Моделювання резонансу хитної пружини на основі синтезу траєкторії руху її вантажу
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.168909Ключові слова:
хитна пружина, резонанс хитної пружини, маятникові коливання, траєкторії руху вантажуАнотація
Наведено спосіб побудови резонансних траєкторій руху вантажу хитної пружини. Хитною пружиною (swinging spring) називають різновид математичного маятника, який складається з точкового вантажу, приєднаного до невагомої пружини. Другий кінець пружини фіксується нерухомо. Розглядаються маятникоподібні коливання пружини у вертикальній площині за умови збереження прямолінійності її осі. Розрахунки виконано на базі розв'язків системи диференціальних рівнянь, з компонентами, у які входять значення частот вертикальних і горизонтальних переміщень точки на пружині.
Актуальність теми визначається необхідністю дослідження технологічних процесів динамічних систем, коли нелінійно зв'язані коливальні компоненти системи обмінюються енергією між собою. За допомогою феномена хитної пружини ілюструється обмін енергіями між поперечними (маятниковими) і поздовжніми (пружинними) коливаннями. При цьому також враховується вплив початкових умов ініціювання коливань. Особливе значення має дослідження стану резонансу хитної пружини - коли частота поздовжніх коливань відрізняється в кратну кількість разів від частоти поперечних коливань. Крім розповсюдженого "класичного" випадку (резонансу 2:1) є необхідність розв’язувати задачі з іншими значеннями відношення частот. В результаті було знайдено геометричні форми траєкторії руху вантажу хитної пружини, які відповідають особливостям стану її резонансу.
Одержані результати дозволяють за допомогою комп'ютера синтезувати траєкторію руху вантажу хитної пружини, яка відповідатиме заданому відношенню частот поздовжніх і поперечних коливань. Для цього, крім основних параметрів (маси вантажу, жорсткості пружини та її довжини в ненавантаженому стані), ще залучаються початкові значення параметрів ініціювання коливань. А саме, «стартові» координати положення вантажу, та початкові швидкості рухів вантажу в напрямку координатних осей. Розглянуто приклади побудови траєкторій руху вантажу для випадків резонансів типу 2:1, 7:3, 9:4 і 11:2. Одержані результати проілюстровано комп'ютерними анімаціями коливань відповідних хитних пружин для різних випадків резонансу.
Результати можна використати як парадигму для вивчення нелінійних зв'язаних систем, а також при розрахунках варіантів механічних пристроїв, де пружини впливають на коливання їх елементів. А також у випадках, коли у технологіях використання механічних пристроїв необхідно відмежуватися від хаотичних рухів вантажів і забезпечити періодичні траєкторії їх переміщеньПосилання
- Kutsenko, L., Semkiv, O., Kalynovskyi, A., Zapolskiy, L., Shoman, O., Virchenko, G. et. al. (2019). Development of a method for computer simulation of a swinging spring load movement path. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (7 (97)), 60–73. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.154191
- Kutsenko, L., Vanin, V., Shoman, O., Zapolskiy, L., Yablonskyi, P., Vasyliev, S. et. al. (2019). Synthesis and classification of periodic motion trajectories of the swinging spring load. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (7 (98)), 26–37. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.161769
- De Sousa, M. C., Marcus, F. A., Caldas, I. L., Viana, R. L. (2018). Energy distribution in intrinsically coupled systems: The spring pendulum paradigm. Physica A: Statistical Mechanics and its Applications, 509, 1110–1119. doi: https://doi.org/10.1016/j.physa.2018.06.089
- De Sousa, M. C. de S., Marcus, F. A. M., Caldas, I. L. C. (2016). Energy distribution in a spring pendulum. Proceedings of the 6th International Conference on Nonlinear Science and Complexity. doi: https://doi.org/10.20906/cps/nsc2016-0022
- De Sousa, M. C., Marcus, F. A., Caldas, I. L., Viana, R. L. (2017). Energy Distribution in Spring Pendulums. Available at: https://www.researchgate.net/publication/316187700_Energy_Distribution_in_Spring_Pendulums
- Buldakova, D. A., Kiryushin, A. V. (2015). Model of the shaking spring pendulum in the history of physics and equipment. Elektronnoe nauchnoe izdanie «Uchenye zametki TOGU», 6 (2), 238–243.
- Ganis, L. (2013). The Swinging Spring: Regular and Chaotic Motion. Available at: http://depts.washington.edu/amath/wordpress/wp-content/uploads/2014/01/leah_ganis_pres.pdf
- Sanders, J. A., Verhulst, F., Murdock, J. (2007). Averaging Methods in Nonlinear Dynamical Systems. Springer, 434. doi: https://doi.org/10.1007/978-0-387-48918-6
- Kolebaniya tipa «gollandskiy shag» voznikayut, kogda poperechnaya ustoychivost' samoleta velika, po sravneniyu s putevoy ustoychivost'yu. Available at: http://studepedia.org/index.php?vol=3&post=13634
- Li-Juan, Z., Hua-Biao, Z., Xin-Ye, L. (2018). Periodic solution and its stability of spring pendulum with horizontal base motion. Acta Physica Sinica, 67 (24). doi: http://doi.org/10.7498/aps.67.20181676
- Lynch, P.; Norbury, J., Roulstone, I. (Eds.) (2002). The swinging spring: a simple model of amospheric balance. Large-Scale Atmosphere-Ocean Dynamics. Vol. II: Geometric Methods and Models. Cambridge University Press, 64–108.
- Lynch, P., Houghton, C. (2004). Pulsation and precession of the resonant swinging spring. Physica D: Nonlinear Phenomena, 190 (1-2), 38–62. doi: https://doi.org/10.1016/j.physd.2003.09.043
- Kartashova, E. (2010). Nonlinear resonance analysis. Theory, Computation, Applications. Cambridge University Press, 241. doi: https://doi.org/10.1017/cbo9780511779046
- Kuznetsov, S. V. (1999). The Motion of the Elastic Pendulum. Regular and Chaotic Dynamics, 4 (3), 3–12. doi: https://doi.org/10.1070/rd1999v004n03abeh000110
- Klimenko, A. A., Mikhlin, Yu. V. (2009). Nonlinear dynamics of the spring pendulum. Dinamicheskie sistemy, 27, 51–65.
- Cross, R. (2017). Experimental investigation of an elastic pendulum. European Journal of Physics, 38 (6), 065004. doi: https://doi.org/10.1088/1361-6404/aa8649
- Lynch, P. (2002). Resonant motions of the three-dimensional elastic pendulum. International Journal of Non-Linear Mechanics, 37 (2), 345–367. doi: https://doi.org/10.1016/s0020-7462(00)00121-9
- Lynch, P. (2009). On resonant Rossby-Haurwitz triads. Tellus A, 61 (3), 438–445. doi: https://doi.org/10.1111/j.1600-0870.2009.00395.x
- Devaux, P., Piau, V., Vignaud, O., Grosse, G., Olarte, R., Nuttin, A. (2019). Cross-camera tracking and frequency analysis of a cheap Slinky Wilberforce pendulum. Emergent Scientist, 3, 1. doi: https://doi.org/10.1051/emsci/2018006
- Berg, R. E., Marshall, T. S. (1991). Wilberforce pendulum oscillations and normal modes. American Journal of Physics, 59 (1), 32–38. doi: https://doi.org/10.1119/1.16702
- Köpf, U. (1990). Wilberforce’s pendulum revisited. American Journal of Physics, 58 (9), 833–837. doi: https://doi.org/10.1119/1.16376
- Dobrushkin, V. Spring Pendulum. Available at: http://www.cfm.brown.edu/people/dobrush/am34/Mathematica/ch3/pendulum.html
- Ivanov, I. (2015). Kolebaniya pruzhinnogo mayatnika. Available at: https://elementy.ru/problems/1006/kolebaniya_pruzhinnogo_mayatnika
- Richterek, L. (2007). Dynamicke modelovani modelovani v programu gnu octave. Available at: http://muj.optol.cz/richterek/lib/exe/fetch.php?media=texty:dynmod.pdf
- Lepil, O., Richterek, L. (2007). Dynamicke modelovani. Slovanské gymnázium Olomouc, 161. Available at: https://www.researchgate.net/publication/40356351
- Havránek, A. Pruzne kyvadlo – vysetrovani bifurkace metodami newtonovske mechaniky. Available at: https://web.vscht.cz/pokornp/h/PrzkvHerb2.doc
- Dvořák, L. (2006). Pružné kyvadlo: od teoretické mechaniky k pokusům a zase zpátky. Pokroky matematiky, fyziky a astronomie, 51 (4), 312–327.
- Havránek, A., Čertík, O. (2006). Pružné kyvadlo. Pokroky matematiky, fyziky a astronomie, 51 (3), 198–216.
- Kutsenko, L. M., Piksasov, M. M., Zapolskyi, L. L. (2018). Iliustratsiyi do statti "Heometrychne modeliuvannia periodychnoi traiektoriyi vantazhu khytnoi pruzhyny". Available at: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/7637
- Kutsenko, L. M., Piksasov, M. M., Vasyliev, S. V. (2019). Iliustratsiyi do statti "Klasyfikatsiya elementiv simi periodychnykh traiektoriy rukhu vantazhu khytnoi pruzhyny". Available at: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/8658
- Kutsenko, L. M., Piksasov, M. M., Shevchenko, S. M. (2019). Iliustratsiyi do statti "Modeliuvannia rezonansu khytnoi pruzhyny na osnovi syntezu traiektoriyi rukhu yii vantazhu". Available at: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/8950
- Kalinichenko, V. A., Aung Naing So, A. N. S. (2013). Faraday waves in a movable tank and their mechanical analog. Engineering Journal: Science and Innovation, 12. doi: https://doi.org/10.18698/2308-6033-2013-12-1138
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Leonid Kutsenko, Volodymyr Vanin, Olga Shoman, Petro Yablonskyi, Leonid Zapolskiy, Natalia Hrytsyna, Sergii Nazarenko, Volodymyr Danylenko, Elizaveta Sivak, Serhii Shevchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.