Аналіз ефективності технології роликового формування виробів з дрібнозернистих бетонів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174491Ключові слова:
дрібнозерниста суміш стабілізуюча балка, фібробетон, сталефібробетон, стальні волокна, орієнтація фібри, примусовий оберт сектораАнотація
Викладена ефективність використання технології роликового формування примусового повороту робочого органу (ролика чи сектора). Представлені результати розробки удосконаленої технології роликового формування. Особливостями цієї технології є відсутність прослизання і заклинювання робочого органу відносно поверхні бетонної суміші, що формується. Воно виникає за рахунок зростання інерційних сил вільно роликів, що обертаються.
Вказані переваги даної технології перед вібраційною, а саме:
– можливість суміщення в одному агрегаті процесів розкладання, ущільнення та загладжування бетонної суміші, що створює, в першу чергу, можливість організації високомеханізованих та автоматизованих технологічних ліній, і, тим самим, підвищити їх продуктивність:
– можливість ефективного ущільнення особливо жорстких дрібнозернистих бетонних сумішей, що, в свою чергу, створює передумови для отримання довговічних виробів, скорочення циклів термообробки, а також зменшення металомісткості виробництва;
– можливість використання дрібнозернистих сумішей з нестачею цементного тіста, що не перевищують норми для бетону на крупному заповнювачі;
– можливість ефективного покращення санітарно–гігієнічних умов для обслуговуючого персоналу за рахунок відсутності вібрації і суттєвого зниження шуму;
– відмова від дороговартісного і у ряді випадків дефіцитного крупного заповнювача, що дозволяє отримати значну економію.
Зазначені залежності характеризують і показують збільшення пресуючого тиску робочого органу на поверхню виробу, що формується. В результаті цього коефіцієнт ущільнення суміші збільшується з 0,983 (при вільному оберті ролику) до 0,998 (при примусовому його оберті)
Посилання
- Amerikanskaya tekhnika i promyshlennost' (2017). Arhitekturnoe stroitel'stvo. Sbornik reklamnyh materialov. Moscow, 365.
- Nazin, V. M., Osipov, V. A. (2016). Proizvodstvo zhelezobetonnyh trub v Pol'she. Promyshlennost' stroitel'nyh materialov, 7, 4–7.
- Korolev, N. E., Ovsyannikov, I. D. (2016). Ustanovka bez vibratsionnogo radial'nogo pressovaniya rolikovoy golovkoy beznapornyh trub. Promyshlennost' stroitel'nyh materialov, 12, 12–15.
- Kazarin, S. K. (2011). Povyshenie sroka sluzhby rolikovyh golovok truboformovochnyh stankov radial'nogo pressovaniya. Oborudovanie dlya proizvodstva tsementa i sbornogo zhelezobetona, 2, 23–27.
- Malolepshy, J., Kotwica, L., Konyk, Z., Zak, R. (2014). Rapid-hardening cements with addition of anhydrite-lime sinters. Cement-Wapno-Beton, 1, 40–45.
- Plank, J. (2015). C-S-H – PCE Nanocomposities for Enhancement of Early Strength of Cement. IBAUSIL 19, 1, 759–766.
- Sanytsky, M. (2007). Mechanism of alkali-containing complex chemical admixtures and Portland cements interaction. Proceed. 10th Int. Congress on the Chemistry of Cement. Gotenborg, 3, 158–167.
- Korolev, N. E., Kuzin, V. N., Selivanova, S. A. (1970). Formovanie zhelezobetonnyh izdeliy metodom rolikovogo pressovaniya. Trudy NIIZHB, 22, 32–38.
- Kuzin, V. M., Selivanova, S. A. (2015). Voprosy kachestva izdeliy rolikovogo formovaniya. VKN: Tekhnologiya bezvibratsionnogo formovaniya zhelezobetonnyh izdeliy. Minsk, 133–139.
- Sevostianov, I. V. (2014). Ekspluatatsiya ta obsluhovuvannia mashyn. Vinnytsia: VNTU, 88.
- Rana, A. K., Rana, S. B., Kumari, A., Kiran, V. (2009). Significance of Nanotechnology in Construction Engineering. International Journal of Recent Trends in Engineering, 1 (4), 46–48.
- Ferraris, C. F. (2001). Concrete mixing methods and concrete mixers: State of the art. Journal of Research of the National Institute of Standards and Technology, 106 (2), 391. doi: https://doi.org/10.6028/jres.106.016
- Loveikin, V. S., Pochka, K. I. (2016). Dynamichna optymizatsiya kulachkovoho pryvodu mashyn rolykovoho formuvannia. Kyiv: TsP «Komprynt», 176.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olena Lazarieva, Svitlana Belinska, Pavlo Lavrinev, Natalia Rudenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
