнію і марганцю в рафінуванні рідкої сталі при плавленні в електродуговій печі легованих відходів, що використовуються як шихтовий матеріал. Наведено залежності рівноважних концентрацій кисню і кремнію при різних температурах в системі Fe–Si–O. Також, побудований графік залежності продуктів окислення марганцю в рідкому залізі від температури і концентрації марганцю в сплаві MnO–FeO. Визначені рівноважні концентрації кисню і кремнію з розкислюючою здатністю вуглецю, в області рідких силікатів і в області твердого SiO2.

Якісне окислення кремнію і марганцю при виплавці сталі з металевих відходів та гарячобрикетованих окатишів (HBİ) сприяє найбільш повному рафінуванню рідкої сталі через фази метал – шлак або метал – газ.

Показано, що під час доведення електросталі вміст кремнію знижується до слідів. Таким чином, в разі використання в якості шихти металевих відходів та окатишів в сталеплавильному процесі реакція окислення кремнію не досягає рівноваги. Якщо проводиться кислий процес, то тоді окислення кремнію досягає рівноважного стану і при певних умовах плавлення шихти під дією тепла електричної дуги може відбуватися значне відновлення кремнію, яке відбувається при більш високій температурі (кременівідновлювальний процес). Рекомендовано основний процес плавлення шихти з металевих відходів та гарячобрикетованих окатишів в електродуговій печі. При цьому відновлений період плавки має на меті розкислення металу, видалення сірки, доведення хімічного складу сталі до заданого, регулювання температури процесу. Всі ці завдання вирішуються паралельно протягом усього відновного періоду. Після повного видалення окисного шлаку в піч присаджували шлакоутворюючі суміші разом з розкислювачами, тобто наводили новий шлак (карбідний або білий).

З підвищенням температури у ванні печі зменшується константа рівноваги марганцю. Тому при відсутності присадок феромарганцю у ванні в процесі доведення плавки з поведінки марганцю в ванні можна судити про температуру металу

Біографія автора

Ramin Ismetbey oglu Kerimov, Ltd “Baku Steel Company” Mir-Jalal str., 15, Baku, Azerbaijan, AZ1029

Doctor of Chemical Sciences, First Deputy General Director for Production

Посилання

  1. Yavoyskiy, V. I. (1993). Teoriya protsessov proizvodstva stali. Moscow: Metallurgiya, 450.
  2. Еfroymovich, Yu. Е. (1996). Optimal'nye elektricheskie rezhimy dugovyh staleplavil'nyh pechey. Moscow: Metallurgiya, 158.
  3. Myuller, F. (2004). Elektrostaleplavil'noe proizvodstvo v nachale XXI veka. Stal', 11, 31–34.
  4. Gorodets, V. G., Gavrilova, M. N. (1986). Proizvodstvo stali v dugovoy pechi. Moscow: Metallurgiya, 208.
  5. Kozlov, L. Ya., Kolokol'tsev, V. M., Vdovin, K. N. et. al.; Kozlov, L. Ya. (Ed.) (2003). Proizvodstvo stal'nyh otlivok. Moscow: «MISIS», 352.
  6. Kudrin, V. A. (2003). Teoriya i tekhnologiya proizvodstva stali. Moscow: «Mir», OOO «Izdatel'stvo AST», 528.
  7. Gusovskiy, V. L., Orkin, L. G., Tymchak, V. M. (2010). Metodicheskie pechi. Moscow: Metallurgiya, 430.
  8. Rahmanov, S. R., Topalov, V. L., Gasik, M. I., Mamedov, A. T., Azimov, A. A. (2017). Protsessy i mashiny elektrometallurgicheskogo proizvodstva. Baku-Dnepr: «Sistemnye tekhnologii» - Izdatel'stvo «Sabah», 568.
  9. Dunp, E., Pardaens, S., Freibnuth, A. (2013). Fachberichte Hüttenpraxis. Metallweiterverarbeitund, 21 (10), 776–779.
  10. Knep, K., Rommerswinkel, H. W. (2015). Arch. Eisenhwttenwesen, 8, 493–498.
  11. Olette, M., Gateller, C. (2011). Clean steel. Proc. Engl. 2nd Int. Conf. Balatonfüred, 122–137.
  12. Sidorenco, M. F., Magidson, I. A., Smirnov, N. A. (2013). Scan inject. 3rd International Conference of Retining on iron and steel by powder injection. Lulea, 7/1–7/36.
  13. Trubin, K. G., Oyks, G. N. (1997). Metallurgiya stali. Moscow: Metallurgiya, 515.
  14. Еfimov, V. A. (2006). Razlivka i kristallizatsiya stali. Moscow: Metallurgiya, 550.
  15. Povolskiy, D. Ya. (1992). Raskislennye stali. Moscow: Metallurgiya,. 207.
  16. Kudrin, V. A. (1991). Metallurgiya stali. Moscow: Metallurgiya, 488.
  17. Bigeev, A. M. (2007). Metallurgiya stali. Moscow: Metallurgiya, 440.
  18. Bewar, J. (2011). Fachber. Hüttenprax. Metallweiterverarbeiten, 1, 55–58.
  19. Yashimura, M., Yochikawa, S. (2010). Mitsubishi sted. Mtg. Techn, Rev., 14 (1-2), 1–12.
  20. Abratis, H., Langhammer, H. J. (2011). Radex Kdsh, 1-2, 436–442.
  21. Itskovich, G. M. (2011). Raskislenie stali i modifitsirovanie nemetallicheskih vklyucheniy. Moscow: Metallurgiya, 306.
  22. Oyks, G. N., Iofore, H. M. (2009). Proizvodstvo stali. Moscow: Metallurgiya, 525.
  23. Trubin, K. G., Oyks, G. N. (2004). Metallurgiya stali. Moscow: Metallurgiya, 535.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-24

Як цитувати

Kerimov, R. I. oglu. (2019). Підвищення інтенсивності плавлення сталі в процесі електроплавки з відходів і окатишів (HBİ). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(1 (99), 35–42. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.168352

Номер

Том 3 № 1 (99) (2019): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Ramin Ismetbey oglu Kerimov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.