Вплив комплексної обробки на виготовлення друкарських циліндрів

Автор(и)

  • Svetlana Zyhulia Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-0460-9433
  • Oksana Barauskiene Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-3998-1032

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.171808

Ключові слова:

поверхнево-пластичне деформування, хромування, мікрорельєф, шорсткість поверхні, дюрометричні властивості поверхні, друкарський циліндр

Анотація

Розроблено комплексну технологію зміцнення друкарських циліндрів утворенням на поверхні регулярного мікрорельєфу з наступним хромуванням.

Проведеними дослідженнями впливу комплексної обробки друкарського циліндра на якість поліграфічної продукції встановлено механізм одержання високих параметрів якості робочої поверхні друкарських циліндрів. При застосуванні вібраційного інструмента з радіусом R=2 мм, при навантаженні Р=550 Н шорсткість поверхні спостерігається по середньоарифметичному відхиленню Ra 0,63мкм, що в 7,6 разу менше без застосування поверхнево-пластичного деформування. Комплексна обробка друкарського циліндра включає поєднання вібраційного накатування з утворенням повністю нового регулярного мікрорельєфу та наступним хромуванням.

Вібраційне накатування проводилося при зусиллі вдавлювання інструмента 50–600 Н; частоті обертання шпинделя 25–2000 об./хв.; ексцентриситеті деформувального інструмента 0,2–1,0 мм; частоті осциляцій деформувального інструмента 1000–2000 подв.х./хв.; подачі деформувального інструмента 0,08–12,5 мм/об. При хромуванні застосовували електроліт CrO3≈290 г/л і H2SO4≈3 г/л; температура електроліту 57°С; час хромування – 20 хв; густина струму 80 А/дм2, час активації 20 c. Завдяки цьому стало можливим одержання розвиненої поверхні циліндра з високими експлуатаційними характеристиками. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що за рахунок режимів обробки суттєво змінюються шорсткість поверхні, твердість, мікротвердість. Це посилює поверхневе зміцнення друкарського циліндра. Зокрема, встановлено, що завдяки комплексній технології твердість підвищується у 1,2–1,6 разу порівняно з твердістю основного металу та у 2,7–3,3 разу порівняно із хромованою поверхнею. Це дозволяє стверджувати, що виявлений механізм формування відповідає заданим властивостям.

Таким чином, є підстава стверджувати, що можна подовжити експлуатаційний термін друкарських циліндрів, забезпечити стабільну роботу обладнання, поліпшити якість поліграфічної продукції завдяки застосуванню комплексної технології з наступним хромуванням

Біографії авторів

Svetlana Zyhulia, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології поліграфічного виробництва

Oksana Barauskiene, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології поліграфічного виробництва

Посилання

  1. Derefinka, I. S. (2007). Stan i analiz suchasnykh metodiv pidvyshchennia nadiynosti detalei mashyn poverkhnevym zmitsnenniam. Visn. Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Ser.: Optymizatsiya vyrobnychykh protsesiv i tekhnichnyi kontrol u mashynobuduvanni ta pryladobuduvanni, 583, 18–24.
  2. Kaplun, V. H., Kaplun, P. V., Shalapko, Yu. I. (2007). Kompleksni tekhnolohiyi zmitsnennia poverkhni detalei mashyn. Visnyk dvyhunobuduvannia, 2, 132–135.
  3. Dudnikov, A., Belovod, A., Kelemesh, A. (2012). Ensuring the quality of the surface layer of parts in the processing of surface plastic deformation. Technology audit and production reserves, 1 (1 (3)), 22–25. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2012.4871
  4. Suyitno, Arifvianto, B., Widodo, T. D., Mahardika, M., Dewo, P., Salim, U. A. (2012). Effect of cold working and sandblasting on the microhardness, tensile strength and corrosion resistance of AISI 316L stainless steel. International Journal of Minerals, Metallurgy, and Materials, 19 (12), 1093–1099. doi: https://doi.org/10.1007/s12613-012-0676-1
  5. Khmiliarchuk, O. I. (2006). Kombinovani sposoby poverkhnevoho plastychnoho deformuvannia detalei polihrafichnoho obladnannia. Tekhnolohiya i tekhnika drukarstva, 3, 74–80.
  6. Lototska, O. I. (2010). Suchasni finishni metody pidvyshchennia ekspluatatsiynykh vlastyvostei detalei polihrafichnykh mashyn poverkhnevym plastychnym deformuvanniam i khromuvanniam. Tekhnolohiya i tekhnika drukarstva, 2, 44–50.
  7. Neskhozievskiy, A. V., Kirichok, P. A., Zigulya, S. N., Lototskaya, O. I. (2014). Analiz pokrytiy tsilindrov listovyh ofsetnyh pechatnyh mashin. Vestnik Sankt-Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta tekhnologii i dizayna, 3, 54–58.
  8. Vitsiuk, Yu. Yu., Roik, T. A., Havrysh, A. P., Melnyk, O. O. (2010). Pidvyshchennia pratsezdatnosti vuzliv tertia polihrafichnykh mashyn. Tekhnolohiya i tekhnika drukarstva, 2, 4–9.
  9. Dan'ko, K. A., Zorik, I. V. (2010). Analiz sostoyaniya problemy povysheniya zhiznennogo tsikla detaley aviatsionnyh dvigateley tekhnologicheskimi metodami. Aviatsionno-kosmicheskaya tekhnika i tekhnologiya, 4 (71), 47–53.
  10. Ezhelev, A. V., Bobrowski, I. N., Lukyanov, A. A. (2012). Analysis of processing ways by superficial and plastic deformation. Fundamental research, 6, 642–646. Available at: http://www.fundamental-research.ru/ru/article/view?id=30091
  11. Neskhozievskyi, A. V. (2011). Tekhnolohichne zabezpechennia vidnovlennia detalei polihrafichnoho obladnannia. Drukarstvo molode: dop. XI Mizhnar. nauk.-tekhn. konf. stud. i asp. Kyiv, 67–68.
  12. Kyrychok, P. O., Lototska, O. I. (2011). Eksperymentalni doslidzhennia heometrychnykh parametriv tsylindrychnykh detalei polihrafichnykh mashyn pry kompleksnii obrobtsi. Tekhnolohiya i tekhnika drukarstva, 3, 4–12.
  13. Lototska, O. I. (2008). Pidvyshchennia ekspluatatsiynykh vlastyvostei detalei polihrafichnykh mashyn. Tekhnolohiya i tekhnika drukarstva, 3-4, 16–20.
  14. Shreyas, P., Trishul, M. A. (2014). Overview of research on Surface Mechanical Attrition Treatment (SMAT). IARJSET, 205–207. doi: https://doi.org/10.17148/iarjset.2014.1403
  15. Kyrychok, P. O., Khmiliarchuk, O. I. (2009). Eksperymentalni doslidzhennia protsesiv ozdobliuvalno-zmitsniuiuchoi obrobky. Tekhnolohiya i tekhnika drukarstva, 4, 4–15.
  16. Wang, Z. B., Lu, J., Lu, K. (2006). Wear and corrosion properties of a low carbon steel processed by means of SMAT followed by lower temperature chromizing treatment. Surface and Coatings Technology, 201 (6), 2796–2801. doi: https://doi.org/10.1016/j.surfcoat.2006.05.019
  17. Lee, J.-W., Duh, J.-G. (2004). Evaluation of microstructures and mechanical properties of chromized steels with different carbon contents. Surface and Coatings Technology, 177-178, 525–531. doi: https://doi.org/10.1016/j.surfcoat.2003.08.031
  18. Bogoduhov, S. I., Grebenyuk, V. F., Proskurin, A. D. (2005). Obrabotka uprochnennyh poverhnostey v mashinostroitel'nom i remontnom proizvodstve. Moscow: Mashinostroenie, 230.
  19. Moroz, S., Ptashenchuk, V. (2013). Research micro-geometry parameters workpiece surface after firming-smoothing operations. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 2, 62–65.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-27

Як цитувати

Zyhulia, S., & Barauskiene, O. (2019). Вплив комплексної обробки на виготовлення друкарських циліндрів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(12 (99), 22–28. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.171808

Номер

Том 3 № 12 (99) (2019): Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Svetlana Zyhulia, Oksana Barauskiene

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.