Дослідження додаткових похибок вимірювання засобів контролю методом інтегрального функціоналу
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.171445Ключові слова:
засіб контролю, додаткова похибка, впливовий параметр, інтегральний функціонал, вимірювання, статична характеристикаАнотація
Дослідженнями установлено, що у промислових умовах достатньо рідко уводиться поправка до результату поточних вимірювань при відхиленні впливового параметра від нормованого значення. У загальному випадку методика визначення додаткової похибки вимірювання складається з двох етапів. На першому етапі за виміряним значенням впливового параметра визначається ступінь його відхилення від нормованого значення. На другому ‒ розраховується поправка як добуток цього ступеня на нормоване значення додаткової похибки.
Такий спосіб розрахунку поправки є не точним, так як не враховує нелінійну залежність додаткової похибки від зміни впливового параметра, а також поточного значення вихідного сигналу засобу контролю. Для визначення дійсного значення вимірювального параметра та додаткової похибки вимірювання в промислових умовах експлуатації засобів контролю запропоновано метод інтегрального функціоналу. Суть методу полягає у визначенні різниці площин під номінальною та поточною частинами статичної характеристики, обмеженої діапазоном вимірювання. Різниця площин є функцією вихідного сигналу засобу контролю, вимірювального параметра та зміни впливового фактора. Показано, що запропонований метод дозволяє виконувати розрахунок дійсних значень технологічного параметра тільки за його виміряним та впливовими параметрами. Установлені закономірності між дійсним значенням вимірювального параметра, поточним значенням вихідного сигналу засобу контролю та виміряним значенням впливового параметра. Запропонований метод є важливим і цінним для роботи комп'ютерно-інтегрованих систем контролю за технологічними параметрами, так як дозволяє визначати дійсні значення вимірювального параметра за відповідним алгоритмом без розрахунку поправок
Посилання
- DSTU 2681-94. Metrolohiya. Terminy ta vyznachennia (1995). Kyiv: Derzhstandart Ukrainy, 66.
- Petrychenko, H., Nazarenko, L., Hots, N. (2014). Metodyka vyznachennia temperaturnoi zalezhnosti popravok dlia zmenshennia diyi vplyvnykh faktoriv na rezultaty vymirennia temperatury za infrachervonym vyprominenniam v umovakh vyrobnytstva. Metrolohiya ta prylady, 4 (48), 8–12.
- Calibration of Low-Temperature Infrared Thermometers (2009). MSL Technical Guide 22. Available at: https://pdfs.semanticscholar.org/408a/354c752a4124f68369fa671d93f5acfba7fc.pdf
- Pistun, Ye., Matiko, F., Roman, V., Stetsenko, A. (2014). Doslidzhennia pokhybky ultrazvukovykh vytratomiriv za umov spotvorenoi struktury potoku na osnovi CFD-modeliuvannia. Metrolohiya ta prylady, 4 (48), 13–23.
- Turkowski, M., Szufleński, P. (2013). New criteria for the experimental validation of CFD simulations. Flow Measurement and Instrumentation, 34, 1–10. doi: https://doi.org/10.1016/j.flowmeasinst.2013.07.003
- Random Number Generation and Testing. Available at: http://csrc.nist.gov/groups/ST/toolkit/rng/index.html
- Kondrashov, S., Opryshkina, M., Matsak, O. (2015). Kontrol metrolohichnoho stanu system z neliniynymy pervynnymy peretvoriuvachamy za dopomohoiu testovykh vplyviv. Metrolohiya ta prylady, 2, 33–41.
- Volodarskiy, E., Koshevaya, L., Dobrolyubova, M. (2017). Otsenivanie kachestva mnogoparametricheskogo tekhnologicheskogo protsessa pri korrelyatsii ego pokazateley. Metrolohiya ta prylady, 5, 20–24.
- ISOIEC 17025-2005. General requirements for the competence of testing and calibration laboratories (2005). International Organization for Standardization.
- Montgomery, D. C. (2009). Introduction to Statistical Quality Control. John Wiley & Sons, 754.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Yosyf Stentsel, Olga Porkuian, Konstiantyn Litvinov, Tetiana Sotnikova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
